• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Облік господарських процесів

1. Сутність і склад господ. процесів п-ства

2. Облік процесу формування ресурсів

3. Облік процесу споживання ресурсів

4. Облік процесу реалізації та визначення фінансових результатів діяльності підприємства.

1) Госп. діяльність пов’язана з виконанням госп. процесів

Госп. процес – це взаємодія матер., технічних, трудових і фінансових ресурсів, в результаті якої створюється продукція, виконуються роботи чи надаються послуги.

Госп. процеси скл. з госп. операцій.

За економічним змістом госп. операції можна об’єднати в такі групи:

ü Госп. операції пов’язані з процесом формування матер.-технічних ресурсів (закупівля сировини, обладнання…)

ü Госп. операц. пов’язані із споживанням ресурсів у процесі виробництва (виробн. продукції, виконання робіт, надання послуг)

ü Реалізація готової продукції (продаж продукції, визначення доходів і фін. результатів)

2) Матеріально-технічні ресурси можуть надходити на п-ство:

- від постачальників

- в наслідок проведення бартерних операцій

- як внесок до статутного капіталу

- самостійне виготовлення, виробництво

- внаслідок безоплатного отримання

Осн. завдання бух. обліку процесу забезпечення п-ства матер.-технічними ресурсами – є формування об’єктивної та своєчасної інформації щодо:

1. обсягів складу та джерел фінансування ресурсів

2. оцінювання ресурсів та їх відображення в бух. балансі

3. контролю за своєчасністю розрах. п-ства з постачальником

4. ефективності використання ресурсів: фондовіддача і матеріаловіддача

Згідно положень стандартів бух.обліку (стосовно запасів положення №9). Матеріально-технічні ресурси, що надійшли на п-ство оцінюють за первісною вартістю, до складу якої включають:

- суму сплачену постачальниками матеріально-технічних ресурсів(без непрямих податків)

- суму ввізного мита (чи при ввезені матеріалів чи техніки ззакордону,

-суму витрат на транспортування та вартості вантажних, розвантажувальних робіт)

- суму ін. витрат пов’язаних із придбанням ресурсів та доведенням їх до стану придатного для використання на п-стві

Якщо матеріально-технічні ресурси створені п-ством самостійно, то їх первісна вартість відповідає сумі витрат, пов’язана з їхнім створенням.

Матеріально-технічні ресурси отримані безоплатно чи як внесок до статутного капіталу в обліку записують за їхньою справедливою вартістю.

Залежно від терміну використання в госп. обороті матер-технічні ресурси поділяють на:

-оборотні

-необоротні

Оборотними є матер-технічні ресурси, які призначені для споживання протягом одного року чи операційного циклу, якщо тривалість цього циклу більше ніж 1 рік. В бух. обіку такі ресурси називають запасами.

Для цілей бух. обліку запаси поділяють на такі групи:

- сировина (осн. і допоміжні матеріали)

- незавершене виробництво, у формі не закінчених обробкою і складанням деталей виробів (23 рах.)

- готова продукція, виготовлена на підприємстві та призначена для продажу, відповідає технічним і якісним характеристикам передбаченим договором або іншим нормативно правовим актом (26 рах.)

- товари, придбані з метою подальшого продажу

- малоцінні та швидкозношувані предмети (22 рах.)

Надх. запасів записують за дебетом рах., а витрачання за кредитом

До необоротних відносять: матеріально-технічні ресурси, тривалість використання яких перевищує один рік чи один операційний цикл, якщо він більший одного року.

Необоротні матеріальнотехнічні ресурси можна об’єднати в такі групи:

- основні засоби

- нематеріальні активи

- незавершене будівництво

- інші необоротні матеріальні активи

Осн. засоби- це матеріальні активи, які підприємство отримує, з метою їх використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний період корисного використання яких перевищує один рік.(10 рах. за первісною вартістю)

Нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, а немонетарні можуть бути ідентифіковані, та утримуються п-ством з метою використання протягом періоду більше одного року для в-цтва, торгівлі в адміністративній діяльності чи надання в оренду іншим особам.

