МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||
Соціальна робота в громаді — процес розвитку колективного й індивідуального досвіду, який відбувається у територіальних громадах і громадах за інтересами.Роботу в громаді переважно розглядають як процес допомоги в її самовдосконаленні. Метою такої діяльності є активне залучення людей до розв'язання проблем у громаді, які впливають на їхнє життя. Зосереджується вона на стосунках між індивідами, групами та інституціями, котрі визначають щоденне життя громади. При цьому вважається, що громадою є спільність людей, об'єднаних певними умовами (місце проживання, етнічна належність, спільні цінності, соціальна проблема, захоплення та ін.), мережею взаємин, готовністю до колективних дій, сформованою ідентичністю (відчуттям належності до громади й лояльності до неї). Соціальна робота в громаді. Суть її полягає у взаємодії соціальної служби, соціального працівника з представниками різних груп, організацій, місцевими жителями щодо розвитку соціальних зв'язків у місцевій громаді, організації системи взаємодопомоги і кооперації певної групи людей, розроблення, впровадження та оцінювання ефективності різних соціальних програм, пов'язаних з потребами чи інтересами населення. На пожвавлення інтересу до соціальної групової роботи вплинув і розвиток теорії систем, прихильники якої закликають працювати, наприклад, не з одним «проблемним» членом родини, а з усією сім'єю як малою групою, розглядаючи її системоутворювальні зв'язки. На початку XX ст. було обґрунтовано соціально-психологічну основу групової роботи, яка змінила медичну. Авторство ідеї групової роботи належить австрійському психологу Альфреду Адлеру (1870—1937), котрий надавав великого значення соціальному контексту, в якому перебуває особистість. Він започаткував групову соціальну роботу, створивши центри групових соціальних занять для простих людей, хворих на алкоголізм, з невротичними проблемами, а також дитячі терапевтичні групи. Особливість соціальної групової роботи полягає у формуванні передумов, за яких клієнти соціальної роботи стають більш незалежними й ініціативними у прийнятті рішень стосовно важливих проблем свого життя, виявляють відповідальність за зміни, які з ними відбуваються. Ключовими цілями соціальної групової роботи є створення групового клімату, в якому індивіди почувають себе достатньо впевненими для обміну досвідом розв'язання проблем, підтримання ініціативи своїх колег, розвитку навичок спілкування, усвідомлення власної цінності, відновлення самоповаги. Групова соціальна робота — форма соціальної роботи, у процесі якої відбувається надання допомоги клієнту через групові форми взаємодії, передавання групового досвіду для розвитку його фізичних і духовних сил, формування соціальної поведінки. Організованих групах можуть бути різноманітні цілі і форми роботи, однак усі вони мають спільне — взаємодію між людьми, об'єднаних спільними інтересом, потребою, справою, проблемою тощо. Групова соціальна робота. Основою її є положення про те, що група сприяє пізнанню індивідом себе, свого досвіду, можливостей. У груповій взаємодії ефективно функціонує зворотний зв'язок щодо його поведінки, сприйняття іншими людьми тощо. Сутність групової роботи полягає у пріоритеті спілкування з іншими людьми, які мають спільний досвід. Не обов'язково цей досвід має бути спільною проблемою для цих людей, але у соціальній роботі здебільшого трапляється саме так. В Значний внесок у розвиток групової психотерапії зробив німецько-американський психолог Курт Левін (1890—1997), описавши процеси, які відбуваються у групі, взаємодію між її учасниками, етапи розвитку групи (групову динаміку). Однак засновником групової психотерапії вважають американського психіатра і психолога Джекоба Морено (1892—1974). Він запропонував такі методи групової роботи: соціометрія — вивчення міжособистісних стосунків у малих групах шляхом аналізу виборів, які здійснюють учасники групи за певним критерієм; психодрама— моделювання життєвих ситуацій, в яких учасники групи виступають у ролі акторів і глядачів, що сприяє усуненню неадекватних емоційних реакцій. Групова робота спершу набула поширення в рекреаційних центрах, молодіжних організаціях, у яких соціальні працівники допомагали індивідам розвинути лідерські якості, зміцнити впевненість у собі, вдосконалити навички. В останні десятиліття техніки групової роботи почали використовувати за межами рекреаційних закладів. Наслідком деінституціалізації (відмови від великих стаціонарних закладів і створення мережі нестаціонарних соціальних служб за місцем проживання) послуг для людей з проблемами психічного здоров'я та з функціональними обмеженнями стало активне функціонування невеликих, зосереджених у громаді соціальних програм. На цій хвилі розгорнулося створення соціальних клубів для колишніх пацієнтів психіатричних відділень лікарень, для в'язнів, у яких завершується термін відбуття покарання, групових будинків для молодих людей, котрі скоїли правопорушення. Групове втручання використовують денні центри щодо дітей дошкільного віку, так само як і денні програми щодо людей похилого віку і людей із функціональними обмеженнями. За цим принципом відбулося становлення руху самодопомоги і соціальних рухів на захист прав дискримінованих груп, що спричинилося до виникнення численних груп взаємопідтримки. Розвиток групової роботи відбувався у напрямі від ідеї лікування клієнтів до ідеї їхнього особистісного розвитку, поліпшення соціального становища. Історичною основою соціальної групової роботи є ініціативи громадян щодо вирішення своїх проблем; гуманістична групова терапія і психотерапія; групова соціальна робота під керівництвом професійних соціальних працівників. Вона охоплює будь-яку систематичну, програмовану, регулярну активність групи людей, які поділяють спільні інтереси або мають спільні проблеми, з метою досягнення певних цілей. Читайте також:
|
|||
|