Оборони України

Організаційна будова і принципи функціонування цивільної

В ЦЗ (ЦО) України можна визначити такі особливості організації:

2.1. Територіально-виробничий принцип організації і функціонування.

Територіальний принцип полягає у створенні ЦЗ (ЦО) в масштабах держави і на територіях відповідно до адміністративно-територіального поділу України: у кожній одиниці адміністративного поділу, в Автономної Республіці Крим (АРК), в області, у місті, в міських та сільських районах, у селищах. Виробничий – в організації та функціонуванні ЦО у всіх галузях зайнятості населення: від міністерств та інших центральних органів до об’єктів господарської діяльності.

Під об’єктом господарської діяльності (ОГД) розуміють підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і підпорядкування, у тому числі і навчальні заклади різного рівня.

2.2. Спільне керівництво ЦЗ (ЦО) відповідно до її будови здійснює Кабінет Міністрів України (КМУ), міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної республіки Крим (АРК), місцеві державні адміністрації, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості (рис. 1.2).

Рис. 1.2 – Структура цивільної оборони України

Начальниками ЦЗ (ЦО) у державі є прем’єр-міністр України, а його заступником – керівник центрального органу виконавчої влади з питань НС та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Начальником ЦО АРК є Голова Ради Міністрів АРК. Начальниками ЦЗ (ЦО) згідно з адміністративно-територіальним устроєм України є голови місцевих державних адміністрацій. В міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях (тобто на ОГД) начальниками ЦЗ (ЦО) є їх керівники.

2.3. Безпосереднє виконання завдань ЦЗ (ЦО) здійснюється постійно-діючими органами управління зі справ ЦЗ (ЦО), у тому числі створеними у складі ОГД, та службами ЦЗ (ЦО). Органи управління у справах ЦЗ (ЦО), які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування. На ОГД – це штаб ЦЗ (ЦО) та ЗНС, або окрема посадова особа. На об’єктах з чисельністю працюючих до 200 може бути 0,5 посади працівника ЦЗ (ЦО) з оплатою на умовах сумісництва.

2.4. ЦЗ (ЦО) України опирається на матеріальні та людські ресурси всієї держави.

2.5. ЦЗ (ЦО) в державі є всенародна справа.

Кожний громадянин зобов’язаний (повинен) брати активну участь у заходах ЦЗ (ЦО), виконувати свій священний обов’язок по захисту Батьківщини.

В системі ЦЗ (ЦО) створюються, оснащуються і готуються сили ЦЗ (ЦО). До сил ЦЗ (ЦО) відносяться:

- державна професійна спеціальна аварійно-рятувальна служба, підпорядкована керівникові центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, тобто Міністерству з надзвичайних ситуацій (МНС);

- спеціалізовані формування;

- невоєнізовані формування (створюються на ОГД).

Перед державною професійною спеціальною аварійно-рятувальною службою МНС поставлені завдання захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження (РІНР).

Для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійних ситуацій, проведення профілактичних та відновлювальних робіт створюються спеціалізовані формування.

Спеціалізовані формування – це організаційно оформлені підрозділи ЦЗ (ЦО), створені для проведення РІНР, що потребують спеціальної кваліфікації особового складу і застосування спеціальних технічних засобів. Такі формування мають три рівні підпорядкування: центральний, територіальний (не нижче міста) та об’єктовий. Відповідно до рівня підпорядкування вони підрозділяються на: центрального підпорядкування – тобто МНС, створюються Кабінетом Міністрів України, і територіального, що створюються місцевою державною адміністрацією; об’єктового, що створюються адміністрацією підприємства.

Спеціалізовані формування безпосередньо підпорядковуються органу-засновнику, а оперативно, для застосування у випадку НС, відповідному органу управління у справах ЦЗ (ЦО).

На спеціалізовані формування покладаються:

- рятувальні та евакуаційні роботи в осередку ураження та надання медичної допомоги потерпілим безпосередньо на місці робіт або на шляхах евакуації;

- профілактична робота для запобігання аваріям і катастрофам;

- виробництво, ремонт та технічне обслуговування захисних дихальних апаратів, контрольних приладів, засобів аварійного зв’язку, іншого оснащення для ліквідації наслідків НС.

Для виконання покладених завдань спеціалізовані формування мають у своєму складі оперативні, допоміжні підрозділи, науково-дослідні організації та виробничі підприємства.

До складу оперативних підрозділів зараховуються працездатні особи, які досягли 20-річного віку, мають стаж роботи на ОГД, призначення до спеціалізованих формувань та досвід аварійної роботи. Комплектування здійснюється на підставі професійного добору за спеціальними інструкціями.

Невоєнізовані формування ЦЗ (ЦО) – це групи людей, об’єднаних у загони, команди, дружини, ланки, оснащених спеціальною технікою і майном, та підготовлених до дій у НС.

Штатну чисельність невоєнізованих формувань визначає керівник ОГД (підприємства), установи чи організації на підставі вимог Концепції ЦЗ (ЦО) України, Положення про ЦЗ (ЦО) України за погодженням з органом управління у справах Цивільної оборони.

Невоєнізовані формування створюються завчасно і комплектуються в обов’язковому порядку, визначеному Законом „Про Цивільну оборону України” і Положенням про Цивільну оборону України. Зарахування до невоєнізованих формувань не звільняє від основною діяльності.

Адміністрація ОГД несе відповідальність за створення, оснащення і підготовку невоєнізованих формувань.

До невоєнізованих формувань ЦЗ (ЦО) зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок із середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Для забезпечення заходів ЦЗ (ЦО), захисту населення і територій від наслідків НС, проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчою влади, місцевих державних адміністраціях, на ОГД незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби Цивільної оборони. Наприклад, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, енергетики, медичні. Оповіщення і зв’язку, комунально-технічні, матеріального забезпечення, протипожежні, торгівлі та харчування, технічні, транспортного забезпечення тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 3. Захист населення і території від надзвичайних ситуацій	\|	Жодне тіло вмерлого не повинно бути поховано у землі (морі або спалено) без належного пізнавання і констатації факту смерті.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.