МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Руху в післявоєнні рокиДля відновлення і розвитку фізичного У повоєнні роки
Цей процес яскраво відбився у Всесоюзному параді фізкультурників, що відбувся в серпні 1945 року на Червоній площі в Москві і присвяченому Перемозі радянського народу над фашизмом. У параді взяли участь спортсмени всіх союзних республік. Радянська держава, незважаючи на труднощі, пов'язані з відбудовою народного господарства, приділяло постійну увагу діяльності фізкультурних організацій. І до 1947 р. в спортивному русі країни були ліквідовані наслідки воєнних руйнувань. Число спортсменів, регулярно займаються спортом, збільшилася до 5,4 млн. чоловік, тобто перевищило майже 100000 показники 1940 року. З метою підвищення спортивної майстерності були засновані посади державного тренера з видів спорту та відкрито 80 спортивних шкіл для молоді. У 1951 р. вводяться нові програми з фізичної культури, згідно з якими на 1-му і 2-му курсах вузів були введені обов'язкові заняття фізичною культурою.
1-й - спартакіади проводяться в колективах фізичної культури (на місцевому рівні); 2-й - змагання в районах, місті, області; 3-й - змагання в республіках, Москві та Ленінграді; 4-й - фінальні змагання, які відбулися 6 - 16 серпня 1956 р. у Москві. Всього на чотирьох етапах I Спартакіади взяло участь 23 млн. фізкультурників і спортсменів. До фіналу Спартакіади був відкритий Центральний стадіон у Лужниках. Програма фіналу складалася з 22 видів спорту. Протягом 12 днів 9244 спортсмена боролися за призи. Підсумки Спартакіади: 1-е місце зайняв колектив Москви, 2-е - РРФСР, 3-е - Ленінград, 4-е - Україна, 5-е - Грузія, 6-е - Естонія. На Спартакіаді було встановлено 33 нових всесоюзних рекорди, 9 з яких перевищували світові. Кращими спортсменами, що добилися видатних результатів були А. Воробйов (штанга), В. Куц (легка атлетика), В. Іванов (веслування). Значення I Спартакіади народів СРСР у тому, що вона з'явилася перевіркою стану фізкультурної та спортивної роботи, сприяла залученню широких мас населення в регулярні заняття фізичною культурою і спортом; стимулювала розвиток видів спорту і зростання спортивних досягнень; виявляла здатних спортсменів, якими поповнювалися збірні команди. У 1959 р. відбулася II Спартакіада народів СРСР, особливістю якої стало те, що крім збірних команд республік, Москви і Ленінграда, по п'яти видах спорту виступали команди колективів фізичної культури фабрик, заводів, установ. Кращі результати з плавання та легкої атлетики показали спортсмени ленінградського оптико-механічного заводу, по гімнастиці - московського клубу "Філі", з велоспорту - Ризького вагоноремонтного заводу та інші колективи. Переможцями Спартакіади стали П. Болотников (легка атлетика), Ю. Власов (важка атлетика), Б. Шахлін і П. Астахова (гімнастика) та ін Надалі Спартакіади народів СРСР стали доброю традицією в радянському фізкультурному русі.
Читайте також:
|
||||||||
|