Підрядні речення мети вводяться сполучниками ut (uti) – щоб, ne – щоб не. Сполучник, який вводить підрядні речення мети, називається ut (ne) fināle. У підрядних реченнях мети вживається praesens coniunctīvі після головних часів i imperfectum coniunctīvі – після історичних часів.
1. Do, ut des; facio, ut facias. – Я даю, щоб ти дав; я роблю, щоб ти робив.
2. Opĕram dedi, ut te quam primum vidērem. – Я потурбувався, щоб якнайшвидше тебе побачити.
Примiтка.
Замість ut eō (щоби тим, з тією метою) при вищому ступені порівняння прикметників вживається quōз кон’юнктивом за правилом ut(ne) fināle:
Legem brevem esse oportet, quō (ut eō) facilius abimperītis teneātur. – Закон повинен бути коротким, щоб легше запам’ятовувався недосвідченими.