Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



IV. Практична робота.

Завдання: Пошук виробів-аналогів. Розроблення ескізного малюнка м’якої іграшки.

Учні намагаються самостійно, або за допомогою вчителя створити ескізний образ свого майбутнього виробу, плоскої іграшки. При плануванні роботи слід врахувати бажання, потребу, наявність матеріалу, та власні здібності.

Робота по виготовленню іграшки повинна бути побудована з поступовим ускладненням прийомів і методів обробки, конструкції іграшки, використаних матеріалів та їх комбінування. Надзвичайно важливо, щоб учні не лише виконували роботу за готовим алгоритмом, а й вчилися самостійно розробляти ескізи та конструкції іграшок, виявляли творчість в оздобленні виробів.

Колірне рішення іграшки. Колір — один з найважливіших засобів створення іграшкового образа.Світ іграшки — мир незвичайного. Тому і колір іграшки найчастіше незвичайний, умовний.

 

Зібравши різнобарвні шматочки, з'єднавши них між собою, треба вибрати найбільш удалі сполучення квітів. Варто звернути увагу на те, як один колір підсилюється завдяки присутності іншого. Сполучень квітів може бути дуже багато, але вони не завжди виглядають красиво, якщо них розташувати поруч.

Опанувати мистецтвом колірних сполучень допомагає природа. На екскурсіях, прогулянках треба звертати увагу на фарби навколишньої природи, на красу і гармонійність цих сполучень, спостерігати і бачити красиве: польові квіти і хмари на обрії, темний ліс і сліпуче блискаючий сніг. Червоні і жовтогарячі кольори називають теплими, тому що вони як би нагадують вогонь. Розрізняють відтінки теплих тонів: жовтий уособлює золото сонця й осінніх листів, рожевий — весняне цвітіння садів. Зелений колір вважають спокійним, як високу траву лугів, як тишу лісу; синій і фіолетовий кольори — холодними, тому що вони нагадують прохолодь водойм, нічну свіжість.

Кожен колір характеризується тоном, яскравістю і насиченістю. Колірний тон — це кольоровість: червоний, жовтий, синій і т.д. Яскравість — це ступінь близькості до білого кольору. Тому найяснішими, а виходить, і яскравими будуть кольору ближче до білого — рожевий, блакитний, жовтий. Насиченість — це ступінь густоти кольору.

При виборі кольору тканини або хутра для м'якої іграшки треба пам'ятати про те, що колір може зорово змінювати форму і величину іграшки. Світлі і теплі тони здаються ближче, чим темні і холодні. Тому теплі тони начебто збільшують предмет, а холодні зменшують його. Вибір кольору тканини або хутра залежить від персонажа, від його характеру, від призначення іграшки, розміру. Але в той же час кольору в іграшках дуже умовні.

Для зображення птахів і звірів не обов'язково підбирати матеріал, що відповідає даній натурі. Навпаки, чим не звичніше розцвічення іграшки, тим вона буде притягувати. Ця незвичайність розцвічення, її казковість додають іграшкам особливу принадність. Тому правильний підбор сполучення квітів відіграє велику роль у роботі над м'якою іграшкою.

 

VII. Поточний інструктаж. Дотримання ПБП

VIII. Пояснення помилок.

IX. Демонстрація кращих робіт.

X. Оцінювання. Пояснення помилок.

 

XI. Д/завдання: закінчити виконання ескізу. Принести ножиці, картон.

XII.Прибирання.

 

 

Урок: 15.2

Тема:Матеріали для виготовлення м’якої іграшки та їх властивості.

Інструменти та пристосування (наперсток, булавки, голки, ножиці) для шиття м’якої іграшки.

 

Мета: -навчити: ознайомити учнів з видами текстильних і нетканевих матеріалів для виготовлення м'якої іграшки, виготовляти лекало - викрійки;

-розвити: просторову уяву, вміння аналізувати та робити висновки, вибір;

-виховувати: акуратність, любов до праці, до народної творчості.

