Оформлення креслень.

Якщо б кожний інженер або людина яка виконує креслення оформлював і креслив би по своєму, такі б креслення були б не зрозумілими іншим. Щоб цьому запобігти, були прийняті і існують державні стандарти Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Стандарти ЄСКД – це нормативні документи, які встановлюють єдині правила виконання і оформлення конструкторських документів у всіх галузях промисловості. До конструкторських документів відносять креслення деталей, збіркові креслення, схеми, деякі текстові документи і т. ін.

Державні стандарти (ДЕСТ) обов’язкові на всіх підприємствах і окремих осіб.

Кожному стандарту присвоюється свій номер з одночасним вказуванням року його реєстрації.

Вперше в нашій країні стандарти на креслення були введені в 1928 р. під назвою «Креслення для всіх видів машинобудування»

Креслення – це документ, тому існують вимоги до його оформлення та виконання на аркуші паперу певного розміру, або формату.

Форматом називається аркуш паперу певного розміру, на якому виконують креслення, або інший конструкторський документ.

Позначення та розміри сторін основних форматів, які відповідають ГОСТ 2. 301-68, наведені нижче:

А0 – 841*1189;

А1 – 594* 841;

А2 – 420* 594;

А3 – 297*420;

А4 – 210*297.

Кожний наступний основний формат утворюють поділом попереднього формату навпіл, паралельно меншій стороні формату. Можливе застосування формату А5 із розмірами сторін 148*210 мм.

Кожне креслення повинне мати рамку і основний напис.

Рамку креслення виконують основною суцільною лінією на відстані 5 мм від верхньої, правої і нижньої межі формату. Між лівою межею і лінією рамки залишають поле завширшки 20 мм для підшивання та брошурування креслень і документів.

Згідно з ДЕСТ 2. 303-68 у кресленні бувають лінії трьох типів: суцільні, штрихові та штрих-пунктирні.

Товщина суцільної товстої основної лінії s має бути в межах 0, 5-1, 4 мм залежно від величини і складності зображення, а також від формату креслення.

Суцільна товста основна лінія використовується для наведення видимого контуру, видимих ліній переходу й обведення контурів винесених перерізів.

Суцільна тонка лінія застосовується для розмірних і виносних ліній, штрихування розрізів і перерізів, ліній-виносок, контурів накладених перерізів, осей проекцій, слідів площин, ліній побудови характерних точок при спеціальних побудовах.

Суцільна хвиляста лінія застосовується для зображення обривів і розмежування вигляду й розрізу.

Суцільна тонка лінія зі зламами використовується для виконання довгих ліній обриву.

Штриховими лініями зображують невидимий контур і невидимі лінії переходу. Штрихи у лінії та проміжки між штрихами в ній мають бути приблизно однакової довжини.

Розімкнена лінія використовується лише для позначення місця січної площини в перерізах і розрізах.

Штрих пунктирні лінії поділяються на тонкі, потовщені й з двома точками тонкі.

Тонка штрих пунктирна лінія застосовується для зображення центрових і осьових ліній, ліній симетрії. Штрихпунктирні лінії слід починати і закінчувати штрихами.

Потовщена штрих пунктирна лінія використовується для позначення в розрізах елементів, розміщених перед січною площиною, а також поверхонь, що підлягають термообробці або покриттю.

Тонка штрих пунктирна з двома точками лінія застосовується для позначення ліній згину на розгортках, ліній для зображення частин виробів у крайніх або проміжних положеннях.

Товщина ліній одного й того ж типу має бути однакова для всіх зображень на кресленні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Креслярські інструменти та приладдя.	\|	Основний напис та його форми.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.