• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Неспецифічна профілактика СНІДу.

В умовах відсутності спеціальних засобів профілактики і лікуван­ня дуже важливе значення мають заходи неспецифічної профілактики СНІДу, такі як:

- санітарно-освітня робота, в процесі якої слід інформувати на­селення про шляхи і фактори поширення інфекції, основні ознаки
хвороби, підвищення грамотності населення щодо небезпеки СНІДу;

- пропаганда здорового способу життя серед різних верств насе­лення;

- інформування населення щодо небезпеки випадкових статевих
стосунків, що має базуватися на знаннях про шляхи поширення вірусу;

- наполеглива боротьба з проституцією і наркоманією;

- обов'язкове використання презервативів при випадкових стате­вих контактах, хоча це не забезпечує цілковитого захисту від вірусної
інфекції;

- обстеження осіб групи ризику: наркоманів, повій, гомосек­суалістів і бісексуалів, хворих на гемофілію, інші хвороби крові та ве­неричні захворювання;

- своєчасне виявлення інфікованих осіб серед різних верств насе­лення (донори; вагітні; особи, що готуються до операції, перебувають
на стаціонарному лікуванні; медичні працівники; персонал дитячих за­кладів та інші);

- використання одноразового медичного інструментарію, суворе
дотримання умов стерилізації медичних інструментів багаторазового
використання;

- обов'язкове тестування всіх донорів крові, плазми, сперми, орга­нів і тканин;

- запобігання вагітності інфікованих жінок і народженню ВІЛ-інфікованих дітей;

- забезпечення в перші 1,5 року життя обов'язкового повною об­
стеження дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками;

- дотримання правил особистої гігієни, а саме: користування інди­відуальними лезами для гоління, зубними щітками, манікюрним при­ладдям, що можуть бути забруднені кров'ю або іншими виділеннями
інфікованих;

- обов'язкова дезінфекція інструментарію в перукарнях і косме­тичних кабінетах, а також використання одноразових стерильних ін­струментів;

- правильне статеве виховання дітей і підлітків, пропаганда без­печної статевої поведінки, особливо серед безпритульних дітей, учнів
спецшкіл та інтернатів;

- обов'язкове обстеження іноземців, особливо тих, що прибули з
країн епідемічних щодо СНІДу, та осіб, що повернулися з тривалих
відряджень з-за кордону;

- організація і поширення діяльності «кабінетів довіри» - своєрід­них структурних підрозділів закладів охорони здоров'я, які надають
консультацію і обстеження на ВІЛ за умов анонімності або конфіден­ційності;

- неухильне виконання норм законодавства, особливо Закону Ук­раїни «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту

та соціальний захист населення», де встановлена юридична відпо­відальність громадян і організацій за попередження розповсюдження цієї хвороби.

У разі виникнення невідкладного стану при захворюваннях, отру­єннях, травмах та нещасних випадках та наданні першої медичної до­помоги при різних видах кровотеч (легеневих, кишково-шлункових, носових, ротових, маткових, травматичних, відкритих пораненнях, пе­реломах) необхідно дотримуватися суворих гігієнічних вимог:

- користуватися латексними або вініловими рукавичками;

- якщо їх немає - слідкувати за збереженням цілісності шкіри;

- ушкодження шкіри потребують негайної обробки дезінфікуючим
розчином з подальшим накладанням пластиру або пов'язки, можна ре­тельно помити милом з теплою водою, а якщо вода недоступна - про­
терти серветкою з антисептичним розчином;

- кров на підлозі та інших місцях повинна бути оброблена хлор­
ним вапном.

1.2.3. Протиепідемічний режим у дитячих

колективах, де перебувають ВІЛ-інфіковані діти

Поширення ВІЛ-інфекції від хворих дітей пов'язане насам­перед з інфікуванням через кров чи інші біологічні рідини, забрудне­ні кров'ю. З метою попередження зараження персоналу, а також при спільному перебуванні ВІЛ-інфікованих та неінфікованих ВІЛ дітей слід виконувати звичайні вимоги до роботи з біологічними рідинами відповідно до Наказу МОЗ СРСР «Про заходи щодо зменшення захво­рюваності вірусними гепатитами в країні». Медичні кабінети дитячих колективів повинні бути забезпечені одноразовим інструментарієм (шприцами, голками, скарифікаторами) у достатній кількості.

ВІЛ-інфіковані діти відрізняються вразливістю до опортуністич­них інфекцій, зараження якими може відбутися через їжу, воду, навко­лишнє середовище, від домашніх тварин або хворих людей.

Відповідно до встановлених санітарних норм:

1. У дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах всіх ти­пів заборонено приготування сиру, простокваші-самоквасу, млинців із м'ясом, макаронів по-флотськи, кремів, напоїв, морсів, фаршмаків, виробів у фритюрі, холодцю, паштетів. Категорично забороняється вживання грибів, пастеризованого, фляжного, бочкового молока без

кип'ятіння, сметани без термічної обробки, яєць і м'яса водоплаваючої птиці, курячих яєць у сирому вигляді, м'яса, яке не пройшло ветери­нарного огляду, консервованих продуктів домашнього приготування.

2. Асортимент продукції молочної кухні підлягає погодженню з те­риторіальною установою санітарно-епідеміологічної служби.

3. Сире м'ясо, риба, молочні продукти, овочі при збереженні не
повинні контактувати між собою. Для їхньої обробки необхідно вико­ристовувати окремі промарковані дошки, ножі, посуд. Руки і кухонний
посуд та обладнання після контакту із сирими продуктами потрібно ре­тельно мити.

4. Вода, яку вживає дитина, повинна бути прокип'яченою.

5. Сирі овочі та фрукти потрібно ретельно мити перед уживанням
та приготуванням страв із них; у період вираженої імуносупресії краще
вживати тільки термічно оброблені овочі та фрукти.

6. Потрібно уникати купання у водоймах, тому що зараження та­кої дитини будь-якою хворобою може відбутися внаслідок випадкового
ковтка води. ВІЛ-інфікованим дітям треба уникати прямих сонячних
променів і контактів із піском та ґрунтом, тобто вони повинні носити
одяг та взуття в теплу пору року і в місцях з високою сонячною радіа­цією. Прогулянки проводити в затінених місцях.

Читайте також:

1. АНАЛІЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ТА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
2. Аналіз і профілактика травматизму, профзахворюваності на виробництві.
3. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності в галузі
4. Антенатальна профілактика стоматологічних захворювань
5. Віктимологічна профілактика окремих видів злочинів
6. Гасіння та профілактика пожеж на об’єктах галузі.
7. ГОСТРА АНАЕРОБНА ІНФЕКЦІЯ. ПРОФІЛАКТИКА ГАЗОВОЇ ГАНГРЕНИ, ПРАВЦЯ.
8. Дитячі інфекційні хвороби та їх профілактика
9. ДІАГНОСТИКА СТАНУ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ ДІТЕЙ. ПРОФІЛАКТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ І МОРФОЛОГІЧНИХ АНОМАЛІЙ
10. Засоби для інгаляційного наркозу (ефір, фторотан, діазоту оксид, енфлуран, ізофлуран). Порівняльна характеристика. Ускладнення до і після наркозу, їх профілактика.
11. ІМУНОПРОФІЛАКТИКА.
12. Контроль та профілактика стану повітряного середовища на виробництві

Переглядів: 467