До нема тер. активів відносять:

-права на користування природними ресурсами

-на знаки для товарів і послуг

- на об’єкти промислової вартості

- авторські права

- гудвіл(ціна при продажу фірми)

Незавершене виробництво – це не завершені капітальні інвестиції у будівництво, створення. Виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів підприємства

Облік ведуть на 1 рах. (капітальні інвестиції)

До ін. необоротних активів відносять бібліотечні фонди, тимчасові не титульні споруди. Природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату .

Інформацію про необоротні матер.-технічні ресурси деталізують за окремими об’єктами і записують на аналітичних рахунках до синтетичних рахунків 10,11,12,15.

Процес придбання чи створення осн. засобів і нематеріальних активів та доведення їх до стану придатного для використання здійснюється протягом тривалого періоду часу. Тому витрати підприємства на придбання чи створення осн. засобів нематеріальних активів спочатку відображають на 15 рхунку. На цьому рах. формується первісна вартість осн. засобів і нематеріальних активів, а після введення їх в експлуатацію первісну вартість списують з рахунку 15 на рахунок 10 чи 12.

3)Сукупність усіх витрат на здійснення господарських операцій, пов’язаних з виробництвом продукції формує виробничу собівартість(скл. з прямих-які безпосередньо відносяться до певних видів продукції-23рах. і непрямих витрат)

Непрямі виробничі витрати облічуються на рах.91-загальновиробничі витрати. Протягом звітного періоду їх накопичують та в кінці розподіляють між видами продукції пропорційно до прийнятої бази розподілу(прямі матеріальні витрати, заробітна плата) і як прямі витрати списують на рахунок 23.

Коефіцієнт розподілу загальновиробничих витрат, обчислюють як відношення суми прямих матеріальних витрат на окремі види продукції до загальної суми прямих матеріальних витрат.

Вартість визначених запасів можна визначити за такими методами:

1. Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів (суть:запаси використовують для виконання для спец. замовлень і проектів а також такі, які не можливо замінити ін. видами запасів, оцінюють за ідентифікованою собівартістю )

2. Середньозваженої собівартості, який полягає у тому, що оцінювання запасів проводять за кожною одиницею запасів, діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості придбаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і запасів придбаних у звітному місяці

3. Файфо(FIFO), який ґрунтується на припущенні, що запаси використовуються в тій ж послідовності, у якій вони надходили у підприємство.

Тобто запаси які першими випскають у виробництво оцінюють за собівартістю запасів, які першими надійшли на підприємство.

4. Лайфо, припускають що спочатку використовують запаси, які були придбані підприємством останніми, запасами які першими випускають у виробництво, оцінюють за собівартістю запасів, які надійшли на підприємство останніми.

5. Нормативних витрат, який полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановленні підприємством, урахуванням рівнів використання запасів та виробничих потужностей

6. За цінами продажу, який ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки на товари.

Амортизація –це списання протягом певного часу вартості необоротних активів для відшкодування витрат на їх придбання. Цей процес полягає в зарахуванні встановленої згідно нормативів частини вартості необоротних активів, тобто амортизаційних відрахувань до собівартості виготовленої продукції. ПСБО №7 (Основні засоби) трактує амортизацію як системний розподіл вартості необоротних активів протягом періоду їх корисного використання.

Різниця між первісною вартістю необоротного активу та сумою його зношення називається залишковою вартістю.

Для обліку зношення необоротних активів використовують контрактивни рахунок (13), який уточнює значення рахунків 10, 11, 12. Різниця між сальдо рахунків між 10, 11, 12, яке дорівнює первісній вартості необоротних активів та сальдо рахунку 13, що відображає суму їхнього зношення, відповідає залишковій вартості необоротних активів.

