• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація за станом соціально-економічного розвитку, прийнята ООН.

Тема 1: Роль та значення окремих країн і регіонів у світовій економіці. Особливості міжнародних економічних відносин країн світу.

Прямий маркетинг.

Персональний (особистий) продаж.

Це усне представлення в ході бесіди з одним або декількома покупцями з метою здійснення продажу.

Плюси – забезпечує особистий контакт з покупцями, здатна на діалог продавець – покупець, викликає реакцію у відповідь з боку споживача, концентрується певних цільових ринках.

Мінуси– неефективна для інформування споживачів оскільки персонал може мати справу з обмеженим їх числом, не може охопити великий географічний ринок.

Це маркетинг, що використовує різні засоби комунікацій для безпосереднього спілкування з покупцями, які розраховані на одержання певної реакції.

Він включає пряме поштове розсилання, продаж по каталогу, телемаркетинг, інтерактивний маркетинг.

Зв’язки з громадськістю (public relations)

Це плановані тривалі зусилля, спрямовані на створення і підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією і її громадськістю.

7.Додаткові засоби комплексу маркетингових комунікацій:

1. виставка – показ, основна мета якого полягає в освіті публіки шляхом демонстрації засобів, що є в розпорядженні людства для задоволення потреб, а також з метою прогресу в одній або декількох галузях діяльності.

2. ярмарок – це економічна демонстрація зразків, що відповідно до звичаїв країни, на території якої вона проводиться, являє собою великий ринок товарів широкого вжитку або засобів виробництва.

3. спонсорство – це комерційна операція пов’язана з двохсторонньою передачею прав і зобов’язань. З одного боку, це матеріальна або фінансова підтримка якоїсь події, з іншого боку, це пряма методична експлуатація події спонсором.

4. меценатство – відрізняється від спонсорства тим , що в нього переважає безкорисливий інтерс.

5. бредінг – діяльність по розробці, реалізації, керування брендом.

1. Промислово розвинені, або індустріальні, країни (ПРК, industrial countries) — це 24 високорозвинені країни, питома вага яких у світовому ВНП — 54,6 % . Найпотужнішу групу серед цих країн складають країни "Великої сімки" (Group of Seven): США, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, Канада. Ці держави виробляють 47 % світового ВНП і зосереджують у своїх руках 51 % міжнародної торгівлі. Сюди ж входять усі 15 країн-членів Європейського Союзу, а також країни — члени ЄАВТ (табл. 2.1.1).

2. Країни з перехідною ринковою економікою (economies/countries in transition) — 28 країн Центральної та Східної Європи і колишнього СРСР, що переходять від адміністративно-командної системи до ринкової економіки.

У цій групі є також потужніша підгрупа, що має суттєві досягнення у реформуванні власних економік. Це так звана "група просунутих країн", до якої належать: Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія. Економіки цих країн стабілізувалися після пореформеного падіння у 1994 p., а з 1995 р. зростають у середньому на 5-6 % щорічно. Певні досягнення від проведення економічних реформ мають ще деякі країни цієї класифікаційної групи, такі як Болгарія, Румунія, Албанія (після 1992 p.), держави Прибалтики (особливо Естонія). Цей факт дає підстави міжнародним аналітикам виділяти їх в окрему підгрупу країн, що наближаються до групи просунутих. Решта держав з групи країн з перехідною економікою (країни СНД і деякі з нових держав на території колишньої Югославії) сьогодні ще не мають відчутних результатів у реформуванні економіки з погляду внутрішньої і зовнішньої макроекономічної стабілізації. Їм ще доведеться вирішити складний комплекс проблем для створення реальної ринкової економіки та забезпечення стійкого економічного зростання.

3. Країни, що розвиваються(developing countries), — це 132 держави Азії, Африки, Латинської Америки. Через їхню велику кількість і різноманітність національних економік ці країни звичайно класифікують з врахуванням їх географічного розташування. Але з метою аналізу використовуються й інші ознаки.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 1157