• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття, принципи і форми демократії

Уперше термін «демократія» використав грецький істо­рик Геродот, а найбільш відоме його визначення належить американському президенту Аврааму Лінкольну: «Демокра­тія — це правління народу, вибране народом і для народу».

Як сучасний юридичний і політичний термін «демокра­тія» означає:

1) особливу форму організації державної влади, при
якій влада належить всім громадянам, що користуються
рівними правами на управління;

2) устрій будь-якої організації, заснований на принци­
пах рівності її членів, періодичній виборності органів
управління й ухвалення в них рішень більшістю голосів;

3) світогляд, заснований на ідеалах свободи, рівності,
поваги прав людини і меншин, народного суверенітету
тощо;

4) соціальний рух із метою втілення в життя ідеалів
демократії.

Проте у будь-якому випадку демократія як соціальне
явище нерозривно пов'язана з владою. Демократія є спосо­
бом організації влади й означає перш за все визнання права
на рівну участь всіх членів того або іншого людського ко­
лективу в здійсненні функціонуючої в цій спільноті влади.
Демократія постає як одна з основних форм політичної
самоорганізації громадянського суспільства, як суверенітет
народу, тобто право народу визначати конституційний лад
своєї держави, брати участь в управлінні державними і
суспільними справами. •■ .и

Із позицій сучасної юриспруденції демократія— це та­кий тип держави, при якій всі без винятку громадяни беруть участь у формуванні і функціонуванні апарату органів дер­жавної влади і місцевого самоврядування, і здійснюють контроль над його діяльністю.

Принципи демократії:

1)плюралізм у всіх сферах суспільного життя. В еконо­міці він виявляється як різноманітність форм власності і господарської діяльності. У політиці принцип плюралізму означає багатопартійність, а у сфері ідеології — вільний вираз різноманітних думок, ідей, концепцій;

2) свобода слова, в т.ч. гласність діяльності всіх суб'єк­
тів політики, забезпеченням чого є свобода ЗМІ;

3) виборність органів державної влади і органів місце­
вого самоврядування. Вибори представницьких органів
влади повинні відповідати певним критеріям: регулярність,
чесність, загальність, рівність, вільне волевиявлення ви­
борців, таємна подача голосів;

4) підпорядкування меншості більшості при ухвален­
ні рішень. Тільки у такий спосіб є можливим урахування
думки переважної частини суспільства й ухвалення рішен­
ня, яке носить загальнонародний характер;

5) урахування думки і захист меншості. Зокрема,
демократія передбачає гарантії прав національних меншин
і корінних народів, недопущення дискримінації за якою-
небудь ознакою, існування і вільне функціонування полі­
тичної опозиції.

У сучасних державах здійснюється перехід від демокра­тії більшості до демократії консенсусу. Інакше кажучи, управління проводиться за волею більшості, але з ураху­ванням інтересів меншості.

У сучасній державі використовуються різні форми де­мократичної організації органів державної влади, зокрема безпосередня і представницька демократія.

Під безпосередньою демократієюрозуміється пряме волевиявлення народу або його частини, безпосереднє рі­шення громадянами питань державного і суспільного жит­тя або вираз думки з цих питань. Інститути безпосеред­ньої демократії:

1) вибори — форма безпосередньої участі громадян в управлінні державою шляхом формування найвищих пред­ставницьких органів, органів місцевого самоврядування, їх персонального складу;

2)референдум (плебісцит) — це всенародне голосування з приводу законопроектів, чинних законах та інших важ­ливих питань загальнодержавного значення, що зачіпають інтереси народу. Інститут референдуму широко використо­вується як законодавчий механізм більшістю демократич­них держав миру;

3) народна законодавча ініціатива — означає надання права певному числу виборців вносити проект закону на розгляд представницького органу, який в обов'язковому порядку повинен його розглянути. Вона не набула такого широкого поширення як вибори і референдум. Цей інститут передбачений в Австрії, Італії, Іспанії, Швейцарії та ін.

Представницька (репрезентативна, парламентарна) демократіяозначає здійснення влади народом через пред­ставницькі органи, які обираються безпосередньо народом, складаються з його повноважних представників — депута­тів і покликані виражати волю народу. Велике значення у здійсненні влади народу мають обирані ним посадовці дер­жави, наприклад, всенародно обираний президент. Будь-яка демократична держава будується на принципі поєднан­ня безпосередньої та представницької демократії.

Читайте також:

1. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
2. А) Заробітна плата її форми та системи.
3. А) Заробітна плата, її форми та системи.
4. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
5. Автоматизовані форми та системи обліку.
6. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
7. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
8. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
9. Адміністративні правовідносини: поняття, ознаки,
10. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
11. Акредитив та його форми
12. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.

Переглядів: 9936