• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Висловлення думки. Зовнішній аудит.

Згідно з Положенням Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 20.03.1998р. № 114,

Внутрішній аудит банку – це незалежна експертна діяльність аудиторської служби банку для перевірки та оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання призначених зобов’язань співробітниками банку.

– це незалежна оцінка системи внутрішнього контролю, встановленого в комерційному банку.

Аудит банку – це визначення стану банку на підставі перевірки правильності складання та підтвердження достовірності балансу, обліку прибутків та збитків, аналізі стану обліку, відповідного рахунку та дій банку вимогам діючого законодавства, дотримання рівноправності акціонерів під час розподілу дивідендів, голосуванні, наданні прав на купівлю нових акцій, а також підготовка висновків для надання інформації керівництву, акціонерам банку та іншим користувачам.

Головна увага внутрішнього аудиту сконцентрована на аналізі інформаційної системи, включаючи систему бухгалтерського обліку та супутніх видів контролю, вивченні фінансової та операційної інформації, дослідження економічності та ефективності операцій.

Внутрішній аудит передбачає отримання в документальній формі процедур та опису методів, як використовуються банком для здійснення внутрішнього контролю.

Здійснюється в комерційному банку на підставі Положення, яке розробляється кожним банком самостійно з врахуванням вимог НБУ та специфіки діяльності банку; затверджується Правлінням банку та узгоджується з Радою комерційного банку.

Проведення аудиту структурних підрозділів банку здійснюється службою внутрішнього аудиту на підставі погодженого з Радою банку та затвердженого Правлінням банку плану (графіку) проведення перевірок на поточний рік.

Об’єм програми внутрішнього аудиту повинен бути достатнім для виконання завдань роботи аудиту. Частота проведення аудиторських процедур повинна обумовлюватися оцінками ризику, які властиві кожній сфері направленості аудиту. Внутрішній аудит може також проводитися на вимогу НБУ в рамках пруденційного нагляду.

Проведення аудиту структурних підрозділів банку здійснюється службою внутрішнього аудиту незалежно від плану роботи ревізійного підрозділу банку.

Служба внутрішнього аудиту являється органом оперативного контролю виконавчих органів банку та на відміну від Ревізійної комісії, яка є органом контролю акціонерів (учасників) банку, не ставить своєю метою комплексну перевірку діяльності підрозділів у статистиці, ретроспективно, тобто після завершення фінансово-господарських процесів (квартал, рік).

З метою попередження зловживань по відношенню до інших співробітників банку керівник служби внутрішнього аудиту застосовує ротацію аудиторів, тобто один і той самий аудитор не може проводити аудит одного підрозділу постійно.

Аудиторський висновок складається з врахуванням стандартів та методів проведення аудиту та підписується керівником служби внутрішнього аудиту банку. В ньому відображаються всі недоліки, зловживання , що характеризують проведення відповідних банківських операцій, які були виявлені під час перевірки. Також акцентується увага на позитивному досвіді роботи підрозділу, який можна використати на інших підрозділах банку. Необхідно також вказувати причини організаційного характеру, які створили умови для порушень та зловживань. У висновку також викладається кваліфікована оцінка системи внутрішнього контролю відповідного підрозділу банку. Після завершення аудиту проводиться заключна нарада з керівництвом підрозділу, що перевірявся.

Для прийняття організаційних заходів аудиторський висновок направляється раді та Правлінню банку.

Звіт про роботу внутрішнього аудиту повинен бути включений до пояснювальної записки банку під час складання річного звіту. Комерційні банки надають звіти про роботу служби внутрішнього аудиту в НБУ два рази на рік протягом першої половини місяця, що йде за звітним періодом (півроку). У випадку необхідності НБУ може витребувати у банків звіт про роботу служби внутрішнього аудиту за певний проміжок часу її діяльності, а також іншу інформацію з питань компетенції служби внутрішнього аудиту банку.

Звіт про роботу служби внутрішнього аудиту повинен містити інформацію відносно контролю за діяльністю всіх підрозділів банку.

НБУ проводить перевірку діяльності служби внутрішнього аудиту банку. По результатам аналізу звітності та матеріалам перевірок НБУ в разі необхідності надсилає лист банку з вимогою відносно приведення системи внутрішнього аудиту у відповідність з Положенням (вказ. вище). У випадку невиконання у встановлений строк вимог по усуненню недоліків НБУ наділений правом застосувати санкції, встановлені Положенням про застосування НБУ заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства, затвердженим Постановою Правління НБУ від 04.02.1998р. № 38 (із змінами та доповненнями).

Для належного виконання покладених на службу внутрішнього аудиту задач та функцій необхідно керуватися наступними стандартами аудиторської перевірки:

1. Незалежність:

– служба внутрішнього аудиту банку повинна бути незалежною від діяльності підрозділів банку, які вона провіряє.

Незалежність досягається внаслідок організаційного статусу служби внутрішнього аудиту.

2. Професійна майстерність:

– аудиторські перевірки повинні бути виконані на високому професійному рівні.

Високий професійний рівень досягається завдяки:

– правильному підборі кадрів;

– необхідній кваліфікації;

– належному нагляді за роботою внутрішніх аудиторів зі сторони Ради банку, Управління банку.

3. Отримання компетентних доказів:

– компетентне визначення достатності доказів в залежності від ступеня впевненості в тому, що надана інформація являється дійсною, достовірною і має відношення до доказуваного питання.

4. Вираження думки:

– аудиторський висновок повинен бути максимально точним, стиснутим при оцінці роботи підрозділів.

Читайте також:

1. Висловлення й думка
2. Відносно невисокий економічний потенціал Франції, пасивність буржуазії, зумовили відставання країни у завоюванні колоній та зовнішній торгівлі.
3. Впровадження християнської ідеології та її вплив на розвиток філософської думки.
4. Г Сковорода є найяскравішим і найхарактернішим представником української національної філософської думки.
5. Генезис етичної думки. Етичні традиції у розвитку й становленні соціальної роботи в Україні
6. Екологічний аудит.
7. Етапи розвитку економічної думки. Предмет економічної теорії
8. Ефект від виходу інноваційних технологій на зовнішній ринок
9. Загальна характеристика давньоримської політичної та правової думки.
10. Зародження і становлення естетичної думки.
11. Зародження філософської думки. Особливості східного та західного філософування

Переглядів: 1087