Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Економічні блага. Товари та послуги.

Благо – це засіб для задоволення потреб.

Альфред Маршалл визначає благо як „бажану річ, що задовольняє людську потребу”.

Ж.-Б. Сей визначає блага „як засоби, що ми маємо для задоволення наших потреб”.

А. Шторх підкреслює, що „вирок, винесений нашим судженням щодо корисності предметів ... робить їх благами”.

Властивість певного предмету, що дозволяє задовольняти визначену потребу людини, ще не робить його благом. На цей факт особливу увагу звертає один з найвизначніших представників австрійської школи К.Менгер. Так, корінь женьшеню здатний підняти життєвий тонус людини, але поки людьми не був виявлений причинно-наслідковий зв”язок потреби в оздоровленні організму з цілющою силою женьшеню, ця рослина не мала характеру блага. Іншими словами, здатність предмета задовольняти певну потребу повинна бути усвідомлена людиною. Тільки в цьому випадку предмет стає благом.

Економічна наука розподіляє всі життєві блага на 2 групи:

1) неекономічні блага;

2) економічні блага.

Неекономічні блага – це ті життєві блага (переважно природні), які доступні людям в обсязі набагато більшому, ніж величина потреби в них. Ці блага не треба виробляти і люди можуть споживати їх безкоштовно. Саме до цієї групи благ відносяться: повітря, сонячне світло, дощі, океани і т. п. Але основне коло потреб людей задовольняється за рахунок не дарованих, а економічних благ. І якщо люди живуть зараз краще, ніж у стародавні часи, то це досягнуто завдяки збільшенню обсягу і поліпшенню властивостей саме економічних благ (продовольства, одяг, житла і т.д.). Особливу увагу необхідно приділяти розмежуванню економічних і неекономічних благ. Це розмежування пов’язане з поняттям рідкісності. Благо неекономічне існує в необмеженій кількості.

Економічне благо є рідкісним благом. Саме співвідношення між потребою і доступною кількістю благ робить їх економічними чи неекономічними. Так, якщо людина мешкає в тайзі, то деревина для будівлі житла не є для такої людини економічним благом. Адже кількість дерев у величезне число разів перевищує потребу конкретної людини в цьому виді будматеріалу. І вода для угамування спраги, якщо людина живе на березі найчистішого озера, не є економічним благом.

Економічним благом вода стане для людини лише в пустелі, де потреба в ній набагато вища, ніж доступна для задоволення цієї потреби кількість води.

Рідкісність - це відношення між бажаним і наявним. Благо є рідкісним, якщо люди не можуть придбати його в такій кількості, у якій хотіли б, не жертвуючи при цьому якою-небудь іншою цінністю.

Якщо благо є рідкісним, його треба розподіляти. Інакше кажучи, потрібно визначити деякий критерій відбору претендентів на споживання рідкісного блага, а також те, кому з них скільки цього блага дістанеться. Як критерій може виступати вік, уміння переконувати, моторність, суспільна повага, готовність платити та безліч інших. Для нашого суспільства характерний розподіл рідкісних благ на основі готовності платити гроші за споживання цих благ. Але іноді використовуються також інші критерії розподілу.

Таким чином, в основі класифікації благ на економічні та неекономічні лежить наступне визначення: економічні блага - це ті товари і послуги, обсяг яких:

1. Недостатній для задоволення потреб людей;

2. Може бути збільшений лише шляхом витрат праці й інших ресурсів;

3. Розподіляється між тими, хто здатний заплатити сформовану на даний момент ціну цих благ.

Задоволення потреб здійснюється за допомогою економічних благ, які можна поділити на товари та послуги.

Товари - це продукти праці, що задовольняють потреби не тих, хто їх виробляє, а тих, хто отримує їх в процесі обміну. Товар має таку рису як здатність переміщуватися в просторі від однієї особи до іншої. Одна і та ж сама потреба може бути задоволена за допомогою різних товарів. Наприклад, потреба в їжі може бути задоволена за допомогою різних продуктів харчування.

Товари, які задовольняють одну й ту ж саму потребу, але відрізняються за своїми властивостями, якісними характеристиками, носять назву товари-субститути (товари-замінники). Приклади таких товарів - сік або газована вода, автомобіль або автобус, окуляри або контактні лінзи тощо.

Комплементарні товари - це товари, що доповнюють один одного і тим самим роблять можливим їх споживання. Вони наче супроводжують один одного; потреба в таких товарах одночасно збільшується або одночасно зменшується. Це, наприклад, фотоапарат і фотоплівка, відеомагнітофон і відеокасети, черевики і шнурівки.

Виділяють також незалежні товари, або, інакше кажучи, "самостійні". Потреби в цих речах ніяк не зв'язані (наприклад, банани і риба, трикотажні вироби і наручний годинник).

За терміном використання товари можна поділити на такі, що використовуються один раз (наприклад, продукти харчування) та товари тривалого вжитку (наприклад, житло, меблі, транспортні засоби).

В умовах сучасної економіки виробляється величезна кількість різноманітних товарів, що задовольняють найрізноманітніші потреби різних верств та груп споживачів. Люди, чиї потреби задовольняються споживанням товарів і послуг, називаються споживачами.

Послуги — це такий вид доцільної діяльності, корисний результат якої виявляється під час праці і пов'язаний із задоволенням якої-небудь потреби. Інакше кажучи, це дії, які задовольняють людські потреби. Коли А. Сміт працював над “Дослідженням про природу і причини багатства народів”, пануючим в економічній теорії та у свідомості пересічних громадян було уявлення про матеріальні блага і послуги як форми втілення багатства. Хоча вже в XVIII - на початку XIX ст. висловлювалися припущення про існування інших форм благ — нематеріальних. Так, Ж.-Б. Сей зараховував до таких благ і адвокатські контори, і військову справу. Особливу увагу нематеріальним благам приділяв і А. Маршалл. Дійсно, потреби людей не обмежуються лише використанням у своїх цілях матеріальних благ. І послуга адвоката, і лекція в університеті, і циркова вистава задовольняють певні людські потреби, і тому можна говорити про виробництво нематеріальних благ і послуг.

В сучасних умовах значно зростає кількість потреб, які задовольняються за допомогою різноманітних послуг.

Наприклад, сфера послуг в Україні виробляє 62% валового внутрішнього продукту. Особливого розвитку за останні роки в країні зазнала сфера надання туристичних послуг, банківських послуг, страхових послуг та інші. Практично кожна людина протягом свого життя користується послугами сфери освіти, медицини тощо. Сфера послуг – один з найбільш динамічних секторів сучасної економіки.

 


Читайте також:

  1. V. Економічні цикли.
  2. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  3. Акціонерна власність в економічній системі
  4. Акціонерне товариств.
  5. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
  6. Акціонерний капітал і акціонерне товариство.
  7. Акціонерний капітал і акціонерні товариства
  8. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
  9. Акціонерні товариства як механізм трансформації
  10. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
  11. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
  12. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки




Переглядів: 3960

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Потреби та їх класифікація. Безмежність потреб. | Виробничі ресурси та їх обмеженість.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.