• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Облік трудових ресурсів та показники його руху.

Чисельність робітників підприємства може бути виявлена момент ними (на певну дату) та інтервальними (в середньому за період) показниками.

В залежності від мети дослідження використовують такі категорії чисельності:

1) спискова кількість робітників – ці всі робітники, прийняті на постійну, сезонну або тимчасову роботу на один день та більше;

2) присутню кількість – це кількість осіб із списку працюючих, що з’явилися на роботу;

3) середньо спискову чисельність, яку визначають наступним чином: складають спискові числа робітників за всі робочі та неробочі дні, а потім ділять на число календарних днів місяця. Тобто цей показник винаходять, як середню арифметичну просту з спискової кількості робітників на окремі дати періоду.

Процеси поповнення, переміщення і вибуття зайнятих на підприємстві визначають за допомогою показників руху робітників.

Оборот робітників (О_б.з.) – дорівнює загальній кількості прийнятих (Ч_п) та звільнених (Ч_зв) за певний період.

Кількість прийнятих утворює оборот по прийому; звільнених – оборот по звільненню.

На підставі абсолютних показників визначають відносні:

1) коефіцієнт загального обороту робочої або міграції трудових ресурсів (К_об):

(2.5)

де – середня спискова чисельні сит робітників.

2) коефіцієнт обороту по прийому або коефіцієнт надходження (К_н):

(2.6)

3) коефіцієнт обороту по звільненню або коефіцієнт вибуття:

(2.7)

4) коефіцієнт змінності (К_зм) – розраховується як відношення меншого з двох чисел – чисельності прийнятих або звільнених до середньоспискової чисельності робітників:

(2.8)

або

(2.9)

5) коефіцієнт плинності (К_пл):

(2.10)

де – чисельність звільнених з непланових причин – за власним бажанням, через порушення трудової дисципліни тощо.

6) коефіцієнт сталості кадрів (К_стал) – показник, який розраховують як відношення численності робітників, які є в списковому складі на протязі одного року і більше, до їх середньоспискової чисельності:

(2.11)

7) коефіцієнт стабільності кадрів – визначається як відношення числа робітників, які пропрацювали на підприємстві більше трьох років до їх середньоспискової численності:

(2.12)

При вивченні руху кадрів відокремлюють:

− зовнішній оборот (прийом нових робітників і вибуття працівників з лав підприємства);

− внутрішній оборот – (перехід працівників з однієї категорії в іншу в межах підприємства, забезпечуючи цілісність та незмінність чисельного складу на підприємстві).

Всі ці показники формують баланс руху кадрів.

Важливе значення для раціонального формування і розподілу трудових ресурсів має розроблення системи їх балансів.

До системи балансів трудових ресурсів належать:

1. зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звітний і плановий);

2. баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках, професіоналах, фахівцях і технічних службовцях та джерел їх забезпечення;

3. балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників;

4. балансовий розрахунок залучення молоді до навчання і розподіл її після завершення навчання;

5. балансові розрахунки потреби у професіоналах, фахівцях; міжгалузевий баланс затрат праці;

6. баланс робочого часу.

Система балансів і балансових розрахунків розробляється по окремих регіонах і в цілому по державі. При цьому необхідно враховувати:

1. кон’юнктуру ринку праці, динаміку й структуру робочих місць у плановому періоді, зміну демографічної структури населення, напрямки та масштаби міграційних процесів;

2. динаміку чисельності й структуру зайнятості працездатного населення;

3. ефективність використання трудових ресурсів;

4. джерела і масштаби формування професійно-кваліфікаційної структури працівників;

5. темпи підвищення продуктивності праці тощо.

Баланс трудових ресурсів являє собою систему взаємозв’яза­них показників, які характеризують формування та розподіл трудових ресурсів. Він складається з двох частин: ресурсної, розподільної.

У сучасних умовах формування ринкових відносин існує невідповідність між наявністю ресурсів та потребою в них, що визначає необхідність вироблення додаткових заходів щодо інтенсифікації суспільного виробництва, підвищення продуктивності праці тощо.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. IX. Відомості про військовий облік
3. IX. Відомості про військовий облік
4. Абсолютні показники фінансової стійкості
5. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
7. Автоматизовані форми та системи обліку.
8. Акції та їх облік
9. Акції та їх облік
10. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
11. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
12. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств

Переглядів: 1322