Б) еволюція грошей.

Вперше глибокий науковий аналіз процесу виникнення грошей зробив К. Маркс.

Гроші виникли в процесі еволюції форм вартості:

- проста або випадкова форма вартості:

1 вівця = 3 корзини риби

- повна або розгорнута форма власності:

= 40 кг. зерна

1 вівця = 20 м. полотна

= 2 сокири

- загальна форма власності

40 кг. зерна =

20 м. полотна = 1 вівця

2 сокири =

- грошова форма вартості

40 кг. зерна =

20 м. полотна = 2 гр. золота

2 сокири =

Гроші – це особливий товар, який використовується для придбання всіх інших товарів, служать загальним еквівалентом.

Вартість товару створюється у виробництві а проявляється праця тільки через мінову вартість. Із розвитком товарних відносин розвивались і форми вартості. Облік товарів, що зародився у первісному суспільстві довгий час був випадковим.

Із 1 великим суспільним поділом праці, коли виділилися скотарські племена, з’явилась потреба у регулярному обміні одного товару та інший.

Ця найелементарніша форма вартості – це проста, (одинична, випадкова) яка виростала вартість одного товару до іншого (проста форма). У сокиру вкладено скільки праці, скільки у 1 вівці. І сокира – виражає свою вартість у другому товарі – 2 списки, І^ийтовар(сокира) грає активну роль і знаходиться у відносній формі вартості.

Другий товар (списи) виконує пасивну роль і знаходиться у еквівалентний формі вартості і виступає у ролі мірила вартості 1^ого товару (сокири), є його еквівалентом. Із другим поділом праці, коли відокремлюється ремесло обмін стає частішим, ремісники мусять продавати свої товари. Наступає складна розгорнута форма вартості, де роль еквівалента виконує ряд товарів по черзі (складна форма).

Але товарне виробництво обмін розвивається дальше, суспільний поділ праці поглиблюється, з’являється купецтво розвинута торгівля і і стихійно ніхто не домовляючись у кожному районі, в кожному районі, в кожного народу з’являється найпопулярніший товар і стає еквівалентом.

Розгорнута форма вартості перетворюється у загальну і кожен власник обмінює свій товар на товар, що стає еквівалентом.

У стародавній Русі таким еквівалентом стають хутра (гроші на 3 купи).

У Києві – сіль,

Монголії – чай,

Індія – тварини,

Африка – ракушки.

І ніхто ні з ким недоговорюються. Так було, поки не встановився міжнародний ринок. Коли обмін вийшов за межі місцевого ринку, виникла необхідність закріпити ці функції за одним товаром, який і став грошами, спочатку металевими, а потім срібло, золото. Чому золото? (Метал однорідний, діли мий, сохраняємий, благородний, нержавіючий, а купицю – розріжеш цінність втрачена. А головне золото має високу вартість, бо у малій кількості золота затрачено високу вартість, бо у малій кількості золота затрачено багато праці). Отже форми вартості:

1) проста ( одинична, випадкова) І поділ праці відокремило скотарство,

2) складна(розгорнута) ІІ поділ виділилось ремесло,

3) загальна – дальший розвиток товарного виробництва,

4) грошова– формування світового ринку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
А) Грошовий обіг. Закони.	\|	В) Сучасні грошові системи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.