Закони проведення нервових імпульсів по нервовому волокну.

Властивості гладеньких м’язів.

Рефлекторний тонус м’язів.

Втома м’язів.

Оптимальні умови для тренування та працездатності м’язів.

Види скорочень м’язів.

Є 4 види м’язових скорочень:

1. ізотонічні – таке скорочення, коли м’яз змінює свою довжину, але тонус його напруження не змінюється.

2. ізометричне – коли м’яз не змінює довжину, але його тонус (напруження) змінюється.

3. поодинокі скорочення, коли до м’яза надходить від1 до10 подразнень за секунду (серцевий м’яз).

4. тетанічне: - 10-25 – зубчастий, - більше 25 – гладенький.

В організмі в нормі надходить 60-75 подразнень за секунду.

На працездатність впливають:

1. навантаження (закон середніх навантажень).

2. амплітуда скорочення (якщо м’яз буде скорочуватись максимально, то швидко втомиться).

3. чергування роботи і відпочинку

4. знаряддя праці

5. загальний стан організму (ЦНС)

6. тренування м’язів – систематична напружена робота м’яза, яка веде до робочої гіпертрофії, до збільшення його фізіологічного поперечника.

Ергографія – це метод визначення стомленості м’язів; це крива, що відображає амплітуду скорочень м’язів.

Втома м’язів локалізується в синапсах – утворах, які передають збудження з одного нервового волокна на інше або на м’язове.

Теорії втоми м’язів.

1. теорія виснаження, коли м’язам не вистачає поживних речовин.

2. теорія отруєння – накопичення молочної та інших кислот.

3. біохімічна теорія – знижений ре синтез АТФ.

4. кисневий голод клітини або тканини.

М’язи навіть в стані спокою перебувають в незначному напруженні – тонусі. Цей тонус забезпечується непреривними нервовими імпульсами, які надходять з нервових центрів. Нервові центри, в свою чергу, також перебувають в незначному напруженні – тонусі, який забезпечується імпульсами, що надходять від м’язів, суглобів, проріорецепторів до нервових центрів. Спостерігаємо замкнене коло.

1. гладенькі м’язи значно пластичніші ніж скелетні.

2. вони володіють функціональним синтицієм, тобто збудження з одного волокна може передаватися на інші.

3. електрична активність значно нижча

4. проведення збудження значно повільніше

5. володіють автоматизмом (можуть скорочуватись без нервових імпульсів).

1. закон фізіологічної непреривності – будь яке пошкодження нервового волокна порушує проходження імпульсів.

2. закон подвійного проведення збудження.

3. закон ізольованого проведення збудження.

4. закон проведення збудження з неоднаковою швидкістю.

5. струм дії по безм'якотним волокнам поширюється у вигляді кругових потоків, а по м'якотним – скачкоподібно.

6. обмін речовин в нервовому волокні проходить дуже повільно, тому нервове волокно володіє високою працездатністю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Хімізм м’язового скорочення.	\|	Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.