• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація за масштабом та глибиною надзвичайні ситуації (НС)

РІВНІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

У процесі визначення рівня НС послідовно розглядаються три групи чинників:

- територіальне поширення;

- розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;

- класифікаційні ознаки НС.

Залежно від цих чинників розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Всі надзвичайні ситуації за масштабом можливих наслідків поділяються з урахуванням територіального поширення, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків на:

- загальнодержавного рівня– надзвичайна ситуація розвивається на території двох та більше областей (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної республіки Крим, міст Києва і Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

- регіонального рівня – надзвичайна ситуація розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного підпорядкування) Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області держави, а також коли у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

- місцевого рівня – надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкту, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкту, але не менш одного відсотку обсягів видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житловокомунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів;

- об’єктового рівня надзвичайні ситуації, які не підпадають під зазначені визначення.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ОСНОВНИМИ ВИДАМИ НАСЛІДКІВ:

o Загибель та захворювання людей;

o Руйнування споруд, техніки , обладнання тощо;

o Радіаційне, хімічне та бактеріальне забруднення місцевості

Надзвичайний стан – це передбачений Конституцією України особ­ливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені цим Законом обмеження в здійс­ненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки.

Метою введення надзвичайного стану є якнайшвидша нормалізація обстановки, відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, нормального функціонування конституційних органів влади, органів місцевого та регіонального самоврядування та інших інститутів громадянського суспільства.

З метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф у мирний час може проводитися цільова мобілізація, обсяги і термін проведення якої визначаються Президентом України.

Забезпечення громадського порядку, охорони життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян в умовах надзвичайного стану може здійснюватися силами та засобами органів і внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Служби безпеки України відповідно до чинного законодавства.

У виняткових випадках при запровадженні надзвичайного стану, коли стихійне лихо, епідемія, епізоотія, аварія чи катастрофа ставить під загрозу життя і здоров'я населення і потребує термінового проведення великих обсягів аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт, Президент України може залучати до виконання цих робіт військові частини Збройних Сил України.

4. ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ З ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НС, ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ ПОСТРАЖДАЛИМ

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенно-природного характеру» фінансування заходів щодо попередження, ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій (ПУО) незалежно від форм власності і господарювання, а також добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та об'єднань громадян, інших не заборонених законодавством джерел.

Єдина державна система фінансується за рахунок державного та місцевих бюджетів, позабюджетних коштів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центральних органів виконавчої влади, коштів державних підприємств, установ та організацій, страхових фондів та інших джерел.

Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій створюються:

- на загальнодержавному рівні: резервний фонд Кабінету Міністрів України – для фінансування витрат, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій загальнодержавного рівня (за рахунок видатків Державного бюджету України); запаси матеріальних ресурсів – для проведення першочергових робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій (за рахунок державного матеріального резерву, що створюється згідно із законодавством);

- на регіональному рівні: регіональний резерв фінансових ресурсів – відповідно до законодавства;

- на місцевому рівні: місцевий резерв фінансових ресурсів – відповідно до законодавства;

- на об'єктовому рівні: запаси матеріальних та фінансових ресурсів – за рахунок власних коштів державних підприємств, установ та організацій.

Обсяги матеріальних та фінансових ресурсів визначаються органом, що їх створює.
Якщо для локалізації або ліквідації надзвичайної ситуації необхідні матеріальні та фінансові ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості, місцева або об'єктова комісія звертається за допомогою до відповідної регіональної комісії, яка, приймаючи рішення щодо надання необхідної допомоги, бере на себе відповідальність за координацію дій або керівництво роботою з ліквідації цієї ситуації.

У разі нестачі матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайної ситуації регіонального або загальнодержавного рівня за клопотанням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій зазначені ресурси можуть бути виділені їм в установленому законодавством порядку з державного матеріального резерву і резервного фонду Кабінету Міністрів України.

Для ліквідації НС та їх наслідків виділяються кошти з резервного фонду КМУ відповідно до законодавства України, а також з резервних фондів відповідних бюджетів, які повинні реалізувати права громадян України у сфері захисту населення і територій від НС.

Фінансування заходів щодо запобігання виникнення та ліквідації наслідків НС залежно від їх рівня здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства на основі затверджених планів робіт, програм.

