Функціонально-типологічна класифікація мов

Предметом функціонально-типологічної класифікації мов є мова як комунікативний засіб, що розглядається в аспекті її соціальних функцій і сфер використання.

Критерії функціонально-типологічної класифікації мов:

· за комунікативним рангом (за обсягом здійснюваної комунікації; за ступенем активності використання мов у процесі комунікації)

· за соціальним статусом (правовим, конфесійним, навчально-педагогічним).

Міжнародна моває засобом спілкування народів різних держав (англійська, арабська, іспанська, португальська, російська, французька).

Міжнаціональна мова є засобом міжетнічного спілкування народів однієї поліетнічної держави і має офіційний статус державної мови (мова гінді в Індії, російська мова в Росії)

Регіональна моває засобом міжетнічного спілкування народів певного регіону поліетнічної держави, офіційного статусу не має (бретонська, провансальська у Франції; тибетська в Тибетському автономному районі Китаю).

Живі мови – ті, що використовуються в сучасному повсякденному усному спілкуванні представниками принаймні одного етносу.

Мертві мови – мови, що вийшли з активного вжитку і відомі з писемних пам’яток або записів того часу, коли ці мови були живими (санскрит, латина, хетська, шумерська, мови індіанського населення Північної Америки та ін.).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Датська, шведська, норвезька, ісландська, фарерська	\|	Ергативна конструкція

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.