• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КОЛО ДУМОК Як ви вважаєте, хто найбільше потребує радості: доросла людина чи дитина?

Тому, що …………

…, наприклад, ……

Отже, ……………...

Коли в класі хтось думав про інших ?

Хто при цьому отримав радість?

Горнімось до земної вроди,

Бо заздрість дика і сліпа,

Хай нами лють не верховодить,

Неправда зла не підсипа…

Василь Сухомлинський Наш тато одужав

У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість. Більше року хворів її тато. В лікарні лежав, три операції переніс. Мама й Катруся усе горювали. Не раз, бувало, Катруся вночі прокинеться й чує: мама тихо плаче. А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий. Радісно сяють Катрусині очі.

Як прийшла вона до школи, зустріла на подвір’ї двох своїх однокласників-першокласників – Петька і Гриця. Зустріла и поділилася радістю: - Наш тато одужав.

Петько і Гриць подивились на Катрусю, знизали плечима й, нічого не сказавши, побігли ганяти м’яч. Катруся підійшла до дівчаток.

- Наш тато одужав, - сказала вона й засяяла на радощах.

Одна з них, Ніна, здивовано спитала:

- Ну той що?

Катруся відчула, як до горла підкотилася грудка і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір’я й заплакала.

- Чого ти, Катрусю, плачеш? – почула вона тихий, ласкавий голос. Підводить голову - Костик, мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою.

- Наш тато одужав, - каже, схлипуючи, Катруся.

- Ой, як здорово! – зрадів Костик. – Біля нашого дому в бору вже зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо і понесемо вашому татові.

Якби хто знав, як було радісно на душі в Катрусі.

ЧОМУ у Катрусі стало радісно на душі?

***

Що найціннішого є у житті

І найдорожчого за все на світі,

То – доброта і радість, діти,

І хай вона крокує по землі.

Цінніша перлів, золота і слави,

Вона єдина зігріває нас,

Така одвічна, мудра, нелукава,

Пригорне кожне серце повсякчас.

Радіймо разом, поєднавши руки,

Запалюємо свічку доброти

Її вогонь, освітлює стежину,

Й допомагає впевнено іти.

Любіть життя, несіть в долонях світло,

І буде Янгол щиро Ваш радіти,

І доторкнеться вашого плеча.

Як добре, що нас багато і що ми такі різні, обдаровані кожен своїм талантом, неповторністю, унікальністю. У кожного з нас своя доля. І у кожного з нею свої стосунки. Тільки працею, розумом, наполегливістю і енергією своєю має людина заслужити прихильність долі. Але не може бути так, щоб вдавалось здійснити всі мрії і бажання. Завжди буде хтось, хто володітиме чимось, чого тобі зараз бракує і чого дуже б хотілося. З таких бажань бере початок чорна сила – злодійство, злочин і заздрість…

Заздрощі спустошують серце і калічать розум.

Заздрощі засліплюють очі, породжують байдужість.

Заздрощі отруюють душу і все навколо.

Заздрощі ведуть у кам’яне пекло самотності, туги і пустки.

Ця заповідь забороняє бажати те, що належить іншому, тобто заздрити. Вона допомагає нам розрізняти добро і зло у своєму власному серці, приборкувати злі бажання, і зусиллям волі відмовлятися від злих дій, до яких спонукує заздрість.

Не бажай В.Д.Крищенко

Коли серця теплом зігріті – Не відбирай здобутку ближнього

Стає побільше доброти. І не бажай його майна.

Ти є не один у цьому світі, Хай чорне зло в пориві хижому

А є ще сестри і брати. Не б’є як блискавка страшна

Проб’ється істина у слові – Нехай веде нас днями й тижнями

Збагнуть її уже пора. Відлуння Божої сурми.

Усім нам хочеться любові, Ні, не бажай ти лиха ближньому,

Усім нам хочеться добра. Бо всі ми звемося людьми.

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ПОДУМАЙ?

ЗАЗДРІСТЬ – неприязно-вороже почуття стосовно успіхів, популярності, моральної переваги або кращого чи вищого становища іншої особи. Виникає на ґрунті себелюбства честолюбства та марнославства. Почуття заздрості спотворює особистість і нерідко штовхає її на скоєння неморальних вчинків.

Т.Цидзіна

Радість – це пісня, радість – це сонечко,

Радість – коли усміхається донечка.

Радість – із квітів килим строкатий

Радість – це мамині руки і тата.

Радість – веселки шарфик барвистий,

Радість – із зірок сріблясте намисто.

Радість – дарунки, радість – це свято.

Радість – це сніг, перший, ніжний, лапатий.

Радість – оцінка, радість – це друзі,

Радість – метелик в зеленому лузі.

Радість – робота, радість – це успіх,

А після всього – втомлений усміх.

Радість – це усмішка і тепле слово,

Що з твоїх уст злетіти готове.

Радість – добро, без якого на світі,

Не зможуть жити ні дорослі, ні діти.

Найголовніше для вас, любі діти,

Бачити радість навкруг і радіти,

Вміти її по краплинах збирати,

І одне одному їх дарувати.

Радію, що з мого доброго серця комусь приємно!

Бджоли раді цвіту, а люди – літу.

Радій хлібові не в полі, а в стодолі.

Посієш вчинок, виросте звичка.

Дмитро Чередниченко Яблуко не таке, як усі

Одне Яблуко дуже хотіло бути не таким, як усі. Воно витеребенилось на найвищу гілку і ну реготати зі своїх братів і сестер.

- Ага, ви, всі піді мною тепер, ага!...

Ніхто не сказав ні слова, бо всі добре знали його вдачу.

- Мовчите? Заздрите мені, то й мовчите. Підождіть, ще не те побачите. Вам і заціпить.

Стало Яблуко пнутися ще вище. А вище нікуди. Вище – вітер гуляє. Яблуко витягало шию, задирало голову:

- Дивіться, дивіться, - верещало, - такої висоти ніхто з вас не сягне.

А вітер зачепив його крилом, і впало воно додолу. Ішла собі звичайна Свиня і з’їла Яблуко, що дуже хотіло бути не таким, як усі.

Читайте також:

1. А-кролик, Б-кішка, В-мавпа, Г-людина.
2. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
3. Антропогенний вплив – це будь-який вплив, що здійснює людина на навколишнє середовище та його ресурси.
4. Б.Рассел, підкреслюючи, що людина є частиною природи, уважав, що людські «думки й рухи слідують тим же законам, що й рух зірок і атомів». Яку точку зору відстоював Рассел?
5. Віра — це почуття і усвідомлення певного ідеалу як вищої сутності, до якої у вічному потязі перебуває людина. Тому віра — це беззастережне прийняття людиною обраного нею ідеалу.
6. Гуманізм епохи Відродження і проблема унікальної індивідуальності. Людина як творець самої себе
7. Гуманна людина знає тільки обов»язки, тоді як аморальна – тільки власну вигоду.
8. Держава надає якомога широкий вибір для захисту тих, хто його потребує.
9. Західна людина втрачає інтерес до класики, яка забезпечувала її певними знаннями про світ і яка могла б стати противагою масовій культурі.
10. Ідеал – це зразок (норма, прояв ідеального), згідно з яким людина (людність) визначає свою поведінку та способи життя за конкретних обставин.
11. Ідеал — це зразок (норма, прояв ідеального), згідно з яким людина (людність) визначає свою поведінку та способи життя за конкретних обставин.
12. Ідея індивідуальної роботи чи не найповніше відпо­відає ключовим цінностям соціальної роботи, відповід­но до яких кожна людина є продуктом унікальних обс­тавин.

Переглядів: 871