2. ЗАКОНОМІРНОСТІ ВИНИКНЕННЯ ПРИРОДНИХ НЕБЕЗПЕК ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ.
Незважаючи на глибокі відмінності, по суті всі природні небезпеки підпорядковуються деяким загальним закономірностям:
1. Кожного виду природних небезпек характерна певна просторова приуроченість.
2. Чим більша інтенсивність (потужність) небезпечного явища, тим рідше воно трапляється.
3. Кожному виду природних небезпек передують певні специфічні ознаки (передвісники).
4. За всієї непередбачуваності тієї чи іншої природної небезпеки, її прояв може бути передбачений.
5. У багатьох випадках можуть бути передбачені пасивні та активні захисні заходи від природних небезпек.
Між природними небезпеками існує взаємозв’язок. Одне явище може правити за причину, спускний механізм для наступних явищ.
За наявними оцінками, кількість природних явищ на Землі з плином часу не зростає або майже не зростає, але людські жертви та матеріальна шкода збільшуються. Щорічна імовірність загибелі мешканця планети Земля від природних небезпек орієнтовно дорівнює 10-5, тобто на кожні сто тисяч мешканців гине одна людина.
Передумовою успішного захисту від міських небезпек є вивчення їх причин та механізмів. Знаючи суть процесів, можна їх передбачати.