При обчисленні суми амортизації використовують показники вартості яка амортизується, ліквідаційної вартості та строку корисного використання.

Вартість яка амортизується –це первісна або переоцінена вартість необоротного активу, за відрахуванням його ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість- це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації чи ліквідації необоротного активу за відрахуванням його ліквідаційної вартості.

Період корисного використання- це час протягом якого необоротні активи планують використати на підприємстві для отримання певних економічних вигод або з їх використанням буде виготовлено очікуваний обсяг продукції

Тривалість періоду корисного використання необоротних активів підприємство встановлює самостійно, однак не для матеріальних активів він не може перевищувати 20 років

Згідно положення стандартного обліку сьомого розрізняють такі методи нарахування амортизації: (кожному попадеться задача на такі шт.)

1)прямолінійний, при якому річну суму амортизації визначають діленням вартості, що амортизується на очікуваний період часу їх корисного використання

1. А_р=(П_в-Л_в) / T

Пв-первісна вартість

ЛВ-ліквідаційна вартість

Т-період використання

2) метод зменшення залишкової вартості, при якому річну суму амортизації обчислюють як добуток залишкової вартості об’єкта (або первісної вартості на річну норму амортизації )

2. Н_а = (1- корінь в степені т з (Л_в/П_в))

А_р= З_в*Н_а

А_р-річна сума амортизації

Зв-можна взяти первісну вартість(Пв)

3) метод прискореного зменшення залишкової вартості

3. Н_а=2* (100%/ Т)

А_р= (З_в*Н_а)/100%

Де є Зв можна використовувати Пв

4) кумулятивний метод, при якому річну суму амортизації визначають множенням вартості, що амортизується на кумулятивний коефіцієнт.

Кумулятивний коефіцієнт обчислюють діленням кількості років, що залишається, до завершення очікуваного періоду корисного використання об’єкта на суму числа років його корисного використання

4. К_к = К_р/(1+2+…+Т)

Кр-кількість років

Т-термін використання

4.А_р=(П_в-Л_в)*К_к

5) виробничий метод

5. А_м=О_м * В_ст

В_ст=(П_в-Л_в)/ З_о

При якому місячну суму амортизації визначають як добуток фактичного місячного обсягу виготовленої продукції та виробничої ставки амортизації.

Виробничу ставку амортизації обчислюють діленням вартості яка амортизується на загальний обсяг продукції, які підприємство очікує виробити, використовуючи об’єкт необоротних активів

Ам-місячна сума аморт.

Ом-місячний обсяг продукції

Вст-виробнича ставка

Лв-вартість яка амортизується

Зо-загальний обсяг

Нарахування амортизації проводять щомісячно, починаючи з місяця наступного після місяця введення об’єкта необоротніх активів у експлуатацію

Нарахування амортизації припиняють з місяця наступного за місяцем після вибуття об’єкта необоротних активів.

…Пропуск через друк…

При визначенні собівартості готової продукції необхідно враховувати на її виготовлення а також залишки незавершеного виробництва. (26 рах.)Собівартість нараховується по дебету(бо активний рахунок) Сг.л.=Нв.п.+В-Нвк.

Нвп.-незавершене виробн.. на поч.. виробництва

В-витрати

Нв.к.- на кін. періоду.

Виготовлену і здану на склад готову продукцію відображають наступним бухгалтерським проведенням.(дебет26, кредит23). Залишки незавершеного виробництва визначають за даними інвентаризації.

Крім виробничих процесів на підприємстві здійснюють господарські операції пов’язані з управлінням діяльністю підприємства, організацією збуту та ін. видами операційної діяльності. Витрати на здійснення таких операцій називають операційними. До операційних витрат належать: 1.адміністративні витрати(92рах.), витрати на збут(93рах.) і інші операційні витрати(94).

