• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура СУОП, зміст її розділів. Міжнародний стандарт ОНSAS 18001:2007.

Система управління охороною праці (СУОП) - частина загальної системи управління організацією, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, що виникають у процесі господарювання, і включає в себе комплекс взаємопов’язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці.

Управління охороною праці на підприємствах здійсню спрямовано на забезпечення умов праці вимогам нормативно-правових актів, діючим в даній галузі промисловості, щодо захисту людини від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів в процесі праці, профілактики та запобіганню травматизму і профзахворювань, аварій, пожеж, вибухів, а також зниження припустимого ризику виробничої діяльності та покращання виробничого побуту. Досягнення вимог нормативно-правових актів і їх постійне додержання на виробництві забезпечує конституційні права людини на безпечні і комфортні умови праці.

Повноцінне досягнення мети СУОП в умовах сучасних ринкових відношень на виробництві не може обмежуватись вимогами законодавчої бази країни, яка зобов’язує роботодавця матеріально забезпечувати заходи та засоби з охорони праці в розмірі не менше ніж встановлено законом. Тому модель відношень «роботодавець - працівник» повинна включати двосторонню мотивацію, яка актуалізує як інтереси працівника, так і інтереси роботодавця.

Основні позиції мотивації роботодавця :

- підвищення продуктивності праці на підприємстві;

- підвищення якості продукції;

- розвиток виробництва;

- зниження витрат на компенсацію ушкоджень здоров’я працівників, пов'язаних з виконанням трудових обов’язків , а також моральної шкоди;

- інтеграція виробництва в економіку країн Євросоюзу і всесвіту;

- уникнення аварій, пожеж і вибухів на підприємстві.

Основні позиції мотивації працівника:

- комфортні умови праці;

- гідна і справедлива оплата праці;

- економічне стимулювання за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів та засобів з охорони праці;

- економічна та моральна компенсація за роботу в шкідливих умовах праці, в разі тимчасової втрати працездатності, профзахворювання або в разі смерті;

- соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань;

- забезпеченість спецодягом та засобами індивідуального захисту;

- визнання права відмови від виконання робіт, небезпечних для здоров’я та життя тощо.

Ефективне функціонуванняСУОП в значній мірі забезпечує поєднання інтересів працівника і роботодавця на підприємстві в межах існуючого законодавства і колективного договору.

Мета СУОП безпосередньо формує його основні завдання, зміст яких регламентується нормативно-правовою базою України з охорони праці на міжгалузевому, галузевому, та виробничому рівнях:

- організація та координація робіт;

- облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці;

- планування та фінансування робіт;

- контроль за функціонуванням системи управління охороною праці;

- стимулювання.

За Рекомендаціями щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці, які затверджено Головою Держгірпромнагляду 07.02.2008 р., СУОП створюється суб’єктом господарювання і має передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності.

У Положенні про СУОП (або у Настанові з якості), яке розробляється підприємством, а також у посадових інструкціях та інструкціях з охорони праці визначаються загальні й конкретні обов’язки кожного працівника, його повноваження у сфері охорони праці. В організаційних заходах, що забезпечують функціонування СУОП, необхідно передбачити можливість впливу громадських об’єднань працівників підприємства (комісії з питань охорони праці, уповноважених найманими працівниками, профспілок тощо).

Для розробки і впровадження СУОП бажано створити координаційну раду за участі вищого керівництва, представників служби охорони праці, профспілок або осіб, уповноважених найманими працівниками.

При створенні СУОП необхідно:

- визначити закони та інші нормативно-правові акти, що містять вимоги щодо охорони праці та які розповсюджуються на діяльність організації;

- виявляти небезпечні та шкідливі виробничі фактори та відповідні ризики, що можуть виникнути при здійсненні виробничої діяльності;

- визначити політику керівництва в сфері охорони праці;

- визначити завдання в сфері охорони праці та встановити пріоритети;

- розробити організаційну схему та програму для реалізації політики та досягнення її завдань.

Положення про СУОП підприємства може містити наступні розділи та підрозділи.

1. Основні принципи політики у сфері охорони праці.

2. Планування та фінансування заходів з охорони праці.

3. Обов’язки та відповідальність.

3.1. Служба охорони праці.

3.2. Комісії та громадські органи.

4. Управління документацією.

4.1. Використання законодавчих та інших нормативно-правових

актів з охорони праці.

4.2. Управління внутрішніми нормативними актами.

5. Компетентність та підготовка.

5.1. Професійний відбір.

5.2. Навчання з питань охорони праці та система інструктажів.

6. Моніторинг виконання та оцінка результативності.

6.1. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і організації в цілому.

6.2. Засідання координаційної ради.

7. Організація інформаційної роботи : наради і збори.

8. Управління ресурсами.