Обладнання: шматочки тканини, трикотажу, штучного хутра, ватин, синтепон, швейні нитки № 10 - № 40, голка, ножиці, дріт для каркасу,плоскогубці, кусачки, гачок.

 

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ Перевірка знань, готовності учнів до уроку:

-спец одяг;

-ескіз виробу;

- ножиці, картон.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

-формування позитивного ставлення учнів до навчальної діяльності на уроці.

IV. Повідомлення теми.

-Запис на дошці

 

V. Викладання нового матеріалу.

При відборі матеріалів для виготовлення іграшки слід враховувати набуті знання та досвід роботи із даними матеріалами, а також можливості матеріального забезпечення школи та сімей учнів (доцільно віддавати перевагу недорогим, гігієнічним матеріалам, широко використовувати відходи швейного та інших виробництв, сировину із старого одягу, побутових речей). Матеріал для виробу вибирають у залежності від величини, зовнішнього вигляду і призначення іграшки. Чим вона менше, тим еластичне повинна бути тканина. Для об'ємної іграшки матеріал підібрати складніше, ніж для площинної.

Матеріали, з яких виготовляються народні іграшки (їх фізичні та естетичні якості, легко доступність та безпечність для здоров'я дитини): глина, дерево, солома, трава, папір, тканина, рогоза, листя, кора, плоди, сир тощо. Народні традиції щодо добору матеріалів для виготовлення іграшок залежно від їх різновидів.

Підбір матеріалів і інструментів залежить трохи і від того, яку іграшку задумали ви зробити.

 

М'які іграшки бувають:

а) Площинні(їхньою основою служить картон, на задній стороні якого пришивають петлю, щоб можна було повісити іграшку на стіну). (мал.2.1.). Ці іграшки можуть служити гарним сувеніром. Дляїхнього виготовлення можна використовувати різну тканину, шматочки штучного хутра. При оформленні мордочки, око, носа, вусів можна користуватися способом аплікації з щільного папера, фетру, шкіри, пришити ґудзика.От зразкова викрійка площинної іграшки. Наше ведмежа складається з наступних деталей: тулуб з головою і ногами — 1 деталь, щічки — 2 деталі, ока — 2 деталі, ніс — 1 деталь, фартух — 1 деталь.

Мал. 2.1. Площині іграшки

 

б) Напівоб'ємні (виготовляються також з різних видів тканин, штучного хутра, ворсистої пальтової тканини). (мал.2.2.). Для виготовлення такої іграшки можна використовувати попередню викрійку. Тільки між основою (картоном) і тканиною роблять м'яку прокладку, що додає іграшці обсяг

Мал. 2.2. Напівоб'ємні іграшки

 

в) Об'ємні(м'які іграшки з декількох деталей, кожна з яких набивається ватою або поролоном). Для виготовлення таких іграшок також можна використовувати різні види тканин, штучне і натуральне хутро, драп, фетр і т.д.

Матеріали.М'які іграшки можна робити з найрізноманітніших матеріалів: ситцю, штапелю, байки, фланелі, оксамиту, плюшу, вовняної тканини, сукна, фетру й ін. Нам не потрібно шукати що-небудь спеціально, адже для роботи можна використовувати усе, що є у вашому будинку. Шматки тканини, шкіри, що залишилися після шиття, старі речі й іграшки, штучне хутро й обрізки натурального хутра, кольорова пряжа, шматки поролону, мотузки і шнури.Відібраний матеріал необхідно підготувати до роботи: розпороти, вичистити, випрати, висушити й відпрасувати.

Мал. 2.3. Об'ємні іграшки.

 

У роботі можна використовувати волос від старих ляльок. Волос ляльки вимиємо з милом, висушимо, розчешемо, перев'яжемо тасьмою, щоб вони не розсипалися, і відрізаємо. Краще відрізаного пасма скласти в коробочку, щоб потім брати них у міру потреби. Старі хутряні іграшки акуратно розпорюємо і стираємо хутро в теплій воді з милом. Гарненько прополощемо і, не викручуючи, сушимо. Коли хутро висохне, його потрібно розчесати, краще металевою щіткою.

