• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мал. Плаваюча крига біля берегів Антарктиди

Солоність морських вод. Вода – прекрасний розчинник. Тому в природі немає води, яка не містила б певної кількості розчинених речовин. У морській воді розчинених речовин міститься величезна кількість. Кількість грамів речовин, розчинених в 1 л води, називають солоністю. В 1 л морської води розчинено в середньому 35 г різних речовин. Солоність можна виразити і в одиницях, що називаються проміле. Проміле (‰) –це тисячна частка цілого, на відміну від відсотка (%) – сотої частки цілого. В цих одиницях середня солоність вод Світового океану становить 35 ‰. Це означає, що в 1 000 г (1 л) морської води міститься 35 г солей.

Прісною вважається вода, солоність якої не перевищує 1 ‰. Тобто води річок теж солоні, але дуже незначною мірою порівняно з морськими. Проте саме річки, стікаючи з суходолу, стали винуватцями того, що за мільйони років вода в Світовому океані ставала все більш солоною.

У воді Світового океану розчинено всі відомі на Землі речовини, але в різній кількості. В ній виявлено алюміній, мідь, срібло і навіть золото. Проте їх кількість мізерна. Найбільше ж у морській воді розчинено добре відомої всім кухонної солі. Вона й надає їй солоного смаку. А гіркуватий присмак забезпечують розчинені солі магнію. Через великий вміст солей пити таку воду неможливо. Тому моряки, що вирушають на кораблях у плавання, беруть з собою запас прісної води.

Солоність вод Світового океану не скрізь однакова. Вона залежить від випаровування води з поверхні океану і надходження в нього прісної води річок та з атмосферними опадами. Тому солоність води змінюється від екватора до полюсів. У тропічних широтах солоність води найбільша – 38 ‰, тому що опадів там мало, а випаровування велике. При випаровуванні води сіль у морі залишається. В екваторіальних широтах солоність нижча (34 ‰) – там рясні опади. В полярних районах солоність знижується до 32 ‰. Опадів там випадає небагато, але і випаровування невелике. Солоність зменшується і внаслідок танення льоду.

Найбільшу солоність має Червоне море (42 ‰), яке розташоване в тропічних широтах і в яке не впадає жодна річка. Якби в Червоне море не надходила вода через протоку з Індійського океану, воно висохло б. У Чорному морі, завдяки притоку річкових вод, солоність становить 18 ‰. Азовське море є малосолоним – 12–14 ‰. Найменш солона водойма – Балтійське море (4 ‰).

Запитання і завдання

1. Як змінюється температура поверхневих вод Світового океану від екватора до полюсів?

2. Чому температура води знижується з глибиною?

3. Чому температура замерзання морської води нижча 0⁰ С?

4. Визначте за картою, де проходить межа плавучих льодів?

5. Що називається солоністю води? Що значить: солоність 14 ‰?

6. Що зменшує солоність води в океані? А що збільшує солоність?

7. Обчисліть, скільки кілограмів різних речовин можна отримати з 1 т чорноморської води, якщо її солоність 18 ‰.

Читайте також:

1. Зсуви, руйнування берегів, перезволоження
2. Мал. Дослідження Антарктиди
3. Мал. Індійський океан біля берегів Південної Африки
4. Мал. Старовина географічна карта, де замість Антарктиди і Австралії зображено фантастичний Південний материк. Карта Меркатора

Переглядів: 788