Методичні рекомендації

У першому питанні детально розкрити систему адміністративно-територіального управління на українських землях під владою Росії. Наприкінці ХVІІІ ст. царизм ліквідував залишки української козацької державності, в Наддніпрянській Україні було створено 9 губерній із притаманною іншим губерніям Росії системою адміністрації: по три – на Лівобережжі і Слобожанщині, Правобережжі та Півдні. Охарактеризувати діяльність адміністративно-управлінського апарату, який покликаний був охороняти владу царизму на місцях, зберегти самодержавно-кріпосницький лад і не допустити розповсюдження передових, прогресивних ідей. Одночасно з соціальним, поліцейсько-бюрократичним посилювався і національний гніт царського уряду, що проводив в Україні насильницьку русифікацію. Звернути увагу на посилення гнобительської політики самодержавства в другій чверті ХІХ ст. Підсумовуючи, слід наголосити, що російська колоніальна політика будувалася на трьох взаємопов’язаних принципах: уніфікації, бюрократизації, денаціоналізації.

Відповідь на друге питання доцільно почати з пояснення терміна “українське національне відродження” кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Зупинитись на причинах піднесення національних процесів в Україні у ХІХ ст. Вказати на нижню (80-90-і роки ХVІІІ ст.) та верхню (1914 або 1917 р.) хронологічні межі українського відродження, наголосивши, що воно розгорталося двома потоками – однаковими за змістом, паралельними за напрямком, одночасними в певних хронологічних рамках, але розмежованими територіально: один протікав на українських землях під владою Російської імперії, а другий – у складі Австрійської (пізніше – Австро-Угорської). З’ясувати витоки українського відродження ХІХ ст. в контексті європейської історії у тісному зв’язку з відродженням інших слов’янських народів: поширення із Заходу ідей Просвітництва і романтизму, Великої французької революції 1789-1794 років. Виділити три етапи національного відродження: 1) етап “збирання спадщини” або наукової діяльності інтелігенції; 2) стадія організаційна або культурна, поширення національної свідомості серед простого народу; 3) політичний етап, формування партійно-політичної структури національного руху, який виступив під гаслом боротьби за національно-державну незалежність.

Третє питання присвячене діяльності таємних політичних організацій на Україні у першій чверті ХІХ ст. Зауважимо, що поширення нових західних інтелектуальних та політичних течій підготувало ґрунт для створення в Україні таємних політичних товариств. Під впливом ідей Просвітництва з’являються масонські ложі, які були організаційними формами об’єднання опозиційно налаштованої еліти. Типовою рисою українського масонства було переважання в його діяльності інтернаціонального над національним. Масони виступали за духовне самовдосконалення людей, щоб зробити суспільство “корисним і приємним для всіх без огляду на соціальне походження та національну приналежність, насильство, як засіб соціальних перетворень, заперечувалося. Необхідно охарактеризувати соціальний склад, утворення і діяльність масонських лож в Україні на початку ХІХ ст. Звернути увагу на масонів, що в контексті своєї діяльності висували національну проблему (ложа “Любов до істини” в Полтаві). Окремо розповісти про таємне “Малоросійське товариство”, яке ставило вже політичні вимоги самостійності України.

Вивчаючи декабристський рух, слід наголосити, що Україна поряд із Санкт-Петербургом стала основним полем його поширення. Ядром декабристського руху в Україні було Правобережжя. Необхідно визначити ідейні передумови декабристського руху та склад його учасників, назвати таємні військово-політичні організації, що діяли в Україні. Коротко проаналізувати програмні вимоги й документи декабристів. Підкреслити, що соціальною базою декабризму стали дворяни-офіцери, багато з них безпосередньо брали участь у воєнних діях проти Наполеона, були раніше масонами і перейшли на більш радикальні позиції. Акцентувати увагу на основній меті декабристів – ліквідувати царське самодержавство і кріпосницькі порядки та встановити конституційний лад в Російської імперії збройною силою. Доцільно визначити спільні і відмінні риси між Південним товариством і Товариством об’єднаних слов’ян, а також Північним товариством у Петербурзі.

У четвертому питанні студенту необхідно розповісти про діяльність першої суто української таємної політичної організації – Кирило-Мефодіївського товариства. Слід наголосити, що організаторами його стали представники інтелігенції: М.Костомаров, М.Гулак, В.Білозерський, П.Куліш та інші. У роботі товариства активну участь брав Тарас Шевченко. Ідеологія Кирило-Мефодіївського товариства була синтезом ідей трьох рухів: українського автономістичного, польського демократичного, російського декабристського в Україні. Проаналізуйте програмні документи братства – “Статут”, “Книга буття українського народу”. Потрібно відзначити, що товариство, ґрунтуючись на засадах християнської моралі, ставило за мету домогтися глибоких соціально-політичних перетворень, пов’язаних з ліквідацією кріпацтва, знищенням самодержавства та встановленням республіканського ладу засобами мирної пропаганди, отже, в основі програми лежало поєднання національної і християнської ідеї. Необхідно відзначити радикальну позицію Т.Шевченка у Кирило-Мефодіївському товаристві. Звернути увагу на те, що любов Т.Шевченка до рідного краю і прагнення до самовизначення України поєднувалися з обуренням соціальною несправедливістю, реаліями самодержавно-кріпосницького ладу.

Висвітлюючи п’яте питання, важливо наголосити, що з середини 50-х років ХІХ ст. знову починає відроджуватись український національний рух, ефективність якого знизилась після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства. Охарактеризуйте діяльність напівлегальних гуртків – громад. Визначте етапи громадівського руху, соціальний склад та соціальні і національно-культурні вимоги громадівців. Детальніше зупиніться на діяльності гуртка “хлопоманів”. Слід зауважити, що діяльність громад мала, в основному, культурно-просвітницький характер (відкриття недільних шкіл, пропаганда художньої і наукової літератури, вивчення української мови, історії, етнографії тощо). Назвіть найактивніших учасників громадівського руху, детальніше розкажіть про діяльність М.Драгоманова. Зверніть увагу на боротьбу царизму з українськими громадами, що передбачала заборону вживання української мови, арешти провідних діячів українського руху тощо. Окремо скажіть про журнал “Основа”, який видавали у Петербурзі члени Кирило-Мефодіївського товариства М.Костомаров, П.Куліш, В.Бєлозерський, Т.Шевченко у 1861-1862 роках. Зауважимо, що він був першим українським журналом у Російській імперії, сприяв пробудженню національної свідомості української інтелігенції, розкиданої по всій імперії. Слід вказати, що наприкінці ХІХ ст. відбувається політизація національно-визвольного руху. Першою політичною організацією на цьому етапі стало “Братство тарасівців”, яке діяло впродовж 1891 – 1893 років. Назвіть лідерів і політичні вимоги, які перед собою ставило це таємне товариство. Насамкінець, скажіть про першу політичну партію в Наддніпрянській Україні – Революційна українська партія (1900 р.), використайте програмний документ партії – брошуру М.Міхновського “Самостійна Україна”.

Шосте питання присвячене соціально-економічному становищу українських земель у другій половині ХІХ ст. Зауважимо, що в цей час в Російській імперії склалася криза феодально-кріпосницької системи. Усвідомлення цієї кризи змусило російський уряд ліквідувати кріпосне право та реформувати державний устрій. Зокрема, були удосконалені місцеве управління, система судочинства, освіта, військова служба та ін. На прикладах покажіть, що реформи 60-70-х років ХІХ ст. були непослідовними, незавершеними. Але, незважаючи на їх обмеженість, мали епохальне значення: вони створили чудові умови для прискореного капіталістичного розвитку. Студенту слід детальніше зупинитися на високому економічному розвитку України після реформ у 70-90-роках ХІХ ст., відзначити його характерні особливості. Швидкими темпами розвивалася важка промисловість (вугільна, залізорудна, металургійна). Промисловому розвитку сприяло бурхливе будівництво залізниць, ішов процес зростання міст. Велику роль відігравав іноземний капітал, особливо у важкій промисловості.

Контрольні запитання

1. Проаналізуйте основні тенденції соціально-економічного розвитку України в першій половині ХІХ ст. Вкажіть особливості України порівняно з країнами Західної Європи.

2. Обґрунтуйте (або заперечте) твердження, що політика російського уряду щодо українських земель носила колоніальний характер.

3. Аргументуйте, що примусові роботи в Україні і поза нею прислуговували саме колонізаторській політиці російського царизму.

4. Доведіть, що ХІХ ст. стало періодом справжнього національного відродження України.

5. Визначте характерні риси українського національного відродження в кінці ХVІІІ – 30-х рр. ХІХ ст.

6. Як планували розв’язати національне, і зокрема українське, питання в Російській імперії діячі таємних військових опозиційних організацій?

7. Чому потерпіли поразку грудневі 1825 р. антицаристські збройні виступи у Петербурзі і в Україні?

8. Охарактеризуйте програмні вимоги та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. Яке його місце в національному русі українців?

9. Порівняйте бачення ролі й місця України в документах Кирило-Мефодіївського товариства та декабристів.

10. Змалюйте історичний портрет Т.Шевченка. Охарактеризуйте його як людину, митця та громадського діяча.

11. Яка роль громад 60-70-х років в українському національному русі? Визначте програмні цілі та проаналізуйте практичну діяльність громадівців.

12. Якими конкретними фактами можна довести колонізаторський характер освітньо-культурної політики російської влади у другій половині ХІХ ст.?

13. Який вплив, на Вашу думку, мали ідеї та діяльність М.Драгоманова на розвиток українського національного руху?

14. Як позначились реформи російського імператора Олександра ІІ, проведені у 60-70-х рр. ХІХ ст., на соціально-економічному розвиткові Наддніпрянщини та національному житті українців?

15. Які найважливіші зміни відбулися в сільському господарстві і промисловості України у другій половині ХІХ ст.?

16. Які зміни відбулися в соціальній структурі українського суспільства протягом ХІХ ст.?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Додаткова література	\|	Тема 11. Західноукраїнські землі в складі Австрійської

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.