• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основних філософських категорій

Світогляд - це система узагальнених знань про світ у цілому, про місце в ньому людини, про його відношення до миру.

Міфологія - тип світогляду, у якому різні уявлення- про природу, суспільство, людину і її мислення вв'язані в єдину образну картину світу, що сполучає у собі реальність і фантазію, знання й віру, думку й емоції.

Предмет філософії - область духовної діяльності людини, а також усвідомлення цієї діяльності, її змісту, мети, призначення людини у світі.

Філософія - це вчення про людину, її місці у світі. Вона досліджує загальні закономірності природи, суспільства й людського мислення.

Основне питання філософії - питання про відношення людини до світу, свідомості до буття, суб'єктивного до об'єктивного.

Матеріалісти затверджують, що первинним є матерія, а вторинним - свідомість.

Ідеалістипервинним уважають свідомість, вторинним - матерію.

Монізм - філософський принцип, відповідно до якого все існуюче має одне джерело, є єдиним у своїй основі. Розрізняють матеріалістичний і ідеалістичний монізм. Перший єдність миру вбачає у його матеріальності. Другий за основу всього приймає духовне начало (свідомість).

Дуалізм -визнає рівноцінність, незалежність двох першооснов світу - матерії й свідомості.

Сенсуалізм - головну роль у пізнанні відводить почуттям.

Раціоналізм - головну роль у пізнанні відводить відводить розуму.

Ірраціоналізм - відкидає або принижує роль розуму в пізнанні.

Скептицизм - відкидає можливість достовірного знання про світ.

Агностицизм - повністю або частково відкидає можливість пізнаванності миру.

Буття (лат. esse - бути, є, існувати) – це існування чого-небудь взагалі, тобто це все, що існує у світі: всі види матерії з усіма видами ідей, з ними пов'язаними.

Матерія - це об'єктивна реальність, що існує незалежно від свідомості й постає перед нами у вигляді речовини, поля й інших її об'єктивних станів.

Свідомість - специфічно людська, нерозривно пов'язана з мозком, властивість високоорганізованої матерії відбивати матеріальний світ в ідеальних (суб'єктивних) образах.

Суспільне буття - реальний процес життя людей, ті суспільні відносини, які складаються в суспільстві на основі даного способу виробництва й культури.

Суспільнасвідомість - сукупність існуючих у суспільстві ідей, теорій, поглядів, почуттів, настроїв людей, що відбивають буття, умови їхнього життя.

Ідеологія - цілісна система ідей і поглядів, що відбиває умови життя людей, їхнє суспільне буття з позиції певних соціальних сил, а також цілі (програми), спрямовані на зміцнення або розвиток (зміну) існуючих у суспільстві відносин.

Суспільна психологія - система почуттів, емоцій, переконань, установок, у яких відбиваються, у першу чергу, найближчі умови буття людей.

Політична свідомість - сукупність ідей, теорій, поглядів, почуттів, настроїв, що відбивають ставлення до влади соціальних груп, партій, суспільства.

Правосвідомість -сукупність переконань людей щодо правомірності або неправомірності обов'язків, прав і вчинків людей у суспільстві.

Мораль - сукупність поглядів, норм і оцінок поведінки людей у суспільстві з погляду добра, зла, справедливості, несправедливості, честі й безчестя.

Естетична свідомість –система поглядів і почуттів, що відбивають дійсність із погляду прекрасного й потворного, комічного й трагічного.

Мистецтво - форма відбиття дійсності в художніх образах.

Релігія- тип світогляду, в основі якого лежить віра в надприродні сили й поклоніння їм.

Пізнання- сукупність процесів, завдяки яким людина одержує, переробляє й використає інформацію про світ і про саму себе.

Об'єкт пізнання -речі, явища, процеси, на які спрямована пізнавальна діяльність людей.

Суб'єкт пізнання – людина (колектив), що здійснює процес пізнання.

Істина - образ, адекватний відбиваному об'єкту.

Практика -предметна, чуттєво-матеріальна цілеспрямована діяльність людей. Основні форми практики: матеріальне виробництво (праця); перетворення природи й суспільного буття людей; науковий експеримент.

Метод -система принципів, прийомів і вимог, якими керуються в процесі наукового пізнання, а також спосіб відтворення в мисленні досліджуваного об'єкта.

Діалектика - вчення про універсальні зв'язки й загальні закони розвитку природи, суспільства й пізнання.

Закон єдності й боротьби протилежностей свідчить про те, що розвиток являє собою процес виникнення, росту, загострення й вирішення численних протиріч. Внутрішня суперечливість, боротьба протилежностей дає поштовх до розвитку, до наростання протиріч, до зникнення старого й виникненню нового.

Законпереходу кількісних змін у якісні показує, що кількісні зміни, поступово накопичуючись, при досягненні меж міри приводять до якісних змін, що відбуваються у вигляді стрибка.

Законзаперечення заперечення,виражаючи складний, спиралеподібний характер розвитку,показує, що на певному етапі розвитку повторюються на якісно новій основі деякі особливості пройдених етапів.

Природа, у широкому сенсі, - об'єктивна дійсність у всім різноманіття її форм, тобто весь навколишній для людини матеріальний світ. У вузькому розумінні, природа - сукупність природних умов існування й розвитку людини й суспільства (географічне середовище).

Натуралізм у соціології - закономірності функціонування й розвитку суспільства намагається пояснити законами природи. Він виходить із того, що природа й суспільство є єдиними, що немає розходжень у функціонуванні природного й соціального.

Ідеалізм у соціології - сприймає свідомість (абсолютну ідею або комплекс відчуттів) як кінцеву й визначальну причину соціального розвитку.

Матеріалізм у соціології - за основу вважає суспільне буття, реальний процес життя людей, в основі якого лежить певний спосіб виробництва, рівень розвитку культури, спосіб життя, що склався, й відповідний йому менталітет.

Політична система суспільства - сукупність державних і громадських організацій, за допомогою яких здійснюється влада в суспільстві, а також політичні і правові відносини й відповідні їм норми.

Держава - орган керування, захисту економічного й соціального життя.

Людина- поняття, що характеризує живу істоту (homo sapiеns), що проявляє той або інший ступінь розумності.

Індивід -одиничний представник людського роду, без врахування його біологічних особливостей, специфіки реального життя й діяльності.

Індивідуальність – неповторна своєрідність людини.

Особистість –окрема людина з певними рисами характеру, індивідуальними здатностями й схильностями.

Волюнтаризм заперечує об'єктивний характер законів суспільного розвитку, уважає, що розвиток суспільства залежить тільки від волі людей.

Фаталізм уважає, що в людській історії все визначено долею, що людина не здатна впливати на визначений хід подій.

Культура - сукупність цінностей, створених людиною, а також процес людської діяльності й відносини між людьми.

Цивілізація - певний тип соціальної організації суспільства, спрямований на відтворення, збільшення суспільного багатства й регламентацію соціального життя.

Глобальні проблеми - проблеми, які охоплюють увесь світ і являють загрозу існуванню людства.

Соціальний прогрес - безперервний поступальний розвиток суспільства, у якому досягаються якісно нові, більш високі рубежі й рівні його стану.

Зміст

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
3. Амортизація основних засобів
4. Амортизація основних засобів
5. Амортизація основних засобів
6. Амортизація основних засобів і нематеріальних активів.
7. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
8. Амортизація основних засобів.
9. Амортизація основних фондів
10. Амортизація основних фондів
11. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
12. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.

Переглядів: 396