• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Спосіб реєстрації поте­нціалів ПС

Рисунок 3.1 – Виникнення дифузійно-адсорбційної е.р.с. у свердловині

Потенціали власної поляризації порід утворюються в результаті наступних фізико-хімічних процесів:

1) дифузія солей із пластових вод в промивну рідину та навпаки, а також адсорбція іонів на поверхні мінеральних частинок гірської породи;

2) фільтрації вод із промивної рідини в породи і пластових вод у свердловину;

3) окисно-відновних реакцій, що проходять в породах і на їх контакті з промивною рідиною та металами.

Дифузійно-адсорбційні потенціали

Виникнення в свердловинах природної електрохімічної активності визначається в першу чергу процесами дифузії електролітів.

На контакті розчинів електролітів пластової води концентрації С_в і фільтрату промивної рідини концентрації С_ф неоднакової мінералізації та різного хімічного складу виникає дифузійна електрорушійна сила, яка визначається формулою:

, (3.1)

де K_д – коефіцієнт дифузійної електрорушійної сили:

, (3.2)

де l_k, l_a – відповідно, рухомість катіона та аніона; n_k, n_a, z_k, z_a – відповідно, число катіонів і аніонів, на які дисоціює одна молекула електроліту; Т – абсолютна температура, К; R – універсальна газова стала, яка рівна 8.3 Дж/градус·м; F – число Фарадея, рівне 96500 Кл.

Рівняння (3.1) справедливе для ідеальних розчинів досить низької концентрації. У випадку реальних електролітів у виразі (3.1) необхідно замість концентрації С_в і С_ф використовувати значення активностей a_в=f₁·C_в і a_ф=f₂·C_ф, де f₁, f₂ – коефіцієнти активності, які враховують вплив сил взаємодії між іонами в реальних розчинах. Коефіцієнт активності “виправляє” концентрацію так, щоб рівняння, які отримані для ідеальних електролітів, були справедливі і для реальних розчинів.

Тільки в сильно розведених розчинах активність рівна концентрації розчину, тобто коефіцієнт активності рівний одиниці.

Для реальних розчинів вираз (3.1) набуде виду:

. (3.3)

При контакті порід різного літологічного складу або розчину та породи виникає дифузійно-адсорбційна різниця потенціалів:

,(3.4)

де K_дa=K_д+A_дa – коефіцієнт дифузійно-адсорбційної електрорушійної сили; A_дa – дифузійно-адсорбційна активність породи.

Величина А_дa і E_дa визначаються хімічним складом і концентрацією контактуючих розчинів, речовинним і гранулометричним складом породи, густиною укладання частинок і мірою водонасичення (нафтогазонасичення) колектора, температурою та тиском в свердловині.

Дифузійно-адсорбційна активність розраховується за формулою:

. (3.5)

Фізична суть дифузійно-адсорбційної активності полягає в тому, що її величина визначається різницею коефіцієнтів дифузійно-адсорбційної електрорушійної сили гірської породи та дифузійної електрорушійної сили даної пари розчинів питомих опорів r_ф, r_в.

Фільтраційні потенціали

У випадку руху рідини через гірські породи при певних умовах виникають потенціали фільтрації.

На поверхні розділу капіляра, що моделює одиничну пору породи, з розчином електроліту формується подвійний електричний шар (Рис.3.2). Зовнішня його частина утворена дифузним шаром іонів, товщина якого тим більша, чим менша концентрація розчину. Якщо між кінцями капіляру створити різницю тисків Dр, то при русі через капіляр рідина забирає частину іонів дифузійного шару, в результаті чого сам капіляр заряджається позитивно, а на його кінцях з високим тиском виникає від’ємний потенціал.

1 – від’ємний заряд; 2 – додатній заряд; 3 – скелет породи із залишковим від’ємним зарядом; I – подвійний електричний шар; II – дифузійна частина подвійного електричного шару; III – вільний електроліт

Рисунок 3.2 – Схема подвійного електричного шару в капілярі (модель пори гірської породи)

Величина потенціалу фільтрації через капіляр визначається формулою Гельмгольца:

, (3.6)

де r_р – питомий електричний опір рідини; x – електрокінетичний потенціал, який рівний різниці потенціалів на границі рухомої та нерухомої частин подвійного шару та вільного розчину; h – в’язкість рідини в капілярі.

Потенціал фільтрації для порід в свердловинних умовах визначається за формулою:

(3.7)

де А_ф – фільтраційна активність середовища, що досліджується; m – показник степеня, який обернено-пропорційно залежить від ємності обміну q_п породи (при q_п®0 величина m®1); n – емпіричний коефіцієнт, який вимірюється від 0.5 до 1; величина Dp=p_c–p_пл – перепад тисків між свердловинним і пластовим.

Окисно-відновні потенціали

Окисно-відновні потенціали виникають в свердловинах у результаті хімічних реакцій, які відбуваються між тілами з електронною провідністю та електролітами промивної рідини та пластових вод. Окисно-відновні електрорушійні сили можуть виникати в сульфідах, кам’яних вугіллях та інших гірських породах.

У нафтових і газових свердловинах, розрізи яких складені переважно піщано-глинистими та карбонатними породами, величина потенціалів власної поляризації обумовлена головним чином дифузійно-адсорбційними потенціалами, на які при відповідних умовах можуть накладатись потенціали фільтрації. Окисно-відновні потенціали для таких розрізів не характерні.

Реєстрація потенціалів ПС полягає в наступному. В наявності є два вимірювальні електроди М і N. Електрод М розміщується в свердловині та рухається вздовж її осі, електрод N розміщується нерухомо на поверхні поблизу устя свердловини. Електроди М і N у сукупності представляють собою найпростіший одноелектродний зонд. Між електродами М і N включається вимірювальний прилад, наприклад, гальванометр (Рис. 3.3). Реєструється різниця потенціалів DU_сп, яка виникає між електродами М і N:

U_СП=U_{СП M}-U_{СП N}, (3.8)

де U_{СП M} і U_{СП N} – потенціали природного електричного поля в точках М і N. Так як потенціал U_{СП N} практично в часі не змінюється, якщо електрод N розміщений у стабільному за фізико-хімічним складом середовищі, то різниця потенціалів DU_СП буде відрізнятись на сталу величину від значення U_{СП N}, тобто DU_СП=U_{СП M}-U_const; таким чином, U_СП – крива відносного вимірювання потенціалу електрода М в свердловині і тому не має нульової лінії.

РП – пристрій реєстрації; КП – компенсатор поляризації; Б – батарея; П – потенціометр

Читайте також:

1. I спосіб.
2. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
3. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
4. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
7. Атракція як спосіб викликати довіру до реклами
8. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
9. Визначення процедури державної реєстрації на місцевому рівні
10. Вимоги щодо реєстрації документів
11. Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку
12. Відмова у державній реєстрації прав на землю та їх обмежень.

Переглядів: 713