8.1. Безпечність виробничих приміщень, засобів виробництва, технологічних процесів.

8.2. Організація робочого місця і робочого часу.

8.3. Засоби індивідуального захисту.

8.4. Заміна засобів виробництва і матеріалів, що застосовуються.

8.5. Зміни в організації праці.

8.6. Організація безпечного ведення робіт у разі залучення сторонніх суб’єктів господарювання.

8.7. Вимоги безпеки при введенні в експлуатацію, поточній експлуатації, виведенні з експлуатації виробничого обладнання.

9. Аналіз і попередження можливих загроз життю і здоров’ю працюючих.

9.1. Аналіз ефективності СУОП.

9.2. Аналіз та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій.

10. Попереджувальні та коригувальні заходи.

11. Мотиваційне регулювання.

12. Удосконалення СУОП.

Розділи, що мають ознаки окремих процесів, можуть бути викладені як система документів (наприклад, стандартів організації) і оформлені додатком до основного положення.

Впровадження СУОП здійснюється за наказом або розпорядженням вищого керівництва.

Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007. Політика, планування, впровадження і функціонування СУОП.В 1999 р. в багатьох європейських країнах та Росії був прийнятий міжнародний стандарт ОНSAS 18001 «Occupational Health and Safety Assessment Serias» (Серія «Система управління охороною здоров’я і безпекою праці»). СУОП і ОНSAS мають аналогічні завдання, логічно доповнюють одна одну і відповідно до ст. 9 Конституції України діють на території України. Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, у яких бере участь Україна, запроваджено інші правила, ніж ті, які містять законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст.1-8 КЗпП України). Таким чином, у Конституції і Кодексі законів про працю України закріплено принцип пріоритету міжнародно-правових норм перед нормами національного законодавства. Це дає можливість перевіряти функціонування СУОП на підприємстві сторонніми сертифікаційними фірмами.

У Євросоюзі страхові компанії не працюють з підприємствами, які не дотримуються вимог ОНSAS, а банки не дають або обмежують надавання кредитів.

Міжнародні стандарти серії OHSAS були розроблені для створення загальноприйнятого стандарту для системи менеджменту в галузі охорони праці і попередження професійних захворювань. Так, OHSAS 18001 : 1999 «Системи менеджменту в галузі охорони праці і попередження професійних захворювань. Вимоги» вже дозволив проводити оцінку і сертифікувати системи менеджменту. Розробка OHSAS 18001 проводилася з урахуванням його сумісності зі стандартами систем менеджменту ІSО 9001 : 1994, ІSО 9001 : 2000 (системи якості) та ІSО 14001 : 1996 (Системи заходів з охорони праці і раціональному використанню навколишнього середовища). Це було зроблено з метою сприяння інтеграції систем менеджменту в галузі якості, охорони навколишнього середовища, а також охорони праці і попередження професійних захворювань. OHSAS поширюється на охорону праці і попередження професійних захворювань, але не на безпеку продукції і послуг.

Стандарт OHSAS 18001:2007 розроблений при повній підтримці національних органів по стандартизації Великобританії, Японії, Ірландії й ряду інших країн. Система складається з вимог OHSAS 18001, Вимог ILO/OSH 2001, які розроблені МОП. Так само бралися до уваги вимоги національних стандартів з охорони праці. Цей стандарт відмінив і замінив перше видання (OHSAS 18001 : 1999) та об'єднав останні напрацювання у сфері професійної безпеки і охорони праці, став більш практичним. Нова версія зручніша для інтеграції системи управління професійною безпекою і здоров'ям з іншими системами менеджмен­ту на підприємстві (ISO 14001:2004 – менеджмент охорони навко­лишнього середовища, ISO 9001:2000 – менеджмент якості), що істотно оптимізує часові та фінансові витрати на розробку, впрова­дження, сертифікацію і підтримку управлінської системи організації.

OHSAS 18001:2007 розробив елементи системи управління охороною праці або модель системи менеджменту гігієни і безпеки праці (Рис.2.1).

Даний стандарт OHSAS базується на методології, відомої як Планування (Plan) – Виконання (Dо) – Перевірка (Check) – Дія (Act) (PDCA). Коротко PDCA можна описати наступним чином:

– Plan: визначити цілі та процеси, які необхідні для отримання результатів відповідно до політики ОНSAS організації;

– Dо: впровадити процес;

– Check: здійснити моніторинг і вимірювання процесів відносно політики ОНSAS, цілей, законодавчих та інших вимог і скласти звіт про результати;

– Act: починати дії з постійного поліпшення діяльності в області ОНSAS.

Стандарт OHSAS має відношення до безпеки і охорони здоров’я на виробництві і не відноситься до інших сфер здоров’я і безпеки: програми забезпечення благополуччя/здоров’я співпрацівників; безпеку продукції, збиток для майна або вплив на навколишнє середовище тощо.