До адміністративних итрат належать:

-загальні корпоративні витрати,

-витрати на службові відрядження і утримання апарату управління,

-витрати на отримання і амортизацію необоротних активів адміністративного призначення

-витрати на зв’язок

-врегулювання суперечок в судових органах.

-витрати на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів

-плата банкам за розрахунково-касове обслуговування

До витрат на збут належать:

-витрати пов’язані з реалізацією продукції, а саме: виплата на оплату праці збутового персоналу, на ремонт тари, на рекламу, дослідження ринку, на отримання і реалізацію необоротних активів, пов’язаних із збутом.

На транспортування готової продукції до споживачів, на її гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування.

До інших операційних витрат належать:

-собівартість нереалізованих виробничих запасів, іноземної валюти, нестачі і втрати від псування цінностей (94)

-суми штрафів, пені

На відміну від виробничих ці витрати в обліку не розподіляються між видами продукції. Вкінці звітного місяця повністю списують на фінансовий результат(дебет79, кредит 92)

4)Реалізація продукції пов’язана з виконанням певних госп. операцій:

1.відвантаження проукції(кредит 26, дебет)

2.отримання коштів за реалізовану продукцію від покупців

3.визнання доходу від реалізації

4.визнання витрат пов’язаних з реалізацією

5.нарахування податків пов’язаних з реалізацією

Підприємства можуть реалізувати свою продукцію як на умовах передоплати так і на умовах післяоплати. Дохід від реалізації визнається в момент передання покупцю ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на продукцію.

Більшість суб’єктів господарювання є платниками податку на додану вартість.

Нарахування цього податку проводиться при настанн однієї з таких подій()відвантаження продукції чи оплати за неї. Одночасно з визнаням доходу від реалізації відносять на витрати собівартість реалізованої продукції(79дебет,93у кредиті)

Ну рахунках бухгалтерського обліку процес реалізації відображається наступним чином:за кредитом рахунку 70 записують суму доходу від реалізації і одночасно збільшують суму дебюторської заборгованості покупців, яку записують за дебетом рахунку 36. Для визначення та обліку фінансового результату використовують рахунок 79. Після завершення звітного періоду(як правило місяця за дебетом рахунку 79 записують суму собівартості реалізованої продукції та суму всіх невиробничих та інших витрат підприємства, а за кредитом цього рахунку записують всі його доходи). Порівнюючи суми дебетового і кредитового оборотів рах. 79 обчислюют фінансовий результат. Якщо дебетовий оборот більший кредитового, то підприємство отримало у звітному періоді збиток. Якщо кредитовий оборот більший дебетового, то підприємство працювало прибутково. Різниця кредитового і дебетового оборотів рах.79 показує прибуток або збиток до оподаткування. У випадку позитивного фінансового результату необхідно нарахувати податок на прибуток за дебетом рах. 98 податок на прибуток і кредитом рахунку 64 розрахунки за податками і платежами і відразу ж списати суму податку на прибуток на фінансовий результат. Після такого списання різниця кредитового і дебетового оборотів рахунку 79 відповідає значенню показника чистого прибутку після оподаткування. Рахунок 79 (фінансові результати не має сальдо на кінець звітного періоду).Різницю між його кредитовим і дебютовим оборотами списують на рахунок 44, нерозподілені прибутки та непокриті збитки. Якщо підприємство одержало прибуток то господарська операція відображається наступним чином(дебет 79, кредит 44). А якщо збиток то навпаки.

Читайте також:

1. IX. Відомості про військовий облік
2. IX. Відомості про військовий облік
3. Автоматизація виробничих процесів
4. Автоматизовані форми та системи обліку.
5. Акції та їх облік
6. Акції та їх облік
7. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
8. Аналітичний та синтетичний облік ГП
9. Аудит на підприємствах з комп’ютеризованим бухгалтерським обліком
10. Аудит на підприємстві з кмп’ютеризованим бухгалтерським обліком.
11. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
12. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника

Переглядів: 659