Форми трансакційних витрат

Трансакційні або операційні витрати – це витрати в сфері обміну, пов'язані з передачею прав власності. Під правами власності розуміються санкціоновані поведінкові норми. Спочатку основну роль грали права володіння, користування, управління та заповідання. Потім додалися право на «капітальну вартість» речі, право на доход, що виникає в результаті використання або управління об'єктом власності й інших. Поняття трансакційних витрат було введено в науковий оборот Рональдом Коузом в 1930‑і рр.

Виділяють п'ять основних типів витрат:

– витрати пошуку інформації;

– витрати ведення переговорів і укладання контрактів;

– витрати виміру;

– витрати специфікації та витрати захисту прав власності;

– витрати опортуністичної поведінки.

Опортуністичним називається поводження індивіда, що ухиляється від умов дотримання контракту з метою одержання прибутку за рахунок партнера. Таким чином, трансакційні витрати виникають до процесу обміну, у процесі обміну та після нього.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 8. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА	\|	Зовнішні ефекти. Теорема Коуза

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.