Успішне впровадження OHSAS 18001:2007 може бути використане організацією для того, щоб переконати зацікавлені сторони в наявності у неї відповідної системи менеджменту.

Національна версія стандарту: ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Система управління гігієною та безпекою праці».

3. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і працівників підприємства галузі. Планування заходів з охорони праці, види планування та контролю стану охорони праці

Ефективність функціонування СУОП в повній мірі базується на відповідальності та повноваженнях роботодавця та працівників.

Роботодавець зобов’язаний:

- створити відповідні підрозділи, служби і призначити посадових осіб;

- визначити права і обов’язки посадових осіб за виконання покладених на них функцій і закріпити їх в посадових інструкціях;

- реалізовувати розроблені за участю сторін колективного договору заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- своєчасно приймати необхідні профілактичні заходи відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджувати прогресивні методи праці, досягнення науки і техніки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечувати усунення причин, що призводять до нещасних випадків, профзахворювань та здійснення профілактичних заходів за результатами роботи комісій з їх розслідування;

- організовувати проведення аудиту охорони праці у всіх напрямках діяльності структурних підрозділів і служб підприємства, оцінку технічного стану обладнання та устаткування, атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та за їх підсумками вживати заходи щодо усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ);

- розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші акти з охорони праці;

- встановлювати режими праці та відпочинку працівників;

- встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, цехах, дільницях, робочих місцях, на будівельних майданчиках відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;

- забезпечувати належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- здійснювати контроль за додержанням працівником обладнання, машин і механізмів, будівель і споруд, засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі охорони праці;

- вживати термінові заходи для допомоги потерпілим, залучати професійні аварійно-рятувальні формування при необхідності;

- забезпечувати фінансування та організувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими речовинами;

- забезпечувати позачерговий медичний огляд працівників за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язано з умовами праці, або за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки;

- забезпечувати (безоплатно) працівників нормативно-правовими актами з охорони праці та ін.

Керівники служб і підрозділів зобов’язані:

- розробляти інструкції з охорони праці і пожежної безпеки;

- проводити роботу з виконання завдань і функцій управління, передбачених посадовими інструкціями;

- виконувати ідентифікацію, оцінку й усунення неприпустимих ризиків;

- вживати заходи щодо приведення діяльності працівників, устаткування, приміщень і оточуючого середовища працівників у відповідність до вимог існуючих нормативно-правових документів з охорони праці;

- приймати участь у розслідуванні аварій, нещасних випадків, профзахворювань і отруєнь, що сталися в структурному підрозділі і забезпечувати здійснення заходів щодо їх попередження;

- вживати заходи щодо зменшення соціальних, економічних і моральних втрат, пов’язаних з травматизмом і профзахворюванням;

- враховувати дисциплінарну, адміністративну і кримінальну відповідальність за нещасні випадки і профзахворювання;

- забезпечувати функціонування системи управління охороною праці й ризиком у своїх підрозділах.

Працівники зобов’язані:

- дбати про безпеку і здоров’я оточуючих людей і особисту в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з приладами, механізмами, машинами, устаткуванням та іншими засобами праці;

- користуватися, при необхідності, колективними та індивідуальними засобами захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди та ін.

Працівники за порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці згідно з Законом України «Про охорону праці» несуть наступні види відповідальності: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну. Порядок накладання тої чи іншої відповідальності вирішується згідно Закону «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України (ст. 147), Кримінального кодексу України (ст. 271-275).

Планування заходів з охорони праці відноситься до найважливіших процесів ефективного функціонування СУОП і полягає в обґрунтуванні рішень з охорони праці і розподілу матеріальних, фінансових, людських, інформаційних та інших ресурсів для їх реалізації.

Планування робіт з охорони праці передбачає розробку перспективних (на 5 років) і поточних річних і оперативних (квартал, місяць, декада) планів. Керівних підприємства забезпечує розробку і реалізацію:

- заходів, спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- розділу «Охорона праці» колективного договору і «Угоди з охорони праці»;

- оперативних планів робіт з охорони праці відділу охорони праці та керівників структурних підрозділів.

Схема планування заходів з охорони праці наведена на рис. 2.2.

Колективний договір (угода) відноситься до важливих документів, що регулюють відношення між працівниками і роботодавцем.

Колективний договір (колдоговір) повинен обов’язково включати підрозділ «Комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворюванням і аваріям».

Оперативні квартальні і місячні плани складаються для вирішення повсякденних актуальних завдань, а також для усунення виявлених недоліків і вживання заходів для попередження причин нещасних випадків.

Організаційно-методичну роботу щодо складання перспективних, поточних та оперативних планів здійснює ВОП.

Усі заходи з охорони праці повинні бути забезпечені проектно-кошторисною та іншою необхідною технічною документацією.

Фінансування заходів з охорони праці здійснюється керівництвом підприємства в обсязі не менше, ніж 0,5 % від суми реалізованої продукції. Витрати на охорону праці бюджетних підприємств передбачаються в державному або місцевому бюджетах і становлять не менше ніж 0,2 % від фонду оплати праці.

Контроль і нагляд за станом охорони праці спрямовані на виявлення відхилень від вимог законодавчої та нормативно-правової документації з питань охорони праці з метою вживання відповідних заходів до їх усунення.

Система контролю передбачає:

– проведення 28 квітня «Дня охорони праці»;

– адміністративно-громадський контроль (внутрішній, зовнішній аудит);

– оперативний контроль керівників робіт та посадових осіб;

– контроль з боку служби охорони праці та комісії з охорони праці.

Порядок проведення Дня охорони праці встановлюється наказом керівника підприємства. Створюється комісія для підведення підсумків конкурсу-огля-ду. До складу комісії призначається начальник відділу охорони праці, представ- ник від комісії з питань охорони праці, представник профспілок. Комісія підводить підсумки роботи з питань охорони праці.

При проведенні внутрішнього аудиту встановлюється:

– склад групи, що проводить огляд підприємства;

– періодичність оглядів підприємства;

– перелік випадків, коли є потреба у позачерговому огляді підприємства;

– перелік об’єктів, яким потрібно приділяти особливу увагу та при необхідності складання опитувального листа;

– термін усунення зауважень за протоколами оглядів;

– заходи щодо усунення виявлених недоліків;

– організація співучасті працівників у роботі групи.

Адміністративно-громадський контроль може бути три- або п’яти-ступеневим. Триступеневий контроль:

– 1 ступінь – протягом робочої зміни або робочого дня контролюється кожне робоче місце майстром, бригадиром, начальником змін, громадським інспектором з охорони праці;

– 2 ступінь здійснюється не рідше одного разу на тиждень кожного структурного підрозділу його керівником і старшим громадським інспектором профспілки структурного підрозділу;

– 3 ступінь проводиться один раз на місяць роботодавцем, головним інженером, відділом охорони праці і громадськими інспекторами з охорони праці підприємства на кожному робочому місці.

Терміни проведення п’ятиступеневого контролю:

– 1 ступінь – щоденно перед початком робочої зміни (робочого дня);

– 2 ступінь – щомісяця;

– 3 ступінь – один раз на 3 місяці;

– 4 ступінь – один раз на півроку;

– 5 ступінь – один раз на рік.

Зовнішній аудит проводиться сторонніми сертифікованими організаціями. Він здійснюється за наступними документами:

- політика підприємства з охорони праці;

- цілі управління охороною праці;

- положення про систему управління охороною праці;

- результати оцінки професійного ризику за робочими місцями;

- посадові інструкції щодо обов’язків і відповідальності посадових осіб у сфері СУОП;

- протоколи розгляду функціонування СУОП;

- інструкції з охорони праці за професіями, на роботи підвищеної небезпеки, результати аналізу стану охорони праці;

- професійні плани та процедури;

- результати вимірювань і моніторингу функціонування СУОП;

- реєстри нещасних випадків , аварій, порушень і корегувальні заходи;

- протоколи оглядів, що виконані керівниками підприємства.

Проведення аудиту охорони праці є обов’язковим (ст. 13 Закону України «Про охорону праці»).

Оперативний контроль включає перевірку стану безпеки на робочому місці, яка проводиться щоденно кожним співробітником, а у разі необхідності (при виконанні робіт з підвищеною небезпекою) протягом робочого дня (зміни). Контроль служби охорони праці здійснюється за:

– дотриманням вимог трудового законодавства щодо використання праці різних категорій працівників;

– виконанням посадових інструкцій, приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень та ін.;

– проведенням інструктажів на робочому місці, медичних оглядів працівників підприємства;

– відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, технологічних процесів, засобів колективного та індивідуального захисту;

– наявністю технологічної документації на робочих місцях.

Контроль комісії з охорони праці здійснюється за:

– дотриманням вимог законодавства з охорони праці безпосередньо на робочих місцях;

– використанням санітарно-побутових приміщень тощо;

– забезпеченням лікувально-профілактичним харчуванням, молоком тощо;

– вільність доступу до будь-яких матеріалів з охорони праці;

– виконання відповідних програм і колективних договорів, тощо.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. А) Структура економічних відносин.
4. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
5. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
6. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
7. Алфавіт мови і структура програми
8. Американський стандартний код для обміну інформацією ASCII.
9. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
10. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
11. Атомно-кристалічна структура металів
12. Б) Суспільний поділ праці та структура продуктивних сил.

Переглядів: 3834