Контрольні запитання

Рисунок 4 – Криві ефективного опору rе навпроти одинарних пластів високого опору різної товщини, які отримані трьохелектродним зондом

Якщо загальний розмір зонда L_заг>6d_св, то свердловина, яка заповнюється високомінералізованим розчином, дає досить малий вплив на результати вимірювань r_е (майже не впливає). При цьому, у випадку відсутності проникнення фільтрату промивної рідини в пласт, величина r_е близька до дійсного значення r_п.

Границі пластів високого опору на кривих r_е, які отримані трьохелектродним фокусуючим зондом, визначають за початком максимального зростання r_е. У випадку багатоелектродних зондів місце границь пласта встановлюють за точками з максимальним градієнтом r_е, які приурочені приблизно до половини висоти аномалії r_е напроти пласта. Від даних точок відкладають в напрямку низького значення r_вм відстань L/2 у масштабі глибин. Відповідно потужність пласта буде рівною ширині аномалії кривої r_е на половині її висоти плюс довжина зонда.

В якості характерних значень r_е напроти одинарних однорідних пластів приймають екстремальні відхилення кривої r_е – максимальне, у випадку високого опору пласта, мінімальне – при низькому опорі пласта. Напроти неоднорідного знімають середнє значення r_еф.

4 Області застосування та задачі, що вирішуються

БК призначений для вивчення високоомних розрізів свердловин, які заповнені соляними промивними рідинами (r_р<0.1¸0.5 Ом·м). При проникненні в пласт рідини високої мінералізації опір свердловинної зони пласта понижується, що практично не впливає на покази r_е, яке зареєстроване зондами БК. У випадку проникнення фільтрату промивної рідини (підвищення опору пласта) використання даних ефективного опору для визначення дійсного питомого опору пласта стає малоефективним.

Досить задовільні результати отримують при дослідженні фокусуючими зондами малопористих порід, для яких відмічаються високі значення відношення питомого опору пласта до опору рідини. У таких розрізах фокусуючі зонди дозволяють отримати достатньо диференційовану криву r_е, а ефективний опір лінійно залежить від дійсного значення r_п.

За допомогою дев’ятиелектродного фокусуючого зонда можна визначити параметри зони проникнення, оскільки радіус дослідження досить великий.

При достатньо мінералізованих промивних рідинах і чергуванні пластів, питомий опір останніх визначають тільки за даними r_е методів БК з фокусуванням струму.

Результати методів БК з автоматичним фокусуванням струму дозволяють більш детально проводити літологічне розчленування геологічних розрізів, визначати його літологію, виділяти пласти-колектори та уточнювати їх будову, визначати параметри зони проникнення фільтрату промивної рідини та дійсне значення питомого опору пластів.

5 Мікробоковий каротаж

Метод мікрозондів бокового каротажу (МБК) вперше був запропонований Дахновим для детального дослідження тонкошаруватих розрізів і неоднорідних продуктивних пластів. У МБК із фокусуванням струму використовуються замкнуті електроди кільцевої або прямокутної форми, які змонтовані на ізоляційному башмаку, що притискається до стінки свердловини. Фокусуючий метод МБК має декілька модифікацій, які відрізняються кількістю електродів: 2, 3, 4.

Фізичні основи двохелектродного МБК

Двохелектродний мікрозонд БК – це гумовий прямокутний башмак розміром 200х120 мм, на зовнішній стороні якого розміщені – центральний електрод А₀ і екрануючі електроди А_е (Рис. 1). Центральний електрод виготовлений у вигляді прямокутника та ізольований від екрануючого непровідним шаром шириною 5 мм. Через електроди А₀ і А_е пропускається струм І₀ і І_е однакової полярності. Умовою фокусування струму І₀ є рівність потенціалів електродів А₀ і А_е, що досягається або регулюванням сили струму І_е, або з’єднанням електродів через малий опір R₀, R₀=0.01 Ом. Рівність потенціалів електродів забезпечує розповсюдження струму з центрального електрода в межах пучка, який перпендикулярний до осі свердловини. Вимірюючи напругу між електродом А₀ і віддаленим електродом N, а також силу струму І₀ на приладі, що реєструє, фіксується величина ефективного опору, яка пропорційна відношенню напруги до І₀. Струменевим електродом В служить металічний корпус зонда. Глибина дослідження двохелектродного мікрозонда БК більша ніж у чотирьохелектродного, але менша ніж у трьохелектродного, при умові однакових розмірів башмака.

