• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правоутворення і правотворчість

Правоутворення— це процес, який включає виникнен­ня потреб суспільства у врегулюванні певних відносин і актів поведінки, їх усвідомлення, формулювання і юри­дичне оформлення у вигляді правових норм. Процес право­утворення йде безперервно, оскільки постійно виникають нові види суспільних відносин, нові суб'єкти вимагають визнання свого права, а старі — розширення або зміни сво­їх правових можливостей.

Правотворчість необхідно розглядати в межах ширшого поняття — правоутворення і не ототожнювати з ним.

Правотворчість— це організаційно оформлена діяль­ність уповноважених суб'єктів з ухвали, зміни та скасуван­ня правових норм, здійснювана відповідно до суспільних потреб у нормативно-правовому регулюванні.

Правотворчість виступає як офіційна складова правоут-ворення, самостійна і завершальна його стадія. Правоутво­рення здійснюється до правотворчості, поряд з нею, у ви­гляді правотворчості, після правотворчості, у процесі реа­лізації права. Правоутворення здійснюється не тільки державою, а й суспільством: у правосвідомості, правовід­носинах, правомірній поведінці, правових теоріях, правовій практиці, індивідуальних і колективних договорах. Вони досліджуються, узагальнюються, систематизувалися дер­жавою, а потім формулюються в нормах права, зовні ви­ражених у нормативно-правових актах, нормативно-право­вих договорах, правових прецедентах, правових звичаях.

Ознаки правотворчості:

1)здійснюється уповноваженими суб'єктами: державою,
суспільством (народом), органами місцевого самоврядування,
об'єднаннями громадян, трудовими колективами;

2) виражається у встановленні (офіційному визнанні,
конкретизації) нових, зміні тих, що діють, і скасуванні за­
старілих правових норм;

3) одержує завершення в письмовому документі;

4)здійснюється з дотриманням процедури підготовки і
ухвалення акта.

Функції правотворчості:

1) функція первинного регулювання нових суспільних
відносин, яка здійснюється шляхом видання нових за змі­
стом норм права. Наприклад, у наш час відбувається юри­
дичне оформлення відносин, пов'язаних із використанням
комп'ютерів та інформаційних технологій;

2) функція оновлення нормативно-правового матеріа­
лу , яка передбачає зміну або скасування тих норм, які заста­
ріли і не відповідають потребам суспільного розвитку. На­
приклад, в більшості постсоціалістичних держав скасована
цензура друку, яка перешкоджала розвитку демократії;

3) функція ліквідації прогалин у позитивному праві,
тобто часткового або повного усунення прогалин у право­
вому регулюванні суспільних відносин шляхом формулю­
вання тих правил поведінки, яких бракує. Наприклад, в
кримінальному законодавстві України давно була перед­
бачена відповідальність за викрадання людини, але була
відсутня відповідальність за торгівлю людьми, хоча небез­
пека вказаного діяння була очевидна. Цей частковий про­
пуск був ліквідований шляхом ухвалення закону про вне­
сення відповідних змін до Кримінального кодексу;

4)функція систематизації нормативно-правового
матеріалу, яка полягає в упорядкуванні, об'єднанні та
доповненні нормативно-правових актів, створенні єдиного,
зручного для користування, побудованого на наукових
принципах нормативно-правового кодифікованого акта.

Читайте також:

1. Делегована правотворчість
2. Делегована правотворчість Англії.
3. Правотворчість суб'єктів федерації
4. Правотворчість. Принципи правотворчості. Стадії правотворчості.
5. Правоутворення - всі форми і засоби виникнення, розвитку і зміни права, у тому числі і правотворчість.
6. Правоутворення як процес самоорганізації права
7. Судова правотворчість -особливий вид правотворчості

Переглядів: 1531