Промисловий переворот у провідних країнах світу

Промисловий переворотявляє собою процес переходу від ручного ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Він забезпечує впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі та формування людей найманої праці (пролетаріату).

Завершення промислового перевороту знаменувало остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною (феодальною).

Промисловий переворот – це світовий процес. Для нього були характерними як загальні закономірності, так і особливості в кожній окремо взятій країні.

Промисловий переворот в Англії, його передумови та наслідки

Першою країною, яка здійснила промисловий переворот, була Англія (остання третина XVІІІ - середина ХІХ ст.), хоча соціально-економічні передумови для нього визріли вже в середині XVІІІ ст. В економічній історії виокремлюють внутрішні і зовнішні передумови промислового перевороту в Англії.

До внутрішніх відносять:

1. Буржуазну революцію XVІІ ст. (сутність і наслідки якої викладені у першому питанні). Вона ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва і створила умови для становлення індустріального суспільства.

2. Аграрний переворот XVІ – XVІІІ ст., внаслідок якого:

- прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство: поліпшувалася агротехніка, поширювалися сівозміни, широко застосовувалися машини, використовувалися мінеральні добрива;

- здійснювалося вивільнення великої кількості людей , створення резерву дешевої робочої сили, необхідної для розвитку фабрично-заводської промисловості.

3. Завершення в Англії у другій половині XVІІІ ст. формування нації – важливого політичного чинника, який мав великий вплив на становлення економічної основи цивілізації нового типу.

4. Становлення в Англії єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому.

До зовнішньоекономічних передумов відносять:

1. Накопичення багатства за рахунок пограбування колоніальних народів Північної Америки, Індії ( на кінець XVІІІ ст. Англія перетворилася на найбільшу морську і колоніальну державу в світі).

2. Одержання значних коштів від работоргівлі, яка здійснювалася в рамках трикутної торгівлі: англійські кораблі відправлялися в Африку з товарами широкого вжитку і дешевими тканинами, звідти вивозили рабів у Вест-Індію, а там закуповували цукор, бавовну, патоку, інші товари.

3. Постійний попит в Європі на англійські вироби. Він був викликаний безперервними війнами і забезпечував ринок збуту відповідним англійським товарам.

4. Політика протекціонізму та меркантилізму англійського уряду теж сприяли розвитку ринку збуту і промисловому перевороту.

Також сприяли промисловому перевороту географічне розташування та природно-економічні умови Англії – водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди і вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.

Важливим фактором, що передував промисловому перевороту та відбувався в ході його розвитку, був технічний прогрес. Розпочався він в текстильній, продовжувався в металургійній промисловості, енергетиці, на транспорті. Для запровадження машин спочатку склалися умови у виробництві тканин (передусім бавовняних, які потіснили дороге сукно). У 1733р. механік Джон Кей удосконалив ткацький верстат «літаючим човником», який збільшив продуктивність праці у два рази. Винахідник ткач Джеймс Гаргрівс у 1765р. винайшов механічну прядку «дженні», на якій можна було працювати з 16-18 верстатами. У 1767р. Томас Хайс створив прядильний верстат (ватермашину), який приводився в рух за допомогою води.

У 1779р. Самюель Кромптон створив «мюль-машину», яка поєднала преваги і принципи роботи «дженні» і ватермашини і стала технічною основою механічного прядіння , даючи тонку і міцну бавовняну пряжу.

У 1785р. Едмунд Картрайт винайшов механічний ткацький верстат, що замінив роботу 40 ткачів. У 1787р. він заснував першу механічну ткацьку фабрику з 20 верстатами.

Значні технічні зміни відбувалися в металургії (метал почали виплавляти за допомогою кам’яного вугілля, а не дерев’яного, як це було в мануфактурний період).

Епохальне значення для промислового розвитку мав винахід шотландського механіка Джеймса Ватта, який у 1769р. створив першу парову машину, яка стала основним джерелом енергії британської текстильної промисловості. Застосування парових машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості, зумовило появу нових досконаліших та швидкісних транспортних засобів.

На основі парових машин у 1811р. в Англії розгорнулося виробництво пароплавів, парових локомотивів, а згодом з’явилася залізниця. Все це викликало докорінні зміни в економіці Англії.

Процес промислового перевороту пов’язаний і з такими досягненнями технічного прогресу:

- появою високоякісних сортів заліза і виготовлення з нього більш досконалих інструментів: токарних, стругальних, фрезерувальних:

- удосконалення фрезерного верстата (1829р., англієць Джеймс Несміт), створення парового молота, який заклав основи механізації ковальського виробництва:

- важливими відкриттями у сфері зв’язку (у 1837р. британці Вільям Кук та Чарльз Вітстон отримали патент на електромагнітний телеграф, в США такий телеграф запатентував Морзе). Була прокладена телеграфна лінія між портами Дувр і Кале (1847-1852рр.);

- підвищення точності виробництва машин на основі створення першої вимірювальної машини.

Завершення промислового перевороту знаменувалося виникненням у першому десятилітті ХІХ ст. машинобудівних заводів з виготовлення обладнання для текстильних, паровозобудівних підприємств. Істотною ознакою машинобудування 50-60-х рр. ХІХ ст. став випуск засобів виробництва.

Промисловий переворот сприяв спеціалізації районів на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Так, Ланкашир, Манчестер і Глазго стали центрами бавовняної промисловості; у західному Йоркширі розвивалася суконна промисловість. Центрами важкої промисловості були Південний Уельс, Середня Шотландія, Західний Мідленд. Все це сприяло зростанню обсягів промислового виробництва у 4 рази (протягом першої половини ХІХ ст. ) та продуктивності праці у 27 разів ( за період 1770-1840рр.).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відносно невисокий економічний потенціал Франції, пасивність буржуазії, зумовили відставання країни у завоюванні колоній та зовнішній торгівлі.	\|	Дослідники виокремлюють певні етапи промислового перевороту в Німеччині.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.