Апаратура мікробокового каротажу (КМБК-3)

Дана апаратура призначена для одночасного вимірювання з будь-яким кабелем в нафтових і газових свердловинах ефективного питомого електричного опору і товщини глинистої кірки мікрокаверноміром. У ній використовується двохелектродний мікрозонд БК. Електроди зонда змонтовані на гумовому башмаку з робочою кривизною поверхні 200 мм, електрод А₀ має розміри 208х102 мм.

1 – башмак мікрозонда; 2 – середовище, яке вивчається

Рисунок 1 – Характер розподілу струменевих ліній у середовищі, що вивчається, при використанні звичайного мікрозонда (а) і двохелектродного зонда мікробокового каротажу (б)

Стабільність струму живлення І₀ частотою 500 Гц забезпечується стабілізованим генератором Г1 (Рис. 2), а рівність потенціалів А₀ і А_е – автокомпенсаційним підсилювачем АК. Екранований електрод живиться також струмом з частотою 500 Гц від АК. Сила даного струму підтримується такою, що різниця потенціалів на електродах А₀ і А_е, яка є вхідною напругою компенсатора, завжди залишалась близькою нулю. Напруга, яка вимірюється між А_е та віддаленим електродом N пропорційна ефективному опору підсилювачем П і подається на центральну жилу кабелю та його обмотку або дві жили трьохжильного кабелю. Діаметр свердловини вимірюється за допомогою реостата R_к, який механічно зв’язаний з башмаком пристрою, що притискає електроди до стінки свердловини, тросом. Омічний датчик мікрокаверноміра живиться від окремого генератора Г2 струмом з частотою 10 кГц. Напруга, що знімається з R_к пропорційна діаметру свердловини та одночасно з сигналом ефективного опору подається по кабелю на поверхню. Дані сигнали потім за допомогою фільтрів розділяються за частотою та розподіляються у відповідні канали Р1 і Р2, де вони підсилюються та подаються на прилади реєстрації РП1 і РП2. Свердловинний прилад живиться постійним струмом від стабілізованого випрямляча ВС. Коефіцієнт зонда визначають експерементально в баці з розчином електроліту відомого питомого опору. Номінальне значення двохелектродного мікрозонда – 0.015 м.

Рисунок 2 – Блок-схема апаратури КМБК-3

Масштаб запису кривої ефективного опору при мінералізованій промивній рідині вибирають рівним 0.5 Ом·м/см, а при прісній 1.2 Ом·м/см. Швидкість реєстрації діаграми ефективного опору визначається геологічною будовою розрізу свердловини і складає 700-1000 м/год.

Області застосування МБК

На покази зондів методу МБК у значно меншій мірі впливає високомінералізована промивна рідина та глиниста кірка, ніж на покази звичайних мікрозондів. У зв’язку з цим метод МБК знайшов широке застосування при дослідженні свердловин з високомінералізованими промивними рідинами.

Криві ефективного опору МБК використовуються для точного визначення границь і потужності пластів, виділення прошарків, визначення літології розрізу та виділення колекторів. Результати МБК в комплексі з іншими геофізичними методами дають можливість оцінити пористість, глинистість і нафтогазонасиченість колекторів, отримати відомості про нафтовіддачу пластів за замірами параметрів промивної зони.

1.Фізичні основи методу екранованого заземлення.

2.Методика проведення методу екранованого заземлення.

3.Принцип утворення сигналу в апаратурі БК і передача його на поверхню.

4.Дайте характеристику форми кривих, які отримані при проведенні методу БК.

5.Задачі, які вирішуються за допомогою методу БК.

6.Фізична суть мікробокового каротажу.

7.Методика проведення мікробокового каротажу.

8.Принцип роботи апаратури мікробокового каротажу.

Задачі, які вирішуються за допомогою мікробокового каротажу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Фізичні основи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.