Блювота - умовно-рефлекгорний акт з участю м'язів шлунка діафрагми, передньої черевної стінки, результатом якого є видалення блювотних мас зі шлунка назовні через рот. Блювота викликається різними причинами, які умовно можна поділити на дві групи.
До першої групи (шлункової) відноситься все, що пов'язано з безпосереднім впливом на стінку шлунка.
Друга група - збірна. До неї відносяться такі види блювот: рефлекторна (при подразненні кореня язика, нервових стволів та ін.); умовно-рефлекторна (спогади про неприємні події і т. ін.); токсична (при вагітності, гострому апендициті, опіках, шокові); мозкові (при різних впливах і патологічних станах ЦНС: пошкодження мозкової речовини при травмах, струси головного мозку, набряки мозку та ін.).
Часто блювоті передує нудота.
Перша допомога при блюванні спрямована на профілактику потрапляння в дихальні шляхи блювотних мас. При умові контролю пацієнтом своїх дій йому надають сидячого положення, одягають на нього фартух і ставлять до ніг таз або відро. Голову пацієнта притримують, поклавши йому долоню на лоб. Після блювання дають воду для прополіскування ротової порожнини, умивання. Таз накривають і залишають у прохолодному місці до огляду лікаря. При необхідності (підозра на отруєння) блювотні маси відправляють на аналіз.
Якщо стан пацієнта тяжкий або він непритомний, його фіксують лежачи на боці за допомогою подушок або повертають голову набік, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи. Шию і грудну клітину накривають серветкою або клейонкою, до рота приставляють лоток. По закінченні блювоти ротову порожнину обробляють водою або 2%розчином гідрокарбонату натрію, при необхідності відсмоктують з рота блювотні маси гумовим балоном. Весь час хворий повинен знаходитись під наглядом.
При появі блювотних мас кольору кофейної гущини або рожевої крові (ознаки кровотечі) слід негайно вкласти пацієнта, покласти на верхню частину живота міхур з льодом і викликати лікаря.