Моделювання педагогічної ситуації

"Розробка та проведення індивідуальної бесіди

на запропонованутему"

Для виконання цього завдання студентам пропонують ситуацію, що зумовлює необхідність проведення індивідуальної бесіди. Наприклад: "Учитель несподівано зустрічає одного зі своїх учнів на автовокзалі, де той збирає порожні пляшки. Цей учень нерідко пропускає уроки, посилається на те, що хворіє. Батьки хлопця не звертають уваги на його шкільні справи. Вчитель вирішує провести з учнем та його батьками індивідуальну бесіду".

Студентам, що працюють в парах, потрібно розробити та програти бесіду (на вибір — з учнем чи батьками). Той, хто грає роль учителя, розробляє хід бесіди, реалізує безпосередньо взаємодію. Його партнер у процесі спілкування фіксує свої почуття, бар'єри спілкування, що виникають під впливом дій співрозмовника, наявність чи зникнення бажання спілкуватися. Він виокремлює також найбільш вдалі дії, висловлювання "вчителя", що сприяли порозумінню, досягненню ефективного результату.

Під час бесіди студенти прагнуть відпрацювати основні стадії контактної взаємодії.

І. Накопичення узгоджень, подолання бар'єрів, зняття напруження у взаємодії. Слід доповнити умови ситуації, знайти час для проведення бесіди, обдумати дії, що дадуть змогу подолати психологічні бар'єри настороженості, неспокою, надмірного самоконтролю. Можливі прийоми: вибір нейтральної теми для початку бесіди, висловлення

поглядів на стан співрозмовника ("Ви, як я бачу, неспокійні"), уникання спірних питань, ненав'язливе висловлювання своїх припущень щодо поведінки співрозмовника ("Вам, мабуть, це буде цікаво").

Етап вважають успішно подоланим, якщо у співрозмовника з'являються позитивні відповіді на запитання, знижується напруження, слабшає опір.

II. Пошук спільних інтересів, знаходження первинної спільності (перехід від "Я" до "ми"). Студенти розробляють тактику поведінки вчителя з метою створення первинної потреби у спілкуванні на підставі перших ознак вдоволення спілкуванням, вияву позитивних емоцій. Можливі прийоми: виявлення спільної теми, інтерес до захоплень співрозмовника, демонстрація особистісної схожості, стимулювання пошуку нових тем для бесіди. Етап вважається успішно завершеним, якщо вчителю вдалося збудити у партнера зацікавленість, зняти недовіру, вступити в контакт.

III. Прийняття якостей і принципів, пошук опертя в якостях особистості. Студенти проробляють тактику поведінки не лише на підставі інтересів, а й з урахуванням особистісних якостей. Можливі прийоми: дати співрозмовникові змогу вигідно показати себе, підкреслити бажану якість. Підведення підсумків ("Як виявилося, ми з вами солідарні у поглядах на цю проблему"), уникнення негативного напрямку бесіди, подання вчителем зразка саморозкриття, підкріплення своєї відкритості, зацікавлення у подальшій взаємодії, висловлення задоволення процесом спілкування ("Мені дуже цікаво з вами розмовляти"). Результатом цього етапу є відчуття взаєморозуміння, готовності до сприйняття особистості співрозмовника в цілому.

IV. Виявлення якостей, небезпечних для спілкування. На цьому етапі стає можливим розпочати дискусію, продовжувати вивчення особистості партнера в широкому плані, чому сприяє значне зниження напруженості. Студенти повинні розробити тактику поведінки вчителя, яка забезпечувала б подальше взаєморозкриття співрозмовників, у тому числі й висловлення сумнівів, суперечки, дискусії у поглядах, саморозкриття як прикладу усвідомлення своїх недоліків, перебільшення якостей

співрозмовника тощо. Результатом цього етапу є поява у співрозмовника прагнення до відкритого, щирого спілкування.

V. Реалізація індивідуального підходу, стимулювання прагнення до змін. Студенти розробляють тактику впливу на співрозмовника через регулювання своїх якостей. Прийоми: підкреслення спільності ("Зараз ми це вирішимо"), критичні зауваження, але не з метою вияву осуду, повчання, а в ході взаємного обговорення різних особис-тісних виявів, попереджувальні висловлювання ("Я хочу вам щось сказати, але ви не повинні ображатися"), підтримка та стимулювання прагнень до змін. Цей етап завершується формуванням у співрозмовників відчуття "ми", готовності до спільних дій, взаємопоступок.

VI. Ефективне співробітництво, опертя на досягнутий на попередніх етапах контакт. Студенти розробляють тактику поведінки, що спрямована на висловлення спільного прогнозу, спільних планів і рішень. Прийоми: звернення за порадою, пропонування спільного рішення, передбачення того, що може бути. Підсумком цього етапу є формування стану захищеності, узгодження дій і намірів.

Пари можуть програвати свої варіанти бесіди перед групою. Обговорюються: готовність учителя до взаємодії; вміння організувати діалог; довірчий тон бесіди; досягнення позитивних результатів. Робиться висновок стосовно оволодіння деякими студентами методикою контактної взаємодії та технікою оптимізації спілкування.

11. КОНКУРС МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ У ДІАЛОЗІ

Мета:логічне та емоційне завершення роботи з групою з опанування технології педагогічного спілкування у діалозі; аналіз професійної готовності майбутнього вчителя до педагогічної взаємодії; усвідомлення перспектив подальшого розвитку.

Обладнання:тексти з описом ситуацій, плакати з опорними конспектами на тему "Професійне педагогічне спілкування".

