Вплив людини на атмосферу. Людина у своїй діяльності здатна змінювати склад і властивості атмосфери. Останнім часом повітря вміщує велику кількість шкідливих газів. Вони потрапляють в атмосферу з труб промислових підприємств. Сильно отруюють повітря вихлопні гази численних автомобілів.
Якщо такі гази скупчуються в повітрі і змішуються з краплинами туману, то утворюється смог (в перекладі з англійської – “дим”, “імла”). Отруйний туман стелиться землею на рівні органів дихання людини, що є особливо небезпечним. Особливо часто смог виникає у великих містах.
Дуже небезпечні забруднення повітря сполуками сірки і азоту. Сполучаючись з водяною парою, вони повертаються на землю у вигляді кислотних дощів. Такі дощі випадають іноді за тисячі кілометрів від місця свого утворення. Вони шкодять здоров’ю людей, гублять ліси, забруднюють ґрунти. Деякі вчені вважають, що зростаюче забруднення атмосфери хімічними речовинами руйнує тонкий озоновий шар. В ньому утворюються своєрідні “діри”. Найбільша озонова “діра” виявлена над Антарктидою. Це небезпечно для всього живого на Землі.
Так, для своїх потреб люди спалюють мільйони тонн різних видів палива. При цьому в атмосферу виділяється вуглекислий газ. Його кількість поступово збільшується. І він починає діяти як парник: до Землі пропускає проміння, яке нагріває поверхню, а тепло від земної поверхні – “не випускає”, перешкоджаючи його розсіюванню у космос. Це і призводить до підвищення температури тропосфери. Таке явище вчені назвали парниковим ефектом. Є припущення, що через парниковий ефект середньорічна температура повітря тропосфери підвищиться на 10 на всій Землі. Таке відхилення називають глобальним потеплінням. Але навіть таке незначне на перший погляд потепління може мати значні наслідки. Найперше, посилюється танення льодовиків. Це призведе до підняття рівня Світового океану. Тоді приморські низовини, де живуть люди, будуть затоплені водою.
Смог, кислотні дощі, озонові “діри”, парниковий ефект і глобальне потепління – це лише окремі приклади “реагування” атмосфери на дії людей. Нині їх масштаби зросли так, що сама атмосфера вже потребує захисту від людини.