• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості використання прикметників у діловому мовленні

Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина для всіх родів

М'ЯКА ГРУПА - Однина

ТВЕРДА ГРУПА - Однина

В українській мові прикметники мають повну (відмінювану) і коротку (невідмінювану) форми.

Прикметники, які мають закінчення в усіх відмінках, називаються повними: останній, повний, срібний; залізного, срібного; залізному, срібному тощо.

Прикметники, які не мають закінчень, називаються короткими: кросен, ясен, зелен, срібен, дрібен, певен, потрібен, рад тощо.

Короткі форми прикметників вживаються здебільшого у фольклорі, поезії, у творах художньої літератури. Наприклад: дрібен дощик, зелен клен; красен місяць тощо.

Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина

Н. красивий / красива / красиве / красиві

Р. красивого / красивої / красивого / красивих

Д. красивому / красивій / красивому / красивим

3. красивий, красивого / красиву / красиве / красиві, красивих

О. красивим / красивою / красивим / красивими

М. (на) красивому, красивім / красивій / красивому, кпасивім / красивих

Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина

Н. осінній / осіння / осшнє / осінні

Р. осіннього / осінньої / осіннього / осінніх

Д. осінньому / осінній / осінньому / осіннім

3. Н. або Р. / осінню / осіннє / Н. або Р.

О. осіннім / осінньою / осіннім / осінніми

М. (на) осінньому, осіннім / осінній / осінньому, осіннім / осінніх

н. довговіїй / довговія / довговіє / довговії

р. довговійого / довговійої / довговійого / довговіїх

д. довговійому / довговіїй довговійому / довговіїм

3. довговіїй (-його) / довговію / довговіє (-його) / Н. або Р.

0. довговіїм / довговійою / довговіїм / довговіїми

м (на) довговійому, довговіїм / довговіїй / довговійому, довговіїм / довговіїх

Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина для всіх родів

Ц. круглолиций / круглолиця / круглолице / круглолиці

р. круглолицього / круглолицьої / круглолицього / круглолицих

Д. круглолицьому / круглолицій / круглолицьому / круглолицим

3. Н. або Р. / круглолицю / круглолице / Н. або Р.

О. круглолицим / круглолицьою / круглолицим / круглолицими

М. {на) круглолицьому, круглолицім / круглолицій / круглолицьому, круглолицім / круглолицих

Запам'ятайте: прикметники твердої і м'якої груп мають однакову систему закінчень, але їх розрізняють за голосними звуками. Для твердої групи характерний звук и (високий, високим, високих тощо). Для м'якої —і (вечірній, вечірнім, вечірніх тощо); парадигмі складеного прикметника з другою частиною -лиций (білолиций, повнолиций, блідолиций тощо) притаманні деякі особливості, оскільки вона поєднує відмінкові форми, які мають прикметники з твердою і м'якою основою.

4.Норми вживання числівника у професійному мовленні.

Особливості вживання числівників у діловому мовленні зумовлені специфікою наукового на ОДС, а саме:

1.Обмежено використовуються збірні числівники, напр.., обидві (жінки), троє (друзів), четверо (нас).

Не використовують збірні числівники для поєднання з іменниками на позначення офіційних осіб, а тільки власне кількісні, напр.., п’ять (директорів, банкірів, професорів), замість п’ятеро (директорів, банкірів, професорів).

Відсутні також збірні числівники типу двійко, четвірко, які мають виразно розмовний характер.

2.Для позначення часу, звичайно, використовують порядкові числівники.

Для відповіді на запитання котра година? Послуговуються сполученнями, до складу яких входять прийменники на, за ті іменник година або хвилина. Слід пам’ятати, що для називання часу до 30 хвилин вживають прийменник на, а після 30 хвилин – прийменник за/, напр..: п’ятнадцять на шосту (годину), пів на восьму (годину), за п’ятнадцять (хвилин) сьома (година).

Запам’ятайте! Допускають також вживання конструкцій чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять (хвилин залишилося) до сьомої.

Визначаючи точно час і відповідаючи на питання о котрій годині?, вживають прийменник о(об), напр..: засідання відбудеться о дванадцятій годині; збори закінчилися об одинадцятій годині.

Існують деякі технічні правила позначення числівників у текстах ділового мовлення.

При оформленні ділової документації слід керуватися такими правилами щодо запису числівників:

1.Словом відтворюють пості кількісні числівники, що позначають число без вказівки на одиницю виміру або окреслюють часові межі, напр..: таких клієнтів є більше, ніж два; реконструкція триватиме три-чотири місяці.

Цифрою відповідно пишемо складні та складені числівники у поєднанні з одиницею виміру кількості, напр..: 15 гривень, 135 тонн. Їх дублюють словами і подають у дужках (розписка, доручення, довідка тощо).

Складні слова із цифровим позначенням можна писати комбіновано, напр..: 20-процентний, 3-поверховий. Неприпустимим \ цифрово-знаково-літерний варіант комбінації, напр..: 5%-ний.

У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам, напр..: 20.04.05 (у даті), 4-го, 10-му, 2-й (у тексті з літерами відмінкових закінчень. До речі, при перерахуванні кількох числівників літери відмінкових закінчень пишуть один раз, напр..: 1, 2, 3-му поверхах). Деякі порядкові числівники без відмінкових закінчень для розрізнення позначають римськими цифрами, напр..: ІІІ квартал. ІІ півріччя.

2. Багатозначні цифрові числа розбивають на класи за допомогою пропусків, напр..: 345 457 гривень, 100 000 тонн. У позначають номери (марки машин, механізмів), цифри на класи не розбивають, напр..:

р/р № 123456789.

Окремі види інформації передають у вигляді змішаного запису, який складається з цифр і слів, напр..: 745 тис. грн, що значно полегшує сприйняття великих цифр.

3.У низці однотипної інформації ступінь точності (кількість цифр після коми) має бути однаковий, напр..: 1,5 км; 2,3 га; 2,0 т% 2,3%.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
10. Аналіз використання капіталу.
11. Аналіз використання матеріальних ресурсів
12. Аналіз використання матеріальних ресурсів.

Переглядів: 1234