Планзаняття

1. Психологічне настроювання на роботу.

2, Виконання вправ на підготовлену комунікацію.

3. Здійснення індивідуальної бесіди як спонтанної взаємодії.

4, Аналіз особистих досягнень студентів, перспектив навчання наподальшому етапі.

Завдання для студентів

1. Підготуватися до демонстрації педагогічної взаємодії в діалозі, тема якого заздалегідь обирається і аналізується студентом у домашній контрольній роботі.

2. Оформити у вигляді плаката опорний конспект однієї з тем блоку занять "Професійно-педагогічне спілкування" для візуалізації теоретичних питань.

3. Підготуватися до організації однієї з вправ на психологічне настроювання аудиторії на заняття (вправи на саморегуляцію фізичного і психічного стану; організацію уваги, уяви; підготовку мовного апарату тощо).

Рекомендована література

Основы педагогического мастерства / Под ред. И. А. Зязюна. — М., 1989. — С. 136—154, 172—191 (для актуалізації опорних знань); 93—99, 126—127, 163—165, 168—170, 203—204 (для психологічної підготовки аудиторії).

ХІД ЗАНЯТТЯ

1„ Психологічне настроювання на роботу

Ця частина заняття об'єднує два види діяльності: а) актуалізацію опорних знань з проблеми професійно-педагогічного спілкування; б) проведення вправ на створення робочого самопочуття на занятті. Перший тур — актуалізація опорних знань на конкурсі — можна провести в різних формах: як бліц-турнір мікрогруп за заздалегідь розробленими питаннями, як захист підготовлених опорних конспектів тощо.

Журі конкурсу (студенти старших курсів, учителі) визначає переможців цього туру за глибиною і логікою педагогічної думки, оригінальністю задуму, вмінням переконливо обстоювати свою позицію. Другий тур психологічного настроювання являє собою виконання всією групою під керівництвом студентів вправ, що допомагають зняти м'язову напругу, зосередити увагу, включити уяву, настроїти мовний апарат на активну діяльність, а весь організм — на умови спілкування.

Журі оцінює роботу кожного за оперативністю встановлення контакту з групою на початку організації вправи; чіткістю інструктажу; здатністю розподіляти увагу при керівництві виконанням вправи; педагогічним тактом при узагальненні результатів виконання,

2„ Виконання вправ на підготовлену комунікацію

До конкурсу кожен студент обирає ситуацію зі шкільного життя, яка, на думку вчителя, потребує індивідуальної розмови, і розробляє орієнтовний зміст бесіди, що стимулювала б учнів до самостійного прийняття рішення та усвідомлення відповідальності за нього.

Теоретичне обгрунтування задуму і технології проведення бесіди студент здійснює у контрольній роботі, яка стає допуском до участі в конкурсі. В ній подано бачення сутності конфлікту, можливих бар'єрів, накреслено шляхи наближення інтересів співрозмовників у спілкуванні; обгрунтовано вибір рольової позиції, стилю спілкування та доцільних прийомів взаємодії.

На цьому, третьому, турі конкурсу кожний студент демонструє фрагмент бесіди, обравши партнером свого колегу або запросивши учня, який дістає стислу інформацію про зміст ситуації.

Аналізуються: глибина педагогічної думки в обгрунтуванні задуму; забезпечення суб'єкт-суб'єктних стосунків у спілкуванні (активізація внутрішніх ресурсів співрозмовника, сприяння його самоактуалізації); дотримання тактики розвиваючої поради (перевага реакцій розуміння над іншими реакціями вчителя); здатність до активного слухання та добору прийомів доцільного впливу.

3. Здійснення індивідуальної бесіди як спонтанної взаємодії

У четвертому турі можуть брати участь усі студенти або лише переможці попередніх турів. Учасники отримують завдання: при мінімальній підготовці, як того потребує ситуація, здійснити індивідуальну бесіду, мета якої — організація взаємодії з різними суб'єктами педа-

гогічного процесу (учнем, батьком, учителем) з метою встановлення контакту та пошуку шляхів спільного розв'язку проблеми.

Приклади ситуацій:

1. У перший місяць вашої роботи класним керівником у шостому класі ви відвідали сім'ю Володі Я. Зразу ж після привітання мама хлопчика в його присутності заявила в розпачі: "Не знаю, що мені з ним робити. Нікого не слухає, уроки вчити не примусиш, тільки б гуляти".

Ваша реакція...

2. На ваші уроки української мови учні часто спізнюються, виправдовуються тим, що їх затримує математик Марія Петрівна (завуч школи), дозволяючи на перерві і після неї дописувати самостійну роботу. Сьогодні через таке спізнення на урок на 10 хвилин ви змушені відкласти написання твору. Ви вирішили поговорити з колегою зразу ж після уроку, щоб розв'язати проблему.

Ви звернулися до завуча так...

3. Директор школи викликає вас як класного керівника з приводу поведінки учня одинадцятого класу, який продає в школі модні речі, що їх привозить його старший брат. Директорові поскаржився один з учителів, заявивши, що Ігор займається цим прямо на уроці — рекламує товар. Директор доручив вам вплинути на учня так, щоб він припинив свою комерційну діяльність у школі.

Ваші дії...

Оцінюється: вміння оперативно встановлювати контакт, враховуючи інтереси співрозмовника і досягаючи почуття "ми"; забезпечення двобічної активності; здатність організувати взаємодію у процесі спільного пошуку розв'язання проблеми; нестандартність прийомів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виконання вправ на поліпшення техніки взаємодії	\|	Аналіз особистих досягнень студентів, перспектив навчання на подальшому етапі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.