Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Відносно невисокий економічний потенціал Франції, пасивність буржуазії, зумовили відставання країни у завоюванні колоній та зовнішній торгівлі.

Недоліком Нідерландської революції були її незавершеність та половинчастий характер економічних і політичних реформ. Зокрема, поряд із капіталістичними елементами в економіці існувала цехова організація та феодальна власність на землю.

Звільнення від іспанського феодального панування стало додатковим стимулом для економічного зростання Голландії. В результаті у середині XVIІ ст. голландські мануфактури були кращими в Європі. Успішно розвивалися суднобудівництво, текстильні, канатні, цукрорафінадні, паперові, миловарні, скляні, пивоварні мануфактури. Більшість з них були централізованими (працювало до 100 робітників).

Почала зростати кількість міського населення, частка якого у першій половині XVIІ ст. становила від 35 до 50%.

Що стосується розвитку сільського господарства, то він мав компромісний характер. Це проявлялося в тому, що революція остаточно знищила феодальну власність на землю, проте, пріоритет в аграрному секторі отримала фермерська селянська власність. Вона зміцнювалась за рахунок розподілу монастирських земель, осушування. Фермерство Голландії було орієнтовано на вирощування культур, що давали найбільший прибуток: льон, коноплі, тютюн, хміль, рослини-фарбники. Розвивалося і тваринництво, голландські сир и масло продавалися по всій Європі.

Торгівля стала найбільш прибутковою сферою діяльності голландців і охоплювала весь світ. У 1602р. створена Ост-Індська компанія – приватна акціонерна спілка, значну частку акцій якої контролювала держава. У зовнішню торгівлю і морські перевезення вкладалися великі капітали. Голландія володіла найбільшим у Європі морським торгівельним флотом, на її долю припадало близько 75% загальної кількості кораблів європейських країн. Витіснивши португальців, голландці створили величезну імперію, яка простягалася від Мозамбіку до Японії. Великі прибутки вони одержували від монополізації постачання прянощів та східних товарів, работоргівлі і піратства.

Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи та кредиту. У 1598р. було засновано Страхову палату. Амстердам упродовж XVIІ ст. перетворився у найбільший міжнародний фінансово-кредитний центр, чому сприяли низькі проценти (5%) на позичковий капітал.

Наприкінці XVIІ ст. Голландія почала втрачати лідерство в економіці Європи, у тому числі торгову першість, на користь Англії. Це проявилося в занепаді провідних галузей її господарства, таких як: суднобудівництво, рибальство, суконне виробництво. Основними причинами економічного відставання Голландії були:

- слабкість промислової бази (передусім для розвитку важкої промисловості), зумовлена обмеженістю сировини, території, робочої сили, а також вкладення капіталу не в промисловість, а в зовнішню торгівлю та морські перевезення;

- відсутність протекціоністського захисту (за допомогою державної митної політики) вітчизняної промисловості внаслідок дій купецької олігархії, яка домоглася скасування мита на іноземні товари;

- нестійкий фундамент посередницької торгівлі, на якій базувалося голландське господарство, істотна залежність такої торгівлі від економічної і політичної ситуації в Європі;

- протекціоністська політика іноземних держав.

У XVIІІ ст. Голландія втратила значення великої держави. Її капітал усе більше набував лихварського характеру, переміщувався із торгівлі і судноплавства в банківську сферу.

В цілому Нідерландська буржуазна революція привела до встановлення капіталістичних відносин в Голландії, але не вплинула на інші європейські країни. Такого впливу домоглася буржуазна революція в Англії, яка розпочалася в умовах індустріального розвитку країни.

Англійська революція 1640-1660рр.: економічні причини і наслідки.

На початку XVI ст. Англія залишалася невеликою за кількістю населення державою. Переважна частина її мешканців проживала у сільській місцевості ( в містах мешкало лише 20% населення). Більшість галузей промисловості у своєму розвитку поступалися континентальним країнам Європи, а англійський флот значно відставав від голландського.

Сприятливі умови для розвитку господарства Англії, його промислового піднесення створювалися у процесах:

1. Надзвичайного розвитку англійської торгівлі. Уже у 1553р. у Лондоні виникла “Гільдія відважних купців’ - товариство, яке почало здобувати чужоземні ринки для англійської вовни та сукна. Поступово торгові факторії були відкриті у Гамбурзі, Антверпені. Засновано Балтійську, Московську торгові компанії. Англійський торговий флот з’явився і на Середземному морі, пізніше – в океанах. Для майбутнього розвитку Англії велике значення мало створення Вест-Індської та Ост-Індської торгових компаній. Значні прибутки Англія отримувала від піратства та работоргівлі, в якій займала монопольне становище.

