Зовнішні ефекти. Теорема Коуза

Зовнішні ефекти (екстерналії) – це витрати або вигоди від ринкових угод, які доводяться на частку третіх осіб, що не є учасниками угоди, і не знаходять відбиття в ринкових цінах.

Зовнішні ефекти діляться на негативні (витрати) і позитивні (вигоди). Зовнішні ефекти показують різницю між суспільними витратами (вигодами) і приватними витратами (вигодами).

MSC = MPC + MEC,

де MSC – граничні суспільні витрати;

MPC – граничні приватні витрати;

MEC – граничні зовнішні витрати.

Рис. 8.1. Негативний зовнішній ефект

Негативні зовнішні ефекти виникають у тому випадку, коли діяльність одних економічних агентів, викликає витрати в інших. Металургійне підприємство здійснює викиди в атмосферу газів, не досить добре очищених від пилу та шкідливих речовин. Кількість газів, що відходять, прямо пропорційно обсягу виробництва, тобто чим більше випуск продукції, тим більше обсяг забруднення навколишнього середовища. Тому що металургійний завод не здійснює повного очищення газів, які відходять, його граничні приватні витрати менше граничних суспільних витрат, на величину витрат на створення додаткової системи газоочищення. Це призведе до того, що обсяг випуску заводу буде перевищувати ефективний обсяг випуску.

Без газоочищення ринкова рівновага встановлюється в т. Е₁, що є крапкою перетинання кривій пропозиції, яка відображає граничні приватні витрати, і кривій попиту, яка відображає граничні суспільні вигоди, тобто МРС = МSВ.

Якщо металургійний завод зробив би додаткові витрати на очищення газів, що відходять, те його витрати зросли б на величину граничних зовнішніх витрат, тобто зовнішні витрати стали б внутрішніми. Рівновага на ринку встановилося б у цьому випадку в т. Е₂, що є крапкою перетинання кривій попиту та кривій, що відображає граничні суспільні витрати, тобто MSB = MSC. Випуск металургійного підприємства в цьому випадку знизився б з Q₁ до Q₂, а ціна зросла б з Р₁ до Р₂. У т. Е₂ наслідки забруднення навколишнього середовища не ліквідуються повністю, а лише істотно зменшуються. Площа трикутника АЕ₁Е₂ показує втрати ефективності, які пов'язані з тим, що граничні приватні витрати виявилися нижче граничних суспільних витрат. Таким чином, при наявності негативного зовнішнього ефекту має місце надвиробництво товару.

Позитивний зовнішній ефект виникає, коли діяльність одних осіб приносить вигоди третім особам.

MSВ = MPВ + MEВ,

де MSB – граничні суспільні вигоди;

MPВ – граничні приватні вигоди;

MEВ – граничні зовнішні вигоди.

Прикладом діяльності, що пов'язана із зовнішніми вигодами, є одержання освіти. Приймаючи рішення про освіту, споживач порівнює витрати на освіту з тими вигодами, які він одержить від неї, не приймаючи до уваги вигоди суспільства в цілому. Ринкова рівновага встановиться в т. Е₁, де МРВ = MSB (рис. 8.2). Але тому, що вигоди суспільства в цілому більше граничних приватних вигід, то ефективне для суспільства рівновага відповідає т. Е₂, де MSB = MSC.

Рис. 8.2. Позитивний зовнішній ефект

Ефективність збільшується на площу трикутника АЕ₁Е₂. Таким чином, при наявності позитивного зовнішнього ефекту має місце недовироблення товарів і послуг.

Для того щоб скоротити виробництво товарів і послуг з негативними зовнішніми ефектами та заповнити недовироблення товарів і послуг з позитивними зовнішніми ефектами, необхідно трансформувати зовнішні ефекти у внутрішні. А. Пігу як рішення даної проблеми запропонував використати коригувальні податки й субсидії.

Коригувальний податок – це податок на випуск економічних благ, що характеризуються негативними зовнішніми ефектами, який підвищує граничні приватні витрати до рівня граничних суспільних. Цей податок повинен дорівнювати граничним зовнішнім витратам Т = МЕС, у цьому випадку ринкова рівновага збіжиться з ефективною, тому що МSВ = МSС.

Коригувальна субсидія – це субсидія виробникам або споживачам економічних благ, що характеризуються позитивними зовнішніми ефектами, яка дозволяє наблизити граничні приватні вигоди до граничних суспільних. Коригувальна субсидія, рівна граничним зовнішнім вигодам, збільшить попит на ці блага до рівня при якому МSВ = МSС.

Коригувальні податки та субсидії не можуть повністю вирішити проблеми зовнішніх ефектів, тому що вони визначаються приблизно в ході політичних дискусій і не завжди досягають поставленої мети.

Економісти розглядали й інші підходи до вирішення проблеми зовнішніх ефектів.

Теорема Коуза. Відповідно до теореми Коуза позитивні та негативні зовнішні ефекти не вимагають державного втручання в тих ситуаціях, коли:

1) чітко визначені права власності;

2) залучене невелике число людей;

3) вартість угоди занадто мала.

У таких обставинах роль держави повинна зводитися до заохочення угоди між зацікавленими особами або групами. Угода між ними дає їм можливість знайти прийнятне рішення проблеми побічних ефектів шляхом переговорів. Право власності встановлює ціну побічного ефекту, створюючи нав’язані витрати для обох сторін. Тому в них виникає насущна проблема знайти шляхи її вирішення.

Наприклад, власник великої ділянки лісу хоче очистити його від старих хвойних дерев. У лісі є озеро, на березі якого перебуває відомий курорт. Туристів залучає первозданна краса. За теоремою Коуза власники лісу й курорту можуть вирішити цю проблему без втручання уряду. З погляду власника лісу, плата за запобігання вирубки або закупівельна ціна, що перевищує вартість землі разом з лісом, становить витрати від вирубки лісу. Для власника курорту величина витрат буде дорівнювати зменшенню доходів внаслідок скорочення кількості туристів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Форми трансакційних витрат	\|	Суспільні блага

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.