• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Факторинг і форфейтинг

Факторинг— це операція, яка поєднує низку посеред­ницько-комісійних послуг з кредитуванням оборотного капіталу суб'єкта господарювання. Основою факторингу є перевідступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи дру­гому кредитору з попередньою або наступною компенсацією ва­ртості такого боргу першому кредитору. Фактично банк (факто­рингова компанія) купує рахунки-фактури постачальника за відвантажену продукцію, виконані роботи чи надані послуги.

Згідно з Цивільним кодексом України за договором факторин­гу (фінансування під перевідступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати гро­шові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт перевідступає або зобов'язується перевідступити факторо­ві своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Факторингові операції, крім купівлі права на вимогу боргу, включають:

- кредитування у вигляді попередньої оплати боргових вимог;

- ведення бухгалтерського обліку постачальника, зокрема ре­алізації продукції (роботи, послуг);

- інкасування дебіторської заборгованості постачальника;

- страхування постачальника від кредитного ризику; — інші послуги, пов'язані із грошовою вимогою, право якої клієнт перевідступає факторові.

Учасниками факторингової операції можуть бути:

- посередник (фактор), тобто комерційний банк або фактори­нгова компанія;

- постачальник товарів (робіт, послуг);

- покупець.

Відносини між суб'єктами факторингу регулюються догово­ром, який укладається у письмовій формі між фактором і поста­чальником. У ньому дається перелік істотних умов, до яких, зок­рема, належать ті, що захищають інтереси сторін — взаємні зобов'язання і відповідальність сторін, розмір кредиту і плати за факторингове обслуговування, вид факторингу. Оскільки факторингові операції мають ризикований характер, то перед укладен­ням договору фактор ґрунтовно вивчає фінансово-господарську діяльність клієнта-постачальника. Оцінка фінансового стану під­приємства впливає на прийняття фактором позитивного рішення про укладення факторингової угоди та її зміст.

Факторингові операції можна класифікувати за багатьма озна­ками.

1. За сектором ринку, де здійснюються факторингові операції, розрізняють внутрішній та зовнішній (міжнародний) факторинг.

- внутрішній факторинг передбачає, що постачальник, покупець і фактор перебувають під юрисдикцією однієї країни.

- у разі зов­нішнього факторингу суб'єкти факторингової угоди перебувають під юрисдикцією різних країн.

2. Залежно від того, чи повідомляються дебітори клієнта про перевідступлення ним прав вимоги боргу, факторинг може бути:

- конвенційним (відкритим)

- конфіденційним (закритим).

Якщо факторинг відкритий, дебіторам клієнта повідомляється про укладення договору факторингу і пропонується здійснювати платежі безпосередньо фактору. Закритий факторинг не перед­бачає повідомлення дебіторів, ніхто з них не знає про перевід­ступлення постачальником прав вимоги боргу, і тому кошти пе­реказуються постачальникові, який розраховується з фактором самостійно.

3. Залежно від характеру взаємовідносин між фактором і поста­чальником, що складаються у разі відмови покупця від оплати боргових вимог, розрізняють:

- факторинг з правом регресу

- факторинг без права регресу.

У першому випадку постачальник бере на себе ризики за борговими вимогами, які придбав у нього фактор. Ідеться про те, що факторинг з правом регресу дає змо­гу фактору повернути постачальникові неоплачені покупцем боргові вимоги і вимагати від нього повернення грошових кош­тів фактору. Факторинг без права регресу означає, що фактор бере на себе ризик щодо одержання грошових коштів від покупців.

4. За набором послуг, що включає факторинг, він може бути:

- з повним набором послуг

- частковим набором послуг.

Повне факторингове обслуговування передбачає надання постачальни­кові, крім суто факторингових послуг, також низки інших: аудиторських, юридичних, управління заборгованістю за нада­ними кредитами тощо. Факторинг з частковим набором послуг передбачає оплату фактором лише рахунків-фактур постачаль­ника.

5. Залежно від охоплення факторингом перевідступлення по­стачальником боргових вимог розрізняють:

- факторинг із перевідступленням усіх боргів або лише певної їх частки. Перевідступлення фактору постачальником боргів усіх своїх дебіторів дає змогу йому уникнути ведення подвійного обліку й управління кредитом за окремими борговими вимогами, що не були перевід-ступлені.

6. Залежно від порядку оплати боргових вимог розрізняють:

- факторинг з попередньою оплатою, що передбачає негайну оплату розрахункових документів постачальника, як тільки їх бу­де надано фактору. Фактично фактор здійснює кредитування по­стачальника;

- факторинг без попередньої оплати означає, що фактор зо­бов'язується оплатити передані йому постачальником розрахун­кові документи на визначену, зафіксовану у договорі дату, як правило, у день оплати документів боржниками. Оскільки зафіксований у договорі строк — це середня величина, то цілком нор­мально, що окремі покупці здійснять платіж раніше обумовлено­го терміну, а інші — пізніше. Перевага для постачальника полягає в тому, що він знає точну дату одержання коштів і тому може відповідно планувати свою діяльність.

За здійснення факторингових операцій фактор стягує з по­стачальника відповідну плату. Розмір плати, зокрема, залежить від виду факторингу, кредитоспроможності постачальника, розміру процентної ставки за кредит, рівня ризиків, які несе фактор, а також від строку перебування ресурсів фактора в розрахунках з покупцем.

Плата за факторингове обслуговування включає:

- комісію за послуги у розмірі визначеного договором проце­нта від загальної суми придбаних фактором боргових вимог;

- процент за кредит, наданий фактором постачальникові.

Факторингові операції вигідні як постачальникові, так і фак­тору.

Використання факторингу постачальником дає йому змогу, зокрема:

- прискорити одержання грошових коштів за відвантажені товари (роботи, послуги);

- зменшити ризик появи сумнівних боргів;

- поліпшити процес інкасування боргів;

- оперативно одержати від фактора кредит;

- зменшити витрати, пов'язані з обліком та інкасацією боргів.

Читайте також:

1. Види та типи факторингових послуг
2. Види факторингу
3. Договір факторингу. Договір комерційної концесії.
4. Інші типи факторингу.
5. Міжнародний факторинг
6. Міжнародний факторинг
7. Недоліком факторингу для постачальника є вища вартість цієї операції порівняно зі звичайним кредитом.
8. Облік факторингових операцій
9. Облік факторингових операцій
10. Переваги факторингу.
11. Перспективи розвитку факторингу в Україні
12. Плата за факторингове обслуговування

Переглядів: 978