Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Вироблення початкових уявлень про речення і його будову

Початкові уявлення про реченнята його будову учні одержують у період навчання грамоти. Вони засвоюють смислові та формаль­ні ознаки речення: служить для висловлення думки; ви­мовляється з розповідною, питальною чи окличною ін­тонацією; складається із слів, пов'язаних за смислом і граматично; у реченні про когось або про щось розпо­відається, запитується, стверджується або заперечується; на початку речення пишеться велика буква, в кінці ставиться крапка (знак питання або знак оклику). Усі ознаки речення, як і самий термін, діти мають засвоїти практично, в ході виконання різноманітних тренувальних вправ.

Вчителеві слід пам'ятати, що правильні уявлення про речення та його будову сформуються лише тоді, коли учні глибоко усвідомлять кожну його ознаку.

На початковому етапі навчання молодші школярі схиль­ні вважати основними несуттєві ознаки речення. Уявлення про речення вони часто пов'язують з певною кількістю слів, з початком і кінцем рядка, великою буквою, з темою розповіді, тобто з тими ознаками, які їм найчастіше до­водиться спостерігати під час практичних вправлянь. Щоб запобігти цьому, вчитель постійно повинен дбати про урізноманітнення вправ, добирати для аналізу різні ва­ріанти речень. Найкраще добирати невеличкі зв'язні тексти, в яких є речення різні за кількістю слів (від одного до п'яти-шести слів), за метою висловлювання. Учні матимуть можливість зіставляти їх будову, інтонування.

Щоб учні усвідомили будову речення, вони повинні зрозуміти, що речення складається із слів. Однак не всі слова, які входять до складу речення, рівнозначні. Є пов­нозначні й неповнозначні, і роль їх різна. На початковому етапі навчання учні, не маючи достатніх знань, щоб усві­домити роль кожного слова у реченні, нерідко сприймають лише повнозначні слова. Через це учні, записуючи ре­чення самостійно чи під диктовку, або пропускають служ­бові слова (найчастіше це бувають прийменники), або пи­шуть їх разом з повнозначними словами. Однією з причин таких помилок є недостатня робота вчителя над вимовою і написанням службових слів.

Для вироблення правильних умінь вже в період на­вчання грамоти необхідно вчити учнів виразно вимовляти кожне слово (повнозначне і неповнозначне) під час уповіль­неного читання. При цьому слід графічно позначати на дошці склад речення: повнозначні слова — довгою ліні­єю, неповнозначні (так звані маленькі слова) — короткою.

Наприклад: Діти поспішають до школи. — |________________ ________________ ______ ___________ Отже, вся ця робота від­буватиметься в такій послідовності: 1) уповільнене читання речення з чіткою вимовою неповнозначних (службових) слів (при нормальному темпі читання прийменник ніби злива­ється з наступним повнозначним словом); 2) графічне зобра­ження кількості слів у реченні; 3) повторне читання ре­чення у нормальному темпі; 4) порівняння вимови і напи­сання.

Щоб виробити стійкі навички вживання слів у речен­ні, необхідно систематично вчити учнів самостійно бу­дувати речення (за схемами, на основі малюнків, з по­даних слів, за названою темою тощо).

У період навчання грамоти діти поступово привчаються ставити до слів (членів речення) питання і відповідати на них. Без такої попередньої роботи важко буде навчити учнів ставити граматичне питання до членів речення, по­ширювати речення за запитаннями.

Так, читаючи в букварі речення «Багато діти дізна­лися про новий і старий Київ», учитель задає учням кілька запитань: Про кого розповідається в реченні? Що повідом­ляється про дітей? Про що діти дізналися? Про який Київ дізналися діти? Відповідаючи на запитання, що ставить учитель, учні поступово набувають практичних навичок аналізу речення.


Читайте також:

  1. Cкладне речення
  2. Безсполучникове складне речення
  3. БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ І НЕОДНОРІДНИМИ ЧАСТИНАМИ
  4. Будова атомів та хімічний зв’язок між атомами визначають будову сполук, а отже і їх фізичні та хімічні властивості.
  5. Будову амортизатора
  6. Вбудовування об’єктів
  7. Вживання однорідних членів речення.
  8. Вибудовування ДС зв’язків зі споживачами як фактор зростання
  9. Вивчення однорідних членів речення
  10. Виникнення Народного Руху України за перебудову. Роль цієї організації у розвиткові політичних подій в республіці протягом 1989-1991 р.
  11. Вироблення навичок швидкого читання
  12. Вироблення педагогічної техніки.




Переглядів: 793

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Значення знань з синтаксису в початкових класах | Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.