• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Чорнобильська катастрофа та її наслідки

Величезної шкоди населенню та народному господарству України завдала Чорнобильська катастрофа — найбільша у світі техногенна ядер­на катастрофа. Особливо постраждали території Поліського регіону.

Унаслідок чорнобильського вибуху в Україні було радіаційно за­бруднено більше ніж 2300 населених пунктів, розташованих на тери­торії 12 областей. Чорнобильська катастрофа порушила нормальну життєдіяльність і виробництво в багатьох регіонах України, Білорусі і Росії, призвела до зниження виробництва електроенергії для потреб економіки. Істотні збитки було завдано сільськогосподарським і про­мисловим об'єктам, постраждали лісові масиви і водне господарство. Але ніякими фінансовими розрахунками не виміряти людське горе, пов'язане зі смертю чи втратою здоров'я ліквідаторів аварії, із хворо­бами дітей, зі страхом згубних, наслідків катастрофи.

У 1986 р. було евакуйовано майже 116 тис. чоловік, унаслідок чого виникла проблема додаткового будівництва житла для пересе­ленців. У 1986-1987 роках для них було збудовано близько 15 тис.

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

квартир, гуртожитків для більш ніж тисячі чоловік, 23 тис. споруд, приблизно 800 установ соціальної та культурної сфери. Замість відсе­леного міста Прип'ять для персоналу Чорнобильської АЕС побудова­но нове місто Славутич.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС тільки в Рівненській об­ласті забруднено радіонуклідами території Березнівського, Володими-рецького, Дубровицького. Зарічненського, Рокитнівського і Сарненсь-кого районів загальною площею 1,2 млн. га, в тому числі 290 тис. га сільськогосподарських угідь, 500 тис. га лісових масивів. Спостере­женнями встановлено надзвичайно високе надходження радіаційних елементів в організм людини через харчові продукти (м'ясо, молоко), особливо продукти лісу (ягоди, гриби). На інтенсивність розповсюд­ження радіонуклідів в системі «грунт-рослина» великою мірою впли­вають властивості грунту. Сприяють таким процесам найбільш поши­рені в поліських районах бідні на поживні речовини кислі дерново-підзолисті та торфові ґрунти. На таких ґрунтах міграційна здатність основних радіонуклідів значно вища, ніж на ґрунтах більш важкого механічного складу.

Загальна сума прямих збитків унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1989 роках становила близько 12,6 млрд. доларів США. Втрати матеріально-майнових комплексів і окремих об'єктів економі­ки в зоні відчуження на території України — 1,4 млрд. доларів США. Сумарні прямі втрати матеріальних об'єктів та об'єктів за межами зони відчуження становлять 0,8 млрд. доларів США. Аналіз непрямих збит­ків показав, що втрати від невикористання сільськогосподарських, вод­них і лісових ресурсів, вартість недоотриманої електроенергії, збитки від мораторію на введення в дію нових потужностей на об'єктах атом­ної енергетики становили сумарно понад 160 млрд. доларів США.

Держави і народи, котрі пережили чорнобильське лихо, зустріли­ся з безпрецедентним комплексом соціальних, технологічних, інфор­маційних і правових проблем.

В Україні створена нормативно-правова база, що регулює весь комплекс післячорнобильських проблем. Верховна рада України при­йняла і ратифікувала велику кількість законів, постанов, резолюцій і

Розділ З ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА

угод, спрямованих на розв'язання найскладніших проблем мінімізації наслідків катастрофи і недопущення подібних аварій у майбутньому. До проблем ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи привер­нута увага усього світового співтовариства Організацією об'єднаних націй та її спеціалізованим агентством МАГАТЕ вжито заходів для з'ясування реальних масштабів катастрофи, розробки заходів щодо бо­ротьби з наслідками аварії, для посилення безпеки діючих реакторів. Україна особливу увагу приділяє співробітництву з країнами, що най­більше постраждали від катастрофи — Республікою Білорусь і Росій­ською Федерацією.

Органами державної влади та населенням багато зроблено, щоб звести до мінімуму наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС. Пря­мі витрати України на пом'якшення наслідків Чорнобильської катаст­рофи за період 1986-1991 років склали близько 6 млрд. доларів США, а з 1992 по 2005 роки витрати становили понад 7 млрд. доларів США. Допомога потерпілим областям була зосереджена на заходах з віднов­лення життєдіяльності уражених радіацією регіонів, проведення дезак­тивації, соціальної підтримки населення, яке залишилося проживати в забруднених областях, організації медичного обслуговування.

Керівники та спеціалісти володіють інформацією стосовно радіое­кологічного стану землі, рівня її забруднення, достатньо точно прогно­зують накопичення радіоактивного цезію рослинами та перехід його у тваринницьку продукцію. Введені в дію більш жорсткі норми оцінки рівня радіаційного забруднення продукції; проводяться регулярні об­стеження людей, особливо дітей на вміст радіонуклідів в організмі, впроваджуються оздоровчі заходи, спрямовані на покращення загаль­ного радіаційного стану, зменшення надходження радіонуклідів до ор­ганізму людей.

Залишається актуальним визначення ризиків для здоров'я людей, вивчення впливу радіоактивного забруднення на навколишнє середо­вище, прогнозування стратегічних напрямів вирішення проблем роз­повсюдження радіонуклідів у воді, повітрі, грунті, вивчення можливих наслідків цих явищ для конкретних груп населення які піддаються ри-^ИкУ, враховуючи їх спосіб життя.

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Для поліпшення якості життя громадян, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи, вважається за необхідне:

• удосконалити загальнодержавні підходи до відновлення економі­ки і соціальної інфраструктури на радіоактивно забруднених тери­торіях і в місцях компактного населення із створенням умов для залучення інвестицій;

• покращити якість медичної допомоги, доступної для малозабезпе­ченого населення, сприяти широкій реформі охорони здоров'я;

• забезпечити проведення науково обгрунтованих системних контр­заходів, спрямованих на зниження доз внутрішнього і зовнішньо­го опромінення населення;

• підвищити рівень обізнаності населення щодо більш безпечною способу життя в умовах радіоактивного забруднення;

• забезпечити в повному обсязі фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалого населення, переселенням громадян в інші регіони, забезпечення житлом інвалідів і ліквідаторів, оздоровлен­ня дітей;

• залучити до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи між­народну спільноту, фінансові ресурси інших держав, в першу чер­гу Білорусії та Російської Федерації.

Читайте також:

1. F) Наслідки демографічного вибуху.
2. Адміністративний арешт активів та його наслідки
3. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
4. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
5. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
6. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
7. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
8. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
9. Безробіття, його види і наслідки.
10. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
11. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
12. Берестейська унія та її наслідки для українців

Переглядів: 859