Фінансування здійснюється виходячи з обсягу коштів, передбачених у відповідних бюджетах, а також за рахунок власних коштів ПУО усіх форм власності, що потерпіли від НС і здійснюється відповідно до їх рівнів:

· місцевого і регіонального рівнів – за рахунок власних коштів ПУО, на території яких виникла НС і додатково – за рахунок резервів районних та обласних держадміністрацій;

· об'єктового рівня - за рахунок власних коштів ПУО, на території яких виникла НС.

Додаткові кошти для фінансування заходів з ліквідації НС відповідного рівня (за умови вичерпання зазначених джерел фінансування) можуть виділятися на підставі клопотання відповідного органу виконавчої влади, зокрема:

· об'єктового рівня – за рішенням органу виконавчої влади, у сфері управління якого знаходиться об'єкт (РДА, виконавчого комітету міської ради);

· місцевого рівня – за рішенням центральних органів виконавчої влади, обласних держадміністрацій, міськвиконкомів.

Проекти рішень про виділення коштів з резервного фонду на ліквідацію НС готуються на підставі клопотань РДА (МВК), до яких додаються:

· висновки комісій з питань ТЕБ та НС;

· акти, що підтверджують розміри завданих збитків;

· узагальнені кошториси витрат на проведення першочергових пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Кошти, виділені на ліквідацію НС використовуються для:

· проведення пошукових, відновлювальних, АРІНР з метою усунення

· безпосередньої загрози життю і здоров'ю людей;

· надання матеріальної допомоги потерпілим внаслідок НС;

· розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування потерпілих;

· забезпечення дій рятувальних підрозділів залучених до ліквідації НС.

Органи виконавчої влади, які отримали додаткові кошти, після закінчення робіт з ліквідації НС звітують про їх використання (керівники несуть відповідальність за достовірність поданої звітності).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету» визначені напрямки використання коштів резервного фонду, встановлені процедури, пов'язані з їх виділенням та звітуванням про їх використання.

Резервний фонд бюджету (РФБ) формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету.

РФБ не може перевищувати 1%обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету і встановлюється рішенням про місцевий бюджет загальною сумою без визначення головного розпорядника бюджетних коштів.

Розподіл РФБ проводиться за рішенням райдержадміністрацій (виконавчих комітетів міських рад).

Кошти РФБ можуть використовуватися на здійснення:

а) заходів з ліквідації наслідків НС техногенно-природного і соціально-

політичного характеру;

б) інших непередбачених заходів (які не мають постійного характеру і не

могли бути передбачені на момент затвердження відповідного бюджету).

До непередбачених заходів не можуть бути віднесені:

· обслуговування та погашення державного боргу чи боргу місцевого самоврядування;

· додаткові заходи, що забезпечують виконання бюджетної програми (функції), призначення на яку затверджено у бюджеті;

· капітальний ремонт або реконструкція;

· придбання житла;

· надання гуманітарної чи іншої допомоги, крім випадків, коли про надання такої допомоги приймається рішення відповідним органом виконавчої влади (місцевого самоврядування).

Загальний обсяг асигнувань, виданих з РФБ за напрямом, визначеним у пункті "б" не може перевищувати 20%річного обсягу резервного фонду бюджету.

Для відшкодування збитків постраждалим в наслідок НС Кабінет Міністрів України затвердив Постанову від 15 лютого 2002 р. N 175 «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру».

Усі збитки поділяються на видизалежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від:

- втрати життя та здоров'я населення (Н_р);

- руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (М_р);

- невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (М_п);

- вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Р_с/г);

- втрат тваринництва (М_тв);

- втрати деревини та інших лісових ресурсів (Р_л/г);

- втрат рибного господарства (Р_р/г);

- знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Р_рек);

- забруднення атмосферного повітря (А_ф);

- забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря (В_ф);

- забруднення земель несільськогосподарського призначення (З_ф);

- а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Р_пзф).

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС – державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

У Постанові передбачені такі методики розрахунків:

- Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення:

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;

Таблиця 2

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
3. V. Класифікація і внесення поправок
4. V. Класифікація рахунків
5. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
6. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
7. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
8. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
9. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
10. Баланс енергій у видобувній свердловині і класифікація видобувних свердловин за способом їх експлуатації
11. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
12. Банківський кредит та його класифікація.

Переглядів: 1959