2. Аграрного перевороту - утворення в XVI – XVIІІ ст. великої земельної власності буржуазного типу за рахунок обезземелення селян. Поштовхом для нього стало піднесення суконного виробництва, продукція якого на початку XVIІ ст. становила майже 90% англійського експорту; посилення попиту на вовну та її подорожчання. Прагнучи отримати високі прибутки, англійські великі землевласники (лендлорди) перетворювали орні угіддя на великі пасовища для овець. Вони виганяли селян із наділів, нерідко руйнували їхні житла, зносили цілі поселення. Захоплені селянські землі, як правило, здавали в оренду фермерам, які організовували на них господарства капіталістичного типу з найманою робочою силою, передусім із числа розореного селянства (у XVIІ ст. 75% земель були перетворені на пасовища). Формуванню земельної власності буржуазного типу значною мірою сприяла Реформація середини XVI ст., в результаті якої в країні було закрито понад 3 тис. католицьких монастирів. Їх землі підлягали конфіскації на користь держави і продавалися на комерційній основі дворянам. Приміщення монастирів часто використовувалися для створення ткацьких мануфактур. Основним джерелом найманої робочої сили для них ставали розорені селяни, рядові монахи та інші категорії населення.

3. Розвитку господарства Англії сприяли також значні кошти, залучені у процесі так званого «первісного нагромадження капіталу». Його основними шляхами були:

- аграрний переворот та Реформація;

- система державного боргу;

- протекціоністська політики уряду щодо національної буржуазії;

- колоніальна система, работоргівля, піратство тощо.

Загалом історія первинного нагромадження капіталу, за словами К.Маркса, «вписана у літопис людства пломеніючою мовою крові та вогню». Ці процеси описані і в художній літературі, зокрема романах Теодора Драйзера «Фінансист» та «Американська трагедія».

Зміни, які відбувалися в Англії в XVI – першій половині XVIІ ст.. привели до проникнення нових капіталістичних відносин в усі галузі економіки. В результаті сформувався клас нових власників:

- середнє і дрібне дворянство (джентрі), яке господарювало на підприємницькій основі;

- підприємців;

- купців-торгівельників;

- заможних фермерів, які володіли значними капіталами.

Одночасно залишилися і феодальні пережитки (цехові порядки, залишки феодального землеволодіння, політичне безправ’я економічно міцної буржуазії, свавілля королівської влади). Вони гальмували розвиток продуктивних сил, що і привело до революції 1640-1660рр.

Внаслідок революції було ліквідовано необмежену владу короля, скасовано феодальну власність на землю. Нові класи та стани одержали доступ до державної влади. Було проголошено свободу промислового і торгового підприємництва, усунено основні перепони для господарського піднесення. Все це сприяло зростанню обсягів багатогалузевого мануфактурного виробництва, яке стало панівним у промисловості Англії ( у 1707р., після укладення унії з Шотландією, Англія стала офіційно називатися Великою Британією). За темпами і масштабами англійська промисловість у кінці XVIІІ ст. займала перше місце в Європі. Значних успіхів було досягнуто і в сільському господарстві у ході аграрного перевороту. У XVIІІ ст. Велика Британія вивозила 20% врожаю. Вона стала країною класичного фермерського господарства.

Розвитку господарства Англії в цей період сприяло і те, що вона за масштабами колоніальної і торгової експансії обігнала Нідерланди, відвоювала у Франції її найважливіші володіння, захопила Індію і перетворилася на світову колоніальну імперію. Ще на початку XVIІ ст. Англія створила низку колоній в Північній Америці. У боротьбі з Нідерландами та Францією її володіння в цій частині світу значно розширилися (у 1760 р. населення північноамериканських колоній становило 2,5 млн. людей).

Англія гальмувала економічний розвиток колоній за рахунок позбавлення їх права вільної торгівлі, заборони створення власних фабрик. У 1770р. було суворо заборонено вивозити до Північної Америки щойно винайдені машини. Ці та інші чинники привели до війни за незалежність у 1775-1783рр., яка закінчилась перемогою північноамериканських колоній та проголошенням у 1776р. нової країни – Сполучених Штатів Америки. Війна одночасно була і революцією. Вона знищила феодальні маєтки, конфіскувала і розподілила землі «прихильників» Англії. Було сформовано фонд державних земель на Заході країни, що створювало сприятливі умови для розвитку фермерства. Революція прискорила розвиток промисловості і торгівлі.

Однак, здобуття незалежності не до кінця розв’язало соціально-економічні проблеми США. Економічні інтереси Півночі і Півдня країни розходилися дедалі більше. У південних штатах зберігалося рабство. Землі Заходу внаслідок високих цін були недоступні для більшості бажаючих їх придбати. Ці та інші суперечності зберігалися довгий час і були розв’язані у другій половині ХІХ ст.

