• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Віктимологічні аспекти пияцтва, наркоманії та поширення СНІДу

Розглянемо вид «фонових» явищ, що пов'язаний з надмірним вживанням алкогольних напоїв.

Алкоголь відомий людям із давнини. Про його походження іс­нує багато вовкуватих і трагічних легенд.

Пияцтво - це систематичне, надмірне споживання спиртних напоїв, що знижує рівень соціальної активності особи, негативно позначається на здоров'ї людини, яка споживає алкоголь. Пияцтво передує алкоголізму. У середньому кожний шостий п'яниця з до­рослих осіб стає алкоголіком.

Алкоголізм - важке захворювання, яке спричиняється система­тичним і тривалим зловживанням спиртними напоями, характери­зується фізичною потребою, потягом до алкоголю, залежністю від нього.

Велика медична енциклопедія визначає алкоголізм як «сукуп­ність патологічних змін, що виникають в організмі під впливом тривалого, непомірного вжитку алкоголю».

Алкоголізм посідає третє місце у світі за смертністю, після сер­цево-судинних захворювань і злоякісних новоутворень. Проте, якщо враховувати, що багато з цих захворювань нерідко зумовле­но зловживанням спиртним, то без перебільшення можна сказати: алкоголізм - це перший ворог для людини.

Пияцтво є причиною багатьох злочинів. Узагальнений аналіз судової практики свідчить: алкогольне сп'яніння є причиною вчи­нення таких небезпечних злочинів, як: тілесні ушкодження, зґвалту­вання, вбивства. Так, під впливом алкоголю вчинюється приблиз­но 2/3 навмисних тяжких злочинів проти особи (так, у 2004 році убивств - 43,2%, зґвалтувань - 44,3%, нанесення тяжких умисних ушкоджень - 35%; третина - хуліганські прояви.

У дев'яти випадках із десяти хуліганство вчинюється особами напідпитку¹.

Зв'язок пияцтва зі злочинністю переконливо відтворив О. К. Толс-той у притчі «Богатир»: «...Слідом за горілкою відбуваються свар­ки, злочини, хвороби, голод. Алкоголік здатний за чаркою горілки віддати останню сорочку.²

Письменник Джек Лондон образно пов'язав пияцтво зі злочин­ністю, що згодом призводить до загибелі людини: «Початок шляху -рюмка, середина - компанія, що вживає алкогольні напої, легка п'ян­ка, пара чарок за обідом. Кінець - за ґратами за вбивство, у психіа­тричній лікарні або у могилі від випадкової легкої хвороби»³.

Див.: Кононенко В. И„ Маляренко В. И. Пьянство и прєступность.- К.: І Іолитиздат Украиньї, 1988,-С. ІЗ.

* Толстоїі О. К. Собр. соч,- М., 1969,- Т. 1.- С. 229. ¹ Воронуов В. В. Симфония разума.- М., 1977.- С. 501.

Цікавим є підхід до розкриття зв'язку між пияцтвом і злочинні­стю у С. С. Остроумова, який підкреслював, що пияцтво та алко­голізм є умовою, що розв'язує, подібно каталізатору, егоїстичні, антигромадські погляди, тобто причину злочину. Систематичне пияцтво та алкоголізм призводять, як правило, до деградації люд­ської особистості, втрати елементарних принципів моралі, до появи у свідомості антисуспільних поглядів¹.

Віктимологія пияцтва та алкоголізму полягає в тому, що пияки та алкоголіки належать до групи осіб із підвищеним ступенем вік-тимності і є потенційними жертвами, які своїм нікчемним вигля­дом провокують до вчинення злочинів інших осіб і, насамперед, проти себе. Зазвичай вони стають об'єктами таких злочинних ді­янь, як: пограбування, розбійні напади, зґвалтування, хуліганські дії тощо. Неспроможність останніх через свій безпорадний стан (алкогольне сп'яніння), в якому вони перебувають майже постій­но, чинити адекватний опір іншим антисуспільним елементам, призводить до їх перетворення на «потенційні жертви» і легку здобич для злочинців.

Людина в стані алкогольного сп'яніння, тобто з ослабленою галь­муючою діяльністю кори головного мозку, часто стає образливою та конфліктною, легковажною, цинічною, зухвалою, егоїстичною і не стримує себе в діях (провокує конфлікт або створює конфлікт­ну ситуацію).

Тому профілактичні засоби у цьому плані є основним напрямом у діяльності як держави, так й її органів. Звичайно, тільки силами правоохоронних органів цю проблему вирішити неможливо, адже вона є справою всього суспільства. Комплексність і об'єднання зусиль різних державних органів і громадських установ може значно вплинути на вирішення існуючої проблеми. Велику роль у цьому відіграють медичні працівники з різних фахових спеціалі­зацій (психологи, психотерапевти, наркологи та ін.).

