МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Типи уроків з української мовиУроки української мови методисти орієнтовно поділяють на дві основні групи. Перша група - аспектні уроки української мови - уроки пов'язані з вивченням окремих аспектів мови. Головна мета їх - на основі засвоєння теоретичних відомостей з мови формувати і розвивати в учнів частково-мовленнєві, або первинні уміння і навички, а саме: орфоепічні, лексичні, словотвірні, правописні - орфографічні та пунктуаційні. На таких уроках переважають вправи, підпорядковані вивченню окремих одиниць мови: звуків, морфем, слів, словосполучень, речень. Друга група - уроки розвитку зв'язного мовлення – уроки, які проводяться з метою формування і розвитку в учнів комунікативних (вторинних) умінь і навичок. Існує багато класифікацій аспектних уроків. Найбільш прийнятою для сучасної практики навчання української мови у 5-9 класах вважаємо класифікацію, запропоновану О.Бєляєвим, що виходить з основної дидактичної (навчальної) мети. У відповідності з цим виділяються: § уроки вивчення нового матеріалу, або засвоєння нових знань; § уроки формування умінь і навичок; § уроки перевірки й обліку якості знань, умінь і навичок; § уроки аналізу контрольних робіт; § уроки узагальнення і систематизаціївивченого; § уроки повторення окремої теми, розділу. М.Пентилюк класифікує уроки української мови за видом творчої роботи і метою її проведення: § уроки, на яких учні виконують „малі жанри” творчих робіт (усний переказ, складання автобіографії, розгорнутого протоколу, написання нарису, вільного або творчого диктанту); § уроки проведення великих за обсягом переказів і творів (навчальних і контрольних) та їх аналізу з учнями; § урок підготовки до контрольного твору. К.Плиско виділяє типи уроків за етапами пізнання інформації: § урок вивчення інформації; § урок закріплення інформації (у тому числі повторення); § урок застосування інформації. Часом автори називають окремі типи уроків, які, звичайно, не охоплюють усієї різноманітності форм навчання зв’язного мовлення. Так, О.Петровська, виділяючи в системі занять з української мови уроки навчальних і контрольних робіт, називає лише один тип уроку зв’язного мовлення – урок навчального письмового переказу, і ніби мимохідь згадує ще урок аналізу письмового переказу. У класифікації Г.Приступи виділено як окремий тип урок розвитку мовлення з його „різновидами”: урок вільного диктанту, урок творчого диктанту, урок навчального твору за картиною. Тут не знайшлося місця, урокам, на яких учні пишуть контрольні перекази і твори та різні (не лише за картиною) навчальні твори. В основу визначення кожного з різновидів (варіантів) автор кладе зовсім інший принцип, ніж для класифікації „звичайних” уроків, - вид роботи, виконуваної на уроці. До того ж диктанти, перекази і твори за картиною, що дали назву урокам розвитку мовлення, не вичерпують передбачених програмою в розділі „Розвиток зв’язного мовлення” усіх завдань і робіт, до яких належать і усний виклад матеріалу в межах одного або кількох параграфів підручника, і стаття-нарис до стінгазети, і різні види ділового мовлення. Роботи такого характеру ніяк не можна розподілити за відповідними їм типами уроків. Слід урахувати також, що багато робіт з розвитку зв’язного мовлення, зокрема вільний і творчий диктанти, проводяться переважно на уроках вивчення основної програми курсу, де вони займають звичайно не весь урок, а лише частину його. Проте якщо певний вид роботи (наприклад, усний переказ, складання автобіографії, розгорнутого протоколу, написання нарису, вільного або творчого диктанту) учні виконують вперше, то на ознайомлення з його характером, змістом можна відвести весь урок. Ураховуючи надзвичайну різноманітність завдань з розвитку зв’язного мовлення, буде, очевидно, виправданим для уроку, на якому проводяться перелічені вище роботи, вживати узагальнюючу назву „Урок розвитку умінь і навичок зв’язного мовлення” (або коротше – „урок розвитку зв’язного мовлення”), визначаючи, залежно від завдання, його конкретну навчальну мету: навчити школярів зв’язно викладати матеріал підручника, писати нарис, творчий диктант, замітку до стінгазети, складати розгорнутий протокол тощо. В основу пропонованої класифікації уроків розвитку зв’язного мовлення покладено вид творчої роботи і мету її проведення. Відповідно до цього виділяються два їх різновиди: § уроки, на яких учні виконують, „малі жанри” творчих робіт (усний переказ, складання автобіографії або розгорнутого протоколу, написання нарису, вільного або творчого диктанту); § уроки проведення великих за обсягом переказів і творів (навчальних і контрольних) та їх аналізу; § урок підготовки до контрольного твору. Структура уроку складається із його етапів і передбачає їх послідовність та логічні зв’язки між ними. Структура уроку зумовлюється його типом, а тому є явищем відносно змінним. Розглянемо структури і структурні варіанти уроків української мови та літератури. Читайте також:
|
||||||||
|