Пільги, заохочення і обмеження в праві

Роль майбутніх заохочень і обмежень у визначенні лінії поведінки людини вперше була відмічена російсько-американським соціологом Пітиримом Сорокіним. У наш час питання, пов'язані з правовими пільгами, заохоченнями і обмеженнями комплексно досліджує російський учений-юрист А.В.Малько¹.

Правова пільга — це правомірне полегшення становища суб'єкта, що виражається як у наданні додаткових прав (переваг), так і у звільненні від обов'язків.

Ознаки правової пільги:

1) пільга — це особливе додаткове суб'єктивне право. Наприклад, характер пільги мають субсидії на оплату комунальних послуг, безкоштовний проїзд у громадському транспорті для учасників війни і бойових дій, різні види державної допомоги (самотнім матерям, сім'ям із дітьми тощо), особливі умови праці для інвалідів, вагітних жінок, неповнолітніх;

¹ Малько А.В.Стимулы и ограничения в праве: Монография. — М.: Юрист, 2004. — 248 с; Його ж. Льготная и поощрительная правовая политика. — М.: Юридический центр Пресс, 2004.—231с.

2) пільга має на меті — з одного боку, вирівнювання
можливостей для розвитку осіб, що перебувають у нерів
них умовах через біологічні та соціальні причини (такими
є малозабезпечені сім'ї, діти, громадяни літнього віку, ін
валіди), з іншого боку — посилення інтересу суб'єктів
права у соціально-корисній діяльності (наприклад, добро
дійності);

3) пільга юридично закріплюється нормативно-право
вими актами. Заборона надавати пільги в індивідуально
му порядку, шляхом видання правозастосовчих актів, має
на меті звести до мінімуму можливі зловживання. Біль
шість пільг встановлюються законом, але можливі також
пільги, що надаються підзаконними актами (особливо на
місцевому рівні).

^v Специфічним різновидом правових пільг виступають привілеї та імунітети для владних органів і посадовців, необхідні їм для повнішого і якіснішого здійснення службових обов'язків (надання службового житла, персонального автомобіля, безкоштовного проїзду в транспорті, дипломатичний імунітет, імунітет депутата, судді тощо).

Правові заохочення — це форма і міра юридичного схвалення заслуг суб'єкта права перед суспільством.

Ознаки правових заохочень:

1) виступають як результат заслуги, тобто добросовіс
ного правомірного вчинку, пов'язаного з «надвиконанням»
суб'єктом обов'язків або з досягненням ним загальновизна
ного корисного результату (затримання небезпечного зло
чинця, врятування людей під час стихійного лиха, пожежі,
катастрофи, видатне наукове відкриття тощо);

2) є закликом здійснити бажаний для суспільства вчи
нок, але не зобов'язують до нього кожного суб'єкта;

3) мають форму нагороди, яка виступає як дострокове
присвоєння чергового військового або спеціального звання,
нагородження державною нагородою, присвоєння почесно
го звання, преміювання;

4) виступають як позитивний правовий стимул, як пра
вило, найдієвіший у порівнянні із суб'єктивними правами,
рекомендаціями, пільгами тощо. Правовий стимул (від лат.
stimulus — загострена палиця, якою поганяли тварин) — це
закріплена в юридичних нормах спонука до правомірної
поведінки.

Залежно, від їх змісту розрізнять матеріально-правові (видача грошової премії) і морально-правові (оголошення подяки) заохочення.

Правові заохочення є способом (прийомом) правового регулювання, який, на відміну від правових обмежень, жорстко не регламентується правом. Тому правові заохочення можуть встановлюватися різними суб'єктами права і різноманіття їх, через це, практично безмежне.

Правове обмеження— це закріплена в юридичних нормах перешкода для неправомірної поведінки, що створює умови для задоволення інтересів суб'єктів права в нормальному функціонуванні суспільних інститутів.

Ознаки правових обмежень:

1)містять інформацію про негативну правову реакцію
у разі протиправної поведінки суб'єкта;

2) виступають як загроза позбавлення певних цінно
стей. Залежно від змісту цінностей, яких може бути по
збавлений суб'єкт права, виділяють матеріально-правові
(наприклад, конфіскація майна) і морально-правові (на
приклад, догана) обмеження;

3) метою правових обмежень є зниження негативних
проявів правового життя, забезпечення нормального здій
снення суспільних відносин;

4) є закликом утриматися від небажаного для суспі
льства вчинку.

Правові обмеження встановлюються нормативно-правовими актами, а найбільш серйозні обмеження (позбавлення волі, конфіскація майна, арешт тощо) — виключно законом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правові акти, їх види і співвідношення	\|	Правова політика: поняття, види, форми, принципи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.