Наступним «фоновим» явищем, яке істотно впливає на стан злочинності в державі, є наркоманія. Вживання наркотиків при-

¹ Див.: Остроумов С. С. Некоторые вопросы методики проведення рабо-ты по изучению и предупреждению правонарушений ереди несовершенно-летних // Изучение и предупреждение правонарушений ереди несовершен-нолетних.- М., 1970.- С. 19; Лекарь А. Г. Профилактика преступлений.- М., 1972.- С. 27; Кршптология.- М., 1976.- С. 314.

зводить до тяжкої, майже невиліковної хвороби, що зветься нар­команією.

Наркоманія є хворобливим потягом до наркотиків та похідних із них речовин. Поруч з наркотиками за останні десятиліття серед частини людства все більше поширюється вживання психотропних та сильнодіючих речовин. Хворобливий потяг до таких препаратів називається токсикоманією.

Сенс вживання наркотиків і сильнодіючих засобів полягає в то­му, що всі вони викликають ейфорію (збудження центральної нер­вової системи, яке впливає на мозковий «центр радощів»), що на певні години (або хвилини) змінює уявлення людини, наділяє особ­ливими почуттями, аж до галюцинацій.

Після цього настає стан прострації (наркотичного сну), далі збудження різко змінюється пригніченням центральної нервової системи (так званий синдром абстиненції). Цей синдром призво­дить до дуже хворобливого психічного й фізичного стану особи. За незначний проміжок часу немедичного вживання наркотиків (навіть кількох тижнів) особа стає хворою на наркоманію (токси­команію).

Отже, створюється замкнуте коло: організм хворої людини Ін­тенсивно руйнується і водночас вже не може існувати без нових доз наркотиків.

Небезпека проявів наркоманії (токсикоманії") полягає в тому, що вона дуже швидко і безповоротно руйнує фізичне і моральне здо­ров'я людини. Смерть здебільшого настає через кілька років (інко­ли - місяців) інтенсивного вживання засобів, але їй передує повна деградація особи (відмова від соціально корисної праці, психічна нестійкість, порушення у статевій сфері, втрата пам'яті, тероризу­вання рідних і знайомих тощо).

Крім того, існує тісний нерозривний зв'язок між наркоманією і злочинністю, адже наркоманія - одна з найтяжчих складових фо­нових явищ.

Взаємозалежність наркоманії і злочинності включає в себе:

1) злочини, вчинені під безпосереднім впливом наркотиків (пси­хотропних речовин) на організм: убивства, тілесні ушкодження, хуліганство (щорічно їх вчинюється багато тисяч);

2) вчинення наркоманами злочинів з метою заволодіння наркоти­ками і грошима або речами для їх придбання (адже ціна на різні види наркотиків така, що чесно заробити гроші на їх придбання важко);

3) протиправні дії, пов'язані з виготовленням та збутом нарко­тиків, найнебезпечніші з яких належать до так званого наркобізне-су і мають ознаки організованої злочинності.

Немедичне вживання наркотиків призводить до численних са­могубств, побутового і виробничого травматизму, до смерті від надмірності вживаних засобів. Практично всі наркомани, які вживають опіати, хворі на гепатит, значна кількість - на СНІД і сифіліс.

Віктимологія наркоманії полягає в тому, що особи, які вжива-ють наркотики, завдають безпосередньої шкоди^ насамперед, вла­сному здоров'ю. Крім того, зловживання наркотиками руйнує структуру сім'ї і суспільства. Суспільство несе великі витрати у зв'язку з необхідністю лікування і реабілітації наркоманів.

Наркоманія останнім часом охоплює все ширші кола населення України і стає загрозою розвитку та добробуту нації, спустошує фізичний, інтелектуальний, духовний і моральний потенціал дер­жави. Навіть незначне вживання наркотику - прямий шлях до пе­ретворення здорової людини На безвільну істоту.

Тривале вживання наркотиків неминуче призводить до перед­часного старіння, духовного падіння людини, провалів у пам'яті, послаблення інтелекту і притуплення почуттів, паралічу волі.

Останнім часом спостерігається зростання наркотизації свідо­мості, насамперед, неповнолітніх. Наркотики стають доступними і молодь має більше можливостей спробувати їх.

Наркотики спричиняють також погіршення криміногенної си­туації в країні, утворюючи порочне коло «наркотики - злочин». У 2004 році було виявлено 65 740 злочинів, пов'язаних із незакон­ним обігом наркотиків, з яких 15 932 вчинено безпосередньо нар­команами у стані наркотичного сп'яніння, 49 убивств, 516 - роз бійних нападів та грабежів, 4406 - крадіжок державного та осо­бистого майна. Викликає занепокоєння той факт, що з усіх осіб, які вчинили зазначені злочини, майже половину (44,9%) станов­лять молоді люди віком до 30 років.

