Основною особливістю англійського речення є його твердий порядок слів. Це зумовлено тим, що на відміну від української (синтетичної) мови, англійська мова має аналітичний характер.
Якщо в українському реченні “Студент читає книги” можна робити перестановки членів речення, не зашкоджуючи його змістові (Книгу студент читає, Читає книгу студент та ін.), то англійське речення A student reads books не допускає перестановок. Чим це викликано? В українській мові наявність словотворчих суфіксів дозволяє робити такі перестановки, а в англійській мові ці можливості “компенсуються” твердим порядком слів: підмет – присудок, додаток перебувають у строгій послідовності, складаючи ядро речення. Обставина переважно стоїть до чи після ядра. Щодо означення, то воно не має постійного місця у реченні: стоїть поруч з тим членом речення, яке означується.
Речення складаються з головних (підмет, присудок) і другорядних (додаток, обставина, означення) членів.