Для виготовлення іграшок-звірів краще уживати ворсисті матеріали, штучне або натуральне хутро, плюш, ворсолан. Для лялькових голівок придасться трикотаж рожевого кольору.

 

Набивання. Зшиті форми іграшок набивають сірою ватою, очесами віскози, обрізками поролону, відходами трикотажного виробництва, ниткою плутанкою, м'яким ганчір'ям.Треба стежити за тим, щоб поверхня форми була набита щільно, рівно, без бугрів і западин.

Для різних іграшок можна використовувати і різне набивання. Голови іграшок краще набивати поролоном, щоб вони були не дуже важкими. Для тулуба можна використовувати вату, шматочки тканини і хутра.

Набивання кінцівок роблять за допомогою дерев'яних і металевих паличок. Кінцівки набивають грудочками вати, поступово їх заповнюючи. Іграшки не набивають надмірно щільно: сама назва «м'яка іграшка» зобов'язує них бути м'якими.

Додаткові матеріали. Крім основних, нам будуть потрібні матеріали додаткові, оздоблювальні. Це ґудзика, дріт, стрічки, тасьма, мереживо і багато інші, необхідні для опоряджувальних робіт. Для каркасних фігур застосовують м'який дріт перетином 1—2 мм. Алюмінієвий дріт не рекомендується вживати, тому що вона легко ламається.

Для оформлення голівок ляльок і звірів можуть придатися ґудзика, бусинки різних розмірів, чорна блискуча шкіра або клейонка; для подглазников — клейонка різних квітів.

Для перук ляльок і оформлення тварин (грива лева, коня, ослика, вовна баранчика) добре використовувати вовняні нитки різного кольору, льон, шовк-сирець, віскозу, синтетичну мочалку, обрізки довго ворсового хутра.

Для оформлення одягу ляльок і олюднених тварин будуть потрібні різнобарвні тасьми, сутаж, оздоблювальний шнур, стрічки, мережива, різнобарвні стрічки, муліне, бісер, блискітки.

Клей. Дрібні деталі краще приклеювати, щоб іграшка була акуратніше.

Попередньо потрібно перевірити — чи не залишає клей плям на обраній вами тканини і чи добре склеює потрібні вам матеріали. Практичнее і зручніше білий клей ПВА, але можна використовувати і «Момент», «Фенікс», «Унікум» і ін.

 

Інструменти. Інструменти для роботи самі звичайні — голки, шпильки, ножиці, наперсток, пінцет і шило.

З розмаїтості ножиців виберемо найбільш підходящі для нашої роботи — господарські, довжиною 110—170 мм. Ножиці повинні легко і плавно відкриватися і закриватися і бути добре відточені.

Для вирізання хутряних деталей необхідно гостре лезо для гоління. От тільки працювати їм краще дорослим, тому що діти можуть поранитися.

Товщина голки залежить від товщини матеріалу, але в будь-якому випадку це повинна бути довга голка, особливо при роботі з товстою тканиною або хутром. Крім голок, нам будуть потрібні шпильки — перенести викрійку на тканину, скріпити деталі.

Ще будуть потрібні папір для викрійки, олівець і лінійка, крейда або загострений шматочок висушеного мила, щоб обрисувати викрійку на тканині, дріт для каркасів іграшок і плоскогубці або гострозубці, щоб зігнути дріт або відрізати від неї шматок потрібної довжини.


Читайте також:

  1. III. Практична частина.
  2. IV. Практична частина
  3. VI. Домашня робота.
  4. VI. Практична робота .
  5. VI. Практична робота .
  6. VI. Практична робота.
  7. VI. Практична робота.
  8. VI. Практична робота.
  9. VI. Практична робота.
  10. VI. Практична робота.
  11. VI. Практична робота.




Переглядів: 3313

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
VI. Практична робота. | VI. Практична робота.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.