Політичний рух українців в період Першої світової війни.
Як східні так і західні українці вимушені були виявити підтримку "своїм" урядом у війні. Так, С.Петлюра в статті "Війна і українці" підкреслив, що українці мають лояльно виконувати свій обов’язок перед російською державою і що серед них не існує "австрійської орієнтації". Аналогічні заяви вийшли з боку інших українських політичних кіл.
Проте, це не заспокоїло російський уряд, який вважав, що український рух було інспіровано Німеччиною та Австрією. Через це було закрито нечисленні національні друковані органи, почались репресії проти політичних діячів. Було вислано в глиб Росії М.Грушевського, А.Шептицького та інших. Населення Західної України насильно переводилось в православ’я.
Представницький орган українців в Західній Україні - Головна Українська Рада, заявила, що царська Росія найбільший ворог для українців І підтримала Австрію та Німеччину. Зусиллями цієї організації навіть було сформовано бойовий легіон Українських Січових Стрільців (УСС).
Емігранти з Наддніпрянщини, що перебували у Львові, Д.Донцов, В.Дорошенко, А.Жук, М.Залізняк та інші створили Союз Визволення України (СВУ). СВУ мала представляти інтереси східних українців в Європі, мала на меті боротьбу за самостійну українську державу. В цій боротьбі організація сподівалась на допомогу Австрії та Німеччини. СВУ розгорнула широку видавничу та інформаційну роботу серед полонених українців.
За кордоном також діяла невелика група українських соціал-демократів на чолі з Л.Юркевичем. Саме він вступив в гостру полеміку із СВУ, з її пронімецькими настроями, а з В.Леніним - проти його національної програми.
На сході України, протягом війни, недовгий час діяли ті чи інші поллітичні осередки, найбільше серед молоді. Серед них такі як "Українська юнацька спілка", "Український соціалістичний колектив", "Ініціативний комітет Українського самостійного союзу" Починають діяти окремі осередки УСДРП.
Згодом, коли росіяни зазнали поразки на Західному фронті, їх ставлення до українців стало поміркованим, користуючись з цього, українці виголосили кілька петицій з такими вимогами: рівність українського народу з російським, вільний розвиток української культури, школи, друку і т.д. А в окремих з них йшлося навіть про автономію.