Поняття, елементи та стадії механізму адміністративно-процесуального регулювання

Під механізмом адміністративно-процесуального регулювання, слід розуміти визначену сукупність правових засобів, що динамічно функціонують та взаємодіють з метою впорядкування адміністративно-процесуальних відносин та здійснюють цілеспрямований результативний вплив на поведінку суб’єктів адміністративного права.

В механізмі адміністративно-процесуального регулювання прийнято виділяти органічні та функціональні складові.

Органічними складовими частинами механізму адміністративно-процесуального регулювання слід вважати ті, що визначають суть самого явища механізму адміністративно-процесуального регулювання, тобто без яких не може відбуватися сам механізм.

Функціональними складовими частинами механізму адміністративно-процесуального регулювання - ті, що значною мірою впливають на механізм адміністративно-процесуального регулювання, які не є обов’язковими його елементами.

Органічні складові частини механізму адміністративно-процесуального регулювання :

1. Адміністративно-процесуальні норми – загальнообов’язкові правила поведінки, встановлені з метою регулювання суспільних відносин, що складають предмет адміністративного процесуального права.

2. Акти реалізації норм адміністративного процесуального права – процес фактичного втілення в життя приписів адміністративно-процесуальних норм через поведінку суб’єктів адміністративного процесуального права.

3. Адміністративно-процесуальні правовідносини – вольові суспільні відносини, що виникають на основі норм адміністративного процесуального права.

4. Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з якими пов’язані виникнення, зміна та припинення адміністративно-процесуальних відносин. Самі по собі норми адміністративного процесуального права не діють, вони активізуються лише тоді, коли настають необхідні для їхньої дії життєві обставини.

Функціональні складові частини механізму адміністративно-правового регулювання:

1. Правова свідомість суб’єктів адміністративно-процесуального регулювання – система відображення правової дійсності у поглядах, почуттях, уявленнях людей про адміністративне процесуальне право. Правова свідомість складається з: а) правової психології; б) правової поведінки.

2. Правова культура суб’єктів адміністративного процесуального права — це різновид загальної правової культури, який становить систему цінностей, що досягнуті людством у галузі адміністративного права і стосується правової основи розвитку даного суспільства.

3. Законність – правовий режим суспільного життя, який характеризується неухильним дотриманням норм права всіма суб’єктами адміністративно-процесуальних відносин. Законність сприяє якісному здійсненню публічного адміністрування. Для громадян законність являє собою засіб, за допомогою якого вони захищаються від порушення своїх прав, свобод і законних інтересів.

4. Акти тлумачення норм адміністративного процесуального права – процес, спрямований на встановлення змісту відповідних норм права з метою їх правильної реалізації. Як офіційне так і неофіційне тлумачення норм права значною мірою впливає на функціонування механізму адміністративно-процесуального регулювання, оскільки належне тлумачення – одна з умов правильної реалізації норм права, яка, в свою чергу, приводить до належного регулювання відповідних суспільних відносин.

5. Акти застосування норм адміністративного процесуального права – прояв владного веління компетентних державних органів, спрямований на забезпечення умов реалізації суб’єктивних прав та обов’язків учасників адміністративно-процесуальних відносин.

6. Контроль, який розглядається як процес забезпечення досягнення мети, що складається з установлення критеріїв, визначення фактично досягнутих результатів і запровадження коректив у тому випадку, якщо досягнуті результати суттєво відрізняються від установлених критеріїв.

7. Охоронно-захисні інструменти, під якими слід розуміти сукупність правових засобів та організаційних заходів, спрямованих на дотримання прав суб’єктів правовідносин, попередження порушення їх прав та поновлення і визнання цих прав в разі їх порушення.

Стадії механізму адміністративно-процесуального регулювання.

1. Регламентація суспільних відносин (розробка та прийняття правових норм, які формулюють правила поведінки для учасників суспільних відносин). На цій стадії відбувається правотворча діяльність компетентних державних органів зі створення правових норм і нормативно-правових актів.

2. Виникнення суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Тут відбувається процес переходу від загального до конкретного, від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки того чи іншого суб’єкта адміністративного процесуального права.

3. Реалізація (фактичне використання) суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. На цій стадії фактично втілюються в життя приписи норм адміністративного процесуального права в реальну поведінку того чи іншого суб’єкта адміністративно-процесуальних відносин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття, елементи та стадії механізму адміністративно-процесуального регулювання	\|	Поняття та ознаки адміністративно-процесуальних норм

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.