• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ідея індивідуальної роботи чи не найповніше відпо­відає ключовим цінностям соціальної роботи, відповід­но до яких кожна людина є продуктом унікальних обс­тавин.

Соціальні працівники в індивідуальній роботі мо­жуть використовувати консультування, втручання в кризу, представництво інтересів, брокерство соціаль­них послуг тощо. Аналізуючи конкретну ситуацію чи проблему, вони фокусують свою увагу на людині, яка опинилася у складній ситуації.

Індивідуальна робота — надання допомоги індивідам і сім'ям у розв'язанні психологічних, міжособистісних, соціоекономічних проблем шляхом взаємодії з ними.

Індивідуальна соціальна робота. Завдання її поля­гає у розв'язанні проблем клієнта шляхом надання йо­му підтримки, заохочення до аналізу власних трудно­щів і подолання їх. Відбувається як робота з конкрет­ним випадком, з конкретним клієнтом. Вона є однією з найпоширеніших форм діяльності соціальних праців­ників і реалізується у різних модифікаціях.

Індивідуальна робота відкриває шлях до пізнання й практичного використання особливостей розвитку, фізичного і духовного стану, рівня підготовки, інтересів і потреб, життєвого досвіду клієнта. Вона ґрунтується на результатах систематичного вивчення життєдіяльнос­ті, соціальної активності, працездатності, запитів та ін­тересів клієнтів.

Започаткували її «дружні візитери» благодійних організацій США і Канади, які на початку XIX ст. від­відували вдома бідних людей для встановлення особис­тих контактів. Наукове обґрунтування цей метод отри­мав у праці Мері Річмонд «Соціальні діагнози», яка набула популярності на початку XX ст. Соціальна до­помога у цьому контексті тлумачилась як комбінація заходів, спрямованих на зміну індивіда і соціального середовища. Ця комбінація може бути реалізована зав­дяки використанню прямого (безпосереднього) і непря­мого (опосередкованого) методів, які доповнюють один одного. Прямий (безпосередній) метод полягає у пря­мому впливі на клієнта задля його залучення до вироб­лення і прийняття рішень (через пропозиції, поради, умовляння, раціональні дискусії); непрямий (опосеред­кований) — у впливі на його життєву ситуацію шля­хом зміни соціального оточення. Згодом ці підходи обумовили розвиток двох основних напрямів теорії со­ціальної роботи (психологічного і соціологічного) і від­повідних стратегій втручання. У сучасній практиці ти­повий процес такої роботи складається із оцінки реаль­ної ситуації; визначення потреби, прагнень клієнта; конкретних дій для досягнення результатів. Межі ета­пів можуть бути розмитими, оскільки клієнт живе в ре­альному соціальному середовищі і в процесі взаємодії зі спеціалістом може використовувати природні методи самодопомоги.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
7. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
8. А-кролик, Б-кішка, В-мавпа, Г-людина.
9. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
10. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
11. Активний характер соціальної політики.
12. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи

Переглядів: 745