Описова дієвідміна пасивного стану

(Coniugatio periphrastĭca passīva)

Ґерундив у предикативній функції виступає частиною складено-го присудка та виражає повинність, необхідність. Він виступає як прикладка до додатка після таких дієслів: do – даю,trado – передаю, habeo – маю, relinquo – залишаю, curo – турбуюсь, suscipio – беру на себе. У такій функції ґерундив перекладається інфінітивом або віддієслівним іменником із прийменниками на, для:

1. Popŭlus Romānus Crasso bellum gerendum dedit. – Римський народ доручив Крассу вести війну.

2. Caesar obsĭdes Aeduis custodiendos tradit. – Цезар доручає едуйцям охороняти заручників.

Ґерундив поєднується з формами дієслова sum, fui, esse в усіх часах і способах та утворює описову дієвідміну пасивного стану (сoniugatio periphrastĭca passīva):

Praesens: laudandus, a, um sum – я повинен бути хваленим

Imperfectum: laudandus, a, um eram – я повинен був бути похва-леним

Perfectum: laudandus, a, um fui – я повинен був бути похваленим

Plusquamperfectum: laudandus, a, um fuĕram – я повинен був бу-ти похваленим

Futurum I: laudandus, a, um ero – я повинен буду бути похвале-ним

Futurum II: laudandus, a, um fuĕro – я повинен буду бути похва-леним

Coniugatio periphrastĭca passīva виражає повинність, необхідність і перекладається словами „слід”, „треба”, „необхідно” плюс інфінітив основного дієслова:

1. Patria аmanda et defendenda est. – Батьківщину треба любити і захищати.

2. Pacta sunt servanda. – Договорів слід дотримуватись.

3. Quod erat demonstrandum. – Що й треба було доказати.

4. Pax quaerenda erit. – Мир необхідно буде здобувати.

При сoniugatio periphrastĭca passīva іноді вказується діюча осо-ба, яка передається давальним відмінком – datīvus auctōris (даваль-ний відмінок діючої особи). Datīvus auctōrisперекладається назив-ним відмінком:

1. Liber mihi legendus est. – Я повинен читати книжку.

2. Amīci vobis amandi erant. – Ви повинні були любити друзів.

Безособова описова дієвідміна пасивного стану складається із ґе-рундива середнього роду однини і дієслова sum, fui, esse в будь-яко-му часі, узгодженого в особі і числі:

1. Vincendum aut moriendum est. – Слід перемагати або вмерти.

2. Parendum est legĭbus. – Треба підкорятися законам.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дієслівні ознаки ґерундія	\|	Атрибутивна функція ґерундива

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.