• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

VI. Практична робота.

1. Закінчення роботи.

2.Презентація результатів проектної діяльності.

VII. Поточний інструктаж. Дотримання ПБП

VIII. Пояснення помилок.

IX. Демонстрація кращих робіт.

X. Оцінювання. Пояснення помилок.

XI. Д/завдання: закінчити виріб, хто не встиг. Принести олівці, аркуш А4

XII.Прибирання

Урок:14.1

Розділ 3. Варіативний модуль.

Технологія виготовлення м’якої іграшки.

(13 *60)

Тема: Основи технології виготовлення м’якої іграшки. Проектування та виготовлення виробу.

Ознайомлення з темою, понятійним полем, лiтературою, формами контролю.

М’яка іграшки у сучасному декоративно - ужитковому мистецтві.

Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги.

Мета: -навчити: ознайомити з технологієй виготовлення м'якої іграшки, способами та методами проектування та виготовлення виробу;

-розвити: вміння аналізувати, просторову уяву;

-виховувати: ощадне ставлення до матеріалів різного походження

Обладнання: ескізи виробів, шаблони, готові іграшки, таблиця ПБП при роботі з голками та ножицями, аркуш А4, олівці.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ Перевірка знань, готовності учнів до уроку:

-спец одяг;

-олівці, аркуш А4.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

-формування позитивного ставлення учнів до навчальної діяльності на уроці.

IV. Повідомлення теми.

-Запис на дошці

V. Викладання нового матеріалу.

Загальнотеоретичні засади спецкурсу «Традиційна українська іграшка»

Історія виникнення народних іграшок. Іграшка — своєрідний матеріальний відбиток пам'яті етносу, вид народної творчості, органічна частка матеріальної і духовної культури українців.

Зв'язок іграшки з національною самосвідомістю українського народу. Функції іграшки: обрядово-ритуальна, магічна, утилітарна, комунікативна, сувенірна, естетична або місце іграшки в контексті етнокультури (іграшка як релікт культури, як об'єкт гри, виховання, розвитку дитини, засіб пізнання нею світу, фактор, що спонукає до спілкування з іншими дітьми, твір мистецтва, окраса житла). Зв'язок іграшки з легендами, міфами, казками та переказами.

Серед виробів декоративно-ужиткового мистецтва дитяча іграшка є одним із найбільш древніх. На території України археологами знайдені іграшки, вік яких налічує майже тисячу років. Уже в X—XIII століттях в Києві було налагоджене їх ремісниче виробництво.

В різних регіонах для виготовлення іграшки використовували різні матеріали: лозу, солому, глину, деревину, камінь та ін. — залежно від наявних природних ресурсів. Іграшка може прикрашати побут, виконувати певну

утилітарну функцію: — іграшка-подушка, іграшка-гаманець, іграшка-прихватка, іграшка-скринька для зберігання дрібних речей тощо.

Починати роботу доцільніше із найбільш простих плоских іграшок та сувенірів з бавовняних та щільних несипучих тканин (сукна, драпу тощо) (мал. 1.1).

Мал. 1.1. Плоскі іграшки із текстильних матеріалів.

Етапи технологічного процесу виготовлення іграшок:

-виконання ескізу

-підбор матеріалу і підготовка його до роботи

-креслення

-виготовлення лекал

-розкрій деталей (основні й оздоблювальні деталі)

-з'єднання деталей, зборка виробу

-набивання іграшки. додання форми окремим деталям

-кінцеве оздоблення оформлення виробу

Обов'язковим є використання відповідної технологічної документації, зокрема технологічних карт (таблиця).

Для виконання ескізів та креслень іграшок учням доцільно вести окремі альбоми. Викрій лекала виготовляють із щільного паперу чи картону. Кожну деталь готових лекал учні підписують, вказуючи напрям ворсу чи нитки основи, необхідну їх кількість після розкроювання. Лекала кожної моделі іграшки зберігаються в окремому конверті.

Технологічна документація:

- окремі альбоми

- викрій лекала виготовляють із щільного паперу чи картону

- кожну деталь готових лекал учні підписують, вказуючи напрям ворсу чи нитки основи, необхідну їх кількість після розкроювання

-лекала кожної моделі іграшки зберігаються в окремому конверті.

Важливо усвідомлення учнями того, що залежно від форми очей, носа, рота, вух. а також місця їх кріплення змінюється образ іграшки. Виготовлена іграшка може бути доброю чи злою, веселою чи сумною. Дуже часто іграшки за характером схожі на своїх «творців». Поганий настрій завжди передається іграшці, виразу мордочки тварини, пташки чи ляльки. При виготовленні іграшок діти вкладають частку своєї душі. А отже, вчитель має можливість вплинути на розвиток цієї маленької душі, закласти в неї паростки добра і людяності.

Традиційна народна іграшка є феноменальним явищем етнопедагогіки — в кожній українській родині діти виховувались під впливом різноманітного ігрового матеріалу, який має свої специфічні риси. Історично розвиваючись та удосконалюючись, кожен народ створює для власних дітей свої іграшки.

Витоки української традиційної народної іграшки знаходяться в родовому суспільстві, коли для культових потреб людина з різноманітних матеріалів створювала зооморфні та антропоморфні образи, що використовувались як захист від «злих сил», спосіб збереження врожаю, примноження добробуту тощо. У дитячому етносередовищі традиційно використовуються ті самі ігрові образи, що застосовувались для задоволення культових потреб прадавньої людини. Спілкуючись з народною іграшкою через зір і дотик, іноді й через смак (фігурне обрядове печиво, іграшка з сиру, цукру), дитина збагачується загальнолюдським, національним та місцевим досвідом, розвивається, виховується, навчається, прилучається до національної культури, переймає духовність рідного народу. Отже, іграшка об'єктивно виконує педагогічні функції.

М'яка іграшка може бути досить велика, нерухома і рухлива (тварини і ляльки з пришитими і шарнірними кінцівками). Такі іграшки затишні. Дрібні м'які іграшки можуть бути використані як прикраси для новорічної ялинки і маленьких подарунків-сувенірів. В окремих випадках їм можна додати значення сумочки, подушечки, футляра.

Виготовляючи іграшки, ми будемо шити, вишивати, кроїти, формувати, вирізувати. При цьому варто пам'ятати, що всі трудові процеси вимагають особливої старанності, точності і витримки. Ці вимоги зв'язані з характером самої продукції — її маленьким розміром, виразної і до деякої міри складною формою. Іграшка, недостатньо ретельно виконана, утрачає свій образ.

Читайте також:

1. III. Практична частина.
2. IV. Практична робота.
3. IV. Практична частина
4. VI. Домашня робота.
5. VI. Практична робота .
6. VI. Практична робота .
7. VI. Практична робота.
8. VI. Практична робота.
9. VI. Практична робота.
10. VI. Практична робота.
11. VI. Практична робота.

Переглядів: 1282