Буржуазна революція у Франції (1789-1794) та її значення для ринкового перетворення суспільства

Франція до середини XVIІІ ст. була однією з наймогутніших держав світу. Сприяла цьому висока культура французького народу та монархія, абсолютизм якої з’єднав у моноліт розрізнені провінції та різні соціальні верстви держави, сприяв розширенню її кордонів.

За рівнем промислового розвитку Франція не поступалася Англії. Але між ними існували і відмінності:

– у Франції переважало ремісниче виробництво, цеховий устрій активно підтримувався державою;

– у містах проживало 15-17 % населення (XVI ст.);

– кількість мануфактур була незначною і займалися вони в основному виробленням предметів розкоші: шовку, атласу, оксамиту, меблів, килимів, військових обладунків тощо;

– Франція посідала провідне місце в Європі з виробництва полотна, яке виготовляли сільські жителі. Організаторами та власниками розсіяних текстильних мануфактур, як правило, були купці і лихварі;

– від іноземних конкурентів вітчизняні товаровиробники були захищені політикою протекціонізму та меркантилізму.

Що стосується аграрних відносин, то вони у Франції розвивалися повільними темпами, протягом XVI-XVIІ ст. зберігалося велике землеволодіння, рентні відносини, оренда та найм.

Із середини XVIІІ ст. занепадає військова могутність Франції. Було втрачено ряд володінь у Європі, частину територій в Америці та Індії. Відбувається і внутрішній занепад держави, що проявилося у спустошенні державної скарбниці за рахунок марнотратства короля Людовіка XV. Це привело до зростання податкового тягаря, який лягав на плечі селян, ремісників, купців, банкірів. Небачених розмірів сягнув державний борг країни.

Розвиток продуктивних сил стримувався наявністю феодальних пережитків: цеховою регламентацією, торговою монополією, внутрішніми митними бар’єрами тощо. Усе це, а також безперервні війни, негативно вплинуло на економічне життя, компрометувало владу в очах суспільства.

Франція опинилася на межі економічного банкрутства. Одночасно загострювалися соціальні суперечності. Велике невдоволення існуючими порядками почав проявляти третій стан, домагаючись за прикладом Англії зрівняння у правах з привілейованими станами. Це невдоволення поступово переросло в революцію 1789-1794рр.

Результатом революції стали радикальні зміни, які суттєво вплинули на економічне життя. Це проявилося у:

– ліквідації середньовічних порядків: феодальних привілеїв, селянських повинностей, а також їх боргів феодалам;

– скасуванні данини, феодальних судів, продажу урядових посад тощо;

– скасуванні цехового устрою та державної регламентації промислового виробництва;

– проголошенні свободи торгівлі;

– відміні рабства у французьких колоніях.

Ухваленою 26 серпня 1789р. Декларацією прав людини і громадянина, священною і недоторканою оголошувалася власність. Докорінно змінювалася податкова політика (всі громадяни підлягали оподаткуванню). Власністю держави оголошувалося церковне майно. Введено єдину систему мір і ваги (метр, кілограм), лівр змінено на франк.

У ході та після революції успішно розвивається промисловість, особливо сталеварна.

Аграрне законодавство періоду революції сприяло перетворенню селян на дрібних власників індивідуального суспільства.

У цілому Французька революція 1789-1794рр. мала великий вплив на подальший розвиток Європи та світу, стала переломним фактором у переході від традиційного аграрно-ремісничого суспільства до індустріального, прогресуючого.

З’ясувавши особливості розвитку ринкового господарства в країнах Європи в другій половині XVІІ – 60 рр. ХІХ ст. звернемо увагу на загальні закономірності цього процесу. Основними серед них вважаються наступні:

- поступове створення умов для переходу від феодального до індустріального суспільства, що пов’язане з розвитком товарно-грошових відносин; початком руйнування натурального феодального господарства; зростанням обсягів торгівлі; виникненням перших великих капіталів, розвитком лихварства;

- загострення на певному етапі розвитку протиріч, закладених у феодальних відносинах і розв’язання їх за допомогою буржуазних революцій;

- створення умов для нагромадження капіталу на основі усунення феодальних земельних та інших відносин, що сприяло переростанню простого товарного виробництва в ринкове, формуванню національного та світових ринків;

- забезпечення розвитку вільного промислового та торгівельного підприємництва на ринкових засадах, формування індустріального укладу;

- радикальні зміни в організації світової торгівлі, виникнення монопольних торгових компаній, вдосконалення товарних бірж, зародження страхової справи.

 


Читайте також:

  1. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
  2. А/. Верховна Рада України.
  3. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
  4. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  5. Аграрні закони України
  6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  8. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  9. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
  10. Адміністрація Президента України
  11. Адреси бібліотек України
  12. Акти Верховної Ради України




Переглядів: 826

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні закономірності розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації. | Промисловий переворот у провідних країнах світу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.