• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суспільні блага

Суспільне благо – це таке благо, що є неконкурентним (граничні витрати для додаткового споживача дорівнюють нулю), неподільним (споживається цілком і всім суспільством одночасно) і невід’ємним у споживанні (споживається незалежно від того, платять люди за нього чи ні). Приклади: національна оборона, чисте повітря, метеорологічна служба й ін. Не можна очікувати від приватних ринків, що вони зможуть забезпечити потрібною кількістю суспільних благ, тому що в людей немає стимулу показувати суб’єктивну цінність, яку має для них товар, шляхом його покупки.

Скільки варто виробляти суспільних благ? Використаємо загальний принцип: варто нарощувати виробництво аж до тієї крапки, де граничні суспільні витрати будуть рівні граничним суспільним вигодам від розширення виробництва суспільних благ. Розглянемо криву попиту на суспільне благо, яка визначає граничні суспільні вигоди. Припустимо, що суспільним благом є суспільна безпека й що суспільство складається із двох чоловік. Індивідуальна крива попиту показує, яке кількість послуг безпеки людина буде купувати при заданому рівні ціни на неї й за умови, що він говорить правду. D₁ – крива попиту першої людини, D₂ – крива попиту другої людини.

Крива попиту на суспільну безпеку показана кривій D_Σ, що представляє собою суму індивідуальних цін, які кожний зі членів суспільства готовий платити за даний обсяг безпеки. Наприклад, при величині безпеки Q одна людина готова платити Р₁, а іншої – Р₂. Тому, що кожний одержує Q вироблених послуг безпеки, суспільство, що складається із двох чоловік, готово платити P_Σ = Р₁ + Р₂. Ця сума є граничною оцінкою, що суспільство дає цій величині безпеки. Крива попиту на суспільне благо відрізняється від кривої попиту на приватне благо. У випадку суспільного блага ми складаємо криві попиту по вертикалі, тому що кожна людина одержує для свого споживання весь вироблений обсяг суспільного блага. У випадку приватного блага ми складаємо криві попиту по горизонталі, тому що споживання приватних благ є ексклюзивним.

Чи можна попросити людей показати їх індивідуальні криві попиту? Проблема полягає в тому, що якщо податки, виплачувані з метою виробництва цього блага, будуть уведені відповідно до оголошеного попиту, у людей з'явиться стимул уникати. Оскільки споживачі одержують вигоди від чистого суспільного блага незалежно від того, платять вони за нього чи ні, те виникає бажання обійтися без зайвих виплат, одержати це благо даром. Якщо всі громадяни готові платити за суспільну безпеку по 100 грн. на рік, то порядок не постраждає, якщо я скажу, що готов платити 20 грн. або взагалі нічого. Тому, що я можу користуватися вигодами, не несучи ніяких витрат. Така ситуація називається проблемою безбілетника або «зайця».

Тому встановити справжній попит дуже важко. Якщо відокремити попит на суспільне благо від обов'язкової плати за нього, то люди можуть заявити такий обсяг попиту, який буде відповідати випадку нульової ціни.

На практиці рішення про величину надаваних суспільних благ приймаються за допомогою політичного процесу й важко оцінити, чи схильна дана політична система надавати правильний, занадто великий або недостатній обсяг суспільних благ.

Читайте також:

1. Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі та суспільні стосунки
2. Блага поділяють на економічні та неекономічні.
3. В). Державний бюджет, розподіл ресурсів і суспільні блага.
4. Витрати одного блага, виражені в кількості іншого блага, яким довелося знехтувати (пожертвувати) називаються альтернативними витратами.
5. Головне призначення права — регулювати, упорядковувати суспільні відносини
6. Громадські блага
7. Економічні блага. Товари та послуги.
8. Економічні потреби – це потреби в економічних благах.
9. Ефект доходу й ефект заміни. Низькоякісні блага й товари Гіффіна
10. З точки зору цілей, які відстоюють протидіючі сторони конфлікту розподіляються на особисті, групові, суспільні.
11. Загально-соціальний аспект - захист інтересів всього суспільства, забезпечення суспільного блага, підтримка порядку, виконання інших загально-соціальних справ.
12. Закон пропозиції, наголошує: при інших незмінних умовах, зростання ціни блага призводить до збільшення його обсягу пропонування (і навпаки).

Переглядів: 816