Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



На службі оборони Батьківщини


Перед навчальними закладами в цей період постало завдання великої державної значущості - виховувати молодь, яка володіє основами військової справи, сильну, витривалу, дисципліновану.

Фізичне виховання в школах проводилося за програмою всевобуча, а у вузах - за спеціальними програмами. В ході війни було потрібно змінити зміст фізичної підготовки.

Спеціальними постановами уряду № 1729 і № 1730 від 24 жовтня 1942 року з 1942/43 навчального року у всіх початкових школах і в 1 - 4 класах неповної та середніх шкіл була введена військово-фізична підготовка учнів, а для учнів 5 - 10 класів неповних середніх і середніх шкіл, технікумів - початкова і допризовна військова підготовка. Були розроблені і відповідні програми.

На військово-фізичну підготовку в навчальних планах початкових і в 1 - 4 класах неповних і середніх шкіл відводилося: в 1 і 2 класах по одній годині, в 3 і 4 класах по дві години на тиждень. Змістом військово-фізичної підготовки були: гімнастичні вправи і воєнізовані ігри, стройова підготовка. У 5 - 7 класах проводились військові заняття, на яких учні отримували необхідні практичні навички. У 8 - 10 класах і технікумах здійснювалася допризовна підготовка і вирішувалося завдання підготовки одиночного бійця-стрільця.

Фізична підготовка у вузах проводилася з метою вдосконалення фізичних якостей і навичок, необхідних студентам, як майбутнім командирам запасу, а також з метою залучення студентів до активної участі в систематичних заняттях спортом і до здачі норм комплексу ГТО.

Відповідно до постанови РНК СРСР від 13 квітня 1944 року про військову підготовку студентів вищих цивільних навчальних закладів фізична підготовка була включена в загальновійськову підготовку студентів і проводилось за програмою вузів на 1 і 2 курсах і частково виносилася на табірний збір. Заняття включалися в розклад навчального закладу, і відвідини їх було для студентів обов'язковим.

В фізичну підготовку у вузах входили такі види: гімнастика, фехтування, легка атлетика, лижна підготовка, баскетбол, плавання. Навчальними посібниками були керівництва по окремих розділах фізичної підготовки в Червоній Армії. Обсяг матеріалу навчально-тренувальних занять був в основному однаковим як для юнаків, так і для дівчат.

Крім тренувальних занять з розкладами, у вузах проводилася і спортивна робота. На табірних зборах практикувалися змагання в подоланні штурмової смуги, в бігу на середні дистанції, в парних і групових боях на гвинтівках з м'яким наконечником, в гранатометанію по нерухомим, рухомим і з'являтимуться цілям та ін

Виконуючи постанову Держкомітету оборони СРСР про загальне військове навчання населення, фізкультурні організації і навчальні заклади проробляли велику роботу з підготовки резервів армії, авіації і флоту.


^ Фізкультурна робота в тилу країни


У грудні 1941 р. був розіграний кубок Москви з російської хокею. Перемогла команда ЦДКА. У ковзанярських змаганнях брали участь К. Кудрявцев, А. Капчинский, І. Іпполітов та інші майстри швидкісного бігу на ковзанах. У напружений момент боїв за Москву, в період листопадового наступу німців, у місті відбувся шаховий чемпіонат, що привернув увагу спортивної громадськості СРСР і зарубіжних країн.

У 1942 р. офіцер Феодосій Ванін досяг високого результату в бігу на 10000 м, встановивши новий всесоюзний рекорд 30.35,2. Велике військово-політичне значення набув матч з футболу в обложеному Ленінграді в 1942 р. Він показав, всупереч гітлерівської пропаганди про загибель Ленінграда, що місто живий, бореться і впевнений у своїй перемозі над фашистами.

У тому ж році в окупованому Києві проходив футбольний матч між командою "Динамо" і фашистської командою "Люфтваффе". Динамівці, проявивши величезну мужність і патріотизм, перемогли, за що багато хто з них поплатилися своїм життям.

Пожвавлення спортивно-масової роботи в країні почалося в 1943 р., коли в ході війни стався корінний перелом. У цьому ж році відбулися всесоюзні змагання з гімнастики, легкої атлетики, рукопашного бою. У країні відновлювалися старі і створювалися нові спортивні школи.

У 1942 р. їх налічувалося 140, а в 1943 - вже 280. У 1943 р. уряд прийняв рішення про створення спортивного товариства "Трудові резерви". Це значно поліпшило спортивно-масову роботу серед учнів ремісничих шкіл та училищ. Серед студентів вузів проводилися змагання з лиж, легкої атлетики, штикова бою - видам, характерним для воєнних років.

У 1944 р. після звільнення території СРСР від німецько-фашистських загарбників в країні створилися сприятливі умови для організації спортивно-масової роботи. Першість СРСР в цьому році проводилося з 14 видів спорту.


^ Робота фізкультурних організацій щодо відновлення здоров'я і боєздатності поранених солдатів і офіцерів Радянської Армії


У роки Великої Вітчизняної війни фізкультурні організації і фізкультурні навчальні заклади провели значну роботу по лікувальній фізичній культурі (ЛФК) у госпіталях і батальйонах видужуючих.

ЛФК займала чільне місце серед засобів, що сприяють відновленню здоров'я поранених воїнів і поліпшенню їх фізичної підготовленості. Рік від року вона застосовувалася у все більш широких масштабах. Якщо на початку війни ЛФК було охоплено лише 25% поранених, то до кінця війни до 88%. Завдяки застосуванню ЛФК поранені значно швидше видужували.

Велику допомогу надавали лесгафтовци госпіталям блокадного Ленінграда. Фахівці з ЛФК, в числі яких професора А.Н. Крестовников, А.Б. Гандельсман, А.Ц. Пуні, викладачі Н.К. Косіцин, К.А. Кузьміна, Є.Г. Котельникова, Л.П. Орлов і багато інших, допомагали воїнам повернутися в лад. На початку війни вуз організував курси медсестер і інструкторів з ЛФК. Випускники цих курсів згодом успішно застосовували отримані знання на фронтах війни, в госпіталях і батальйонах видужуючих.

Вчені інституту аналізували і узагальнювали накопичені спостереження, виробляли нові методи лікувальної фізкультури.


^ 8.3. РОЗВИТОК ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ


Читайте також:

  1. Державне управління галузі оборони: мета та завдання
  2. Завдання, цивільної оборони
  3. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, іншого при­значенняподіляються на загальні та спеціальні.
  4. Координаційним органом з питань національної безпеки є Рада національної безпеки і оборони України.
  5. Оборони України
  6. Організаційна структура Цивільної оборони України
  7. Організаційно-правові засади державного управління у сфері оборони
  8. Організація державного управління в сфері оборони
  9. Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
  10. Постом називається все доручене для охорони та оборони часовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов’язки.
  11. Рада національної безпеки та оборони України




Переглядів: 447

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
На фронтах Великої Вітчизняної війни | Руху в післявоєнні роки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.