У структурі злочинів, що вчинені наркоманами у Стані наркотич­ного збудження (ейфорії), переважають крадіжки державного та особистого майна і грабежі¹.

¹ Див.: Статистичні дані Департаменту інформаційних технологій МВС України за 2004 рік.

Наркомани, як і алкоголіки, є потенційними жертвами злочин­них посягань і у стані наркотичного сп'яніння не можуть належ­ним чином оцінювати ситуацію, що склалася, і тому стають її за­ручниками.

Жертви наркоманії, не усвідомлюючи результатів своєї поведін­ки, не завжди вживають необхідних заходів застереження, а саме: не дбають про стерильність медичного інструменту при внутріш­ньовенному введенні наркотиків і створюють умови, які сприяють їх зараженню на ВІЛ-інфекцію.

Як зазначено вище, наркомани, які вживають наркотики ін'єк­ційно, частіше за інших можуть захворіти на СНІД, який є також «фоновим» явищем злочинності.

Зв'язок СНІДу зі злочинністю чітко простежується у так званих групах підвищеного ризику. До першої групи належать гомосексу­алісти - 78%, до другої - проститутки, до третьої - наркомани, які вживають наркотики внутрівенно, до четвертої - бомжі, жебраки, а також особи, які ведуть паразитичний спосіб життя,- 7%. А тому СНІД - проблема не лише медична, а й соціально-економічна і мо­рально-психологічна.

Віктимологія СНІДу, як і наркоманії, полягає в тому, що загост­рення конфліктів між близькими людьми та іншими особами мо­жуть призвести як до вчинення злочину, так і до самогубства.

Постійне побоювання, що внаслідок розголошення таємниці хво­роби буде втрачена повага з боку оточуючих до осіб, хворих на СНІД, пригнічує останніх, і на фоні наявних у них психічних хвороб і соматичних станів виникає внутрішня напруженість, яка поглиблю­ється гострим дефіцитом можливостей для виходу зі становища, що склалося. Така ситуація призводить до самогубства або його спроби.

Жертва СНІДу може відрізнятися від інших осіб підвищеною до­вірливістю, розумовою відсталістю, природною фізичною слабкіс­тю або своїм безпорадним станом, викликаним вживанням наркоти­ків, що дозволяє сказати про так звану уявну (стимулюючу) жертву.

До ситуації необережного характеру належить інфікування СНІДом немовлят, яке має місце в низці медичних установ держа­ви, медичного персоналу, який обслуговує вірусоносіїв в лікарнях та поліклініках.

До ситуацій нейтрального характеру можна віднести випадки пересадки органів та тканин при захворюваннях, що не піддаються традиційним методам лікування.

У низці випадків в особи, яка захворіла на СНІД, формується мотив помсти, що супроводжується конфліктами з іншими людь­ми та суспільством загалом. Особа вважає себе відштовхнутою від суспільства, а воно часто відвертається від неї, що призводить до так званого СНІД-тероризму¹.

Останніми роками в країні досить успішно використовуються превентивні заходи з метою попередження громадян стати жертвою злочину. Велике значення набувають загальносоціальні і спеціальні заходи, спрямовані на недопущення розповсюдження ВІЛ/СНІДу, ресоціалізацію осіб, які вживають наркотичні засоби, займаються про­ституцією та ведуть інший антисуспільний спосіб життя, а також на підвищення рівня загальної культури і поліпшення побуту громадян.

Американські лікарі із Нью-Иоркського центру дезінтоксикації вважають, що на формування особи наркомана впливають такі об­ставини: 1) ринок, що вільно постачає наркотики; 2) середовище, що сприяє або допускає вживання наркотиків; 3) певний індивіду­альний нахил особи до вади.

До основних чинників поширення наркотиків в Україні можна віднести як загального плану (економічні, політичні, соціальні, ідеологічні, культурні, духовні), так і конкретного змісту (недоліки у вихованні, відсутність батьківського контролю, відсутність пев­ного виду занять, зняття стресового стану, культ психології групи, необхідність у самоствердженні та самореалізації тощо) . Звісно, зазначений перелік далеко не є вичерпним.

Глибоке знання причин та умов наркоманії необхідно для про­ведення ефективної боротьби з нею, визначення пріоритетів та розробки дійових заходів щодо її запобігання.

Читайте також:

1. Антропічні аспекти
2. Антропічні аспекти
3. Антропічні аспекти. Забруднення та самоочищення геосистем
4. АРХІВОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
5. Аспекти вибору системи складування
6. Аспекти надання невідкладної допомоги
7. Аспекти незалежності аудиторської професії
8. Аспекти незалежності аудиторської професії.
9. Аспекти організаційного порядку
10. Аспекти роботи над зв'язним мовленням
11. Аспекти фізичного виховання, його засоби в українській етнопедагогіиі
12. Варни і касти, їх роль у розвитку культури. Поширення буддизму та джайнізму.

Переглядів: 836