Би метаболічний алкалоз буває при зміщенні сичуга, а у моно-гастричних тварин — при блюванні, коли з масами втрачається соляна кислота.
Респіраторний ацидоз розвивається при недостатній вентиляції легень, коли не забезпечується повне виведення вуглекислоти із легень внаслідок підвищеного рівня рСОа в крові. В результаті цього в організмі збільшується вміст Н2СОз. Гіповентиляція легень буває при пневмонії, альвеолярній емфіземі, пневмотораксі, ателектазі легень, ексудативному плевриті, підвищенні внутрішньочеревного тиску при тимпанії рубця, гострому розширенні шлунка та метеоризмі кишечника, при ураженні дихального центру. Даний вид ацидозу супроводжується недостатнім надходженням кисню, що спричиняє гіпоксію, яка зумовлює також метаболічний ацидоз, тобто йде поєднання і респіраторного, й метаболічного ацидозу.
Респіраторний алкалоз характеризується дисбалансом між утворенням СО2 у тканинах і підвищеним виділенням його при гіпер-вентиляції легень. У хворих тварин вміст рСО2 в крові при цьому знижений. Гіпервентиляція легень виникає при безпосередньому впливу на дихальний центр, а також при енцефаліті, менінгіті, інтоксикації аміаком, пухлинах мозку, перегріванні організму, подразненні периферичних рецепторів в аорті і сонній артерії.
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО БІЛКА І БІЛКОВИХ ФРАКЦІЙ
Білки сироватки крові — досить велика група білків, які різняться між собою структурою, фізико-хімічними властивостями, функціями. Загальну кількість їх визначають за допомогою рефрактометра або біуретовим методом, а окремі компоненти — електрофорезом. Залежно від методу розподілу білків можна одержати від 5 до 100 фракцій. Електрофорезом на папері в сироватці крові виявляють 4—5 фракцій: альбуміни, альфа- (інколи альфар і альфа2-), бета- і гамма-глобуліни, а електрофорезом в агаровому, крохмальному і поліакріламідному гелях — значно більше <до ЗО).
Кількість загального білка і співвідношення між окремими фракціями в сироватці крові тварин різних видів коливається у визначених межах (табл. 10).