Правила поведінки населення при виникненні аварії на кораблі
Після оголошення необхідності залишити судно треба:
· без паніки вийти на палубу до рятувальних шлюпок, узявши із собою документи, ніж, сірники чи запальничку, ковдру, особисті ліки тощо. Всі інші речі брати заборонено;
· правильно надягнути рятувальний жилет, користуватися ним треба навчитися заздалегідь за інструкцією, що висить у кожній каюті. Треба неухильно виконувати розпорядження капітана й членів команди;
· за вказівкою екіпажа зайняти місце в шлюпці або на рятувальному плоту. У першу чергу ці місця надаються дітям і жінкам;
· якщо немає іншого виходу, слід стрибати у воду, бажано – з висоти не більше 5 м. При цьому однією рукою закрити рот і ніс, іншою – триматися за рятувальний жилет;
· опинившись у воді, якнайшвидше відплисти від судна, яке тоне, щоб не затягло у воронку, а потім робити якнайменше рухів, зберігаючи сили. Якщо поруч є будь-який плаваючий предмет, схопитися за нього і чекати допомоги.
· Якщо зрозуміло, що на допомогу найближчим часом розраховувати не доведеться, потрібно зорієнтуватися на місцевості й рухатися у напрямку берега.
3. ГІДРОДИНАМІЧНІ НЕБЕЗПЕКИ (АВАРІЇ), ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ
Гідродинамічна аварія – це аварія на гідротехнічній споруді, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.
Такими аваріями в Україні є прориви гребель (дамб, шлюзів) з утворенням хвиль прориву катастрофічних затоплень або з утворенням проривного паводку і аварійні спрацьовування водосховищ ГЕС у зв’язку із загрозою проривів гідроспоруди.
Гідродинамічно небезпечними об'єктами називають споруди або природні утворення, що створюють різницю рівнів води до (верхній б'єф) і після (нижній б'єф) них.
До них відносяться гідротехнічні споруди напірного фронту: греблі, загати, дамби, басейни і зрівняльні резервуари, гідровузли, малі гідроелектростанцій та споруди, що входять до складу інженерного захисту міст і